Прийшов час прощатися.💔

Прийшов час прощатися.💔

Час відпускати.
Час закривати цілий етап мого життя.

Вона подарувала мені стільки емоцій.🥹

Стільки радості…
Стільки моментів, які неможливо купити ні за які гроші.💫

Я вкладала в неї свій час.
Свою енергію.
Свої сили.
Свою любов.

Я вкладала в неї гроші — інколи останні.
Я вкладала в неї себе.

Це машина, яка пройшла зі мною через все, як мінімум тому, що вона — моя перша машина.
Я змінювалась разом із нею.
Я росла разом із нею.

І кожне оновлення, кожна деталь, кожна дрібниця — це частинка мене.

Так.
Мабуть, настав момент.
Мабуть, пора таки попрощатися.
Закрити сторінку.
І відпустити.🫂

Саме такий пост, напевно, хоче побачити від мене кожен хейтер 🤫☹️

Кожен, хто з піною у рота намагається довести, що мазда не їде.😍

Що Мазда — “овоч”.
Що вона недостойна вкладень.
Що сенсу в ній немає.
Що я займаюся дурницями.
Що вона “колхозна”.
Що краще було б купити щось інше.
Що я марно витрачаю час, гроші й енергію.

Поки хтось рахує, скільки секунд вона розганяється —
я рахую, скільки радості вона мені приносить 😉

.

І от, мабуть, саме цього вони чекають:
що я продам машину, бо «схєралі» на неї звертають увагу,
«схєралі» вона собі дозволяє виділятись 🤬🤡

Чекають, що я опущу руки.🤷🏻‍♀️
Що після їхніх слів я скажу:
“О так, ви були праві, всьо, продаю машину, бо вам вона не подобається”.🤦🏽‍♀️

Але…

Я хочу сказати одне:
поки ця машина дарує мені радість,
поки вона викликає емоції,
поки вона робить мене щасливою —
подобається вам це чи ні — вона залишається зі мною.💙

І вкладення продовжаться.
І оновлення продовжаться.
І я далі буду на ній їздити.

Бо для мене мазда — це не про “їде чи не їде”.
Я не на гоночному треку, щоб мірятись швидкістю.🤦🏽‍♀️

Я не маю комплексів, щоб комусь щось доводити.🤪

І я щиро не розумію людей, які гортають соцмережі й приймають рішення написати комусь якусь фігню.
Щоб що?🤔

Чесне слово, я була в різних соцмережах і ніколи нікому не писала нічого негативного
(виключення — коли люди переходять мої кордони, тоді вони отримують відсіч).

Мене не хвилює, хто на чому їздить, це мене не стосується.
Не пишу нічого за зовнішність/зовнішний вигляд — бо це теж не моє діло.

Це стосується всього іншого що мені може не подобатись також.

Пролистую і живу далі.

Бо в мене є власне життя, думки, плани — і я не бачу сенсу лізти в чуже😊

Самоствердитись?
Мені це не потрібно.
Якщо пишу коментарі — то лише хороші.
Я не витрачаю енергію на те, що мені не імпонує.

Отже - мазда для мене — це творчість.
Це кайф.
Це про те, що я бачу її і посміхаюсь.
Уходячи — обертаюсь кожен раз.

Бо це моє мистецтво, моє LEGO для дорослих,
мій арт-об’єкт, який я люблю нездоровою, але дуже красивою любов’ю.

Але це зрозуміють не всі — і це окей.
Скільки людей — стільки думок.

Та щиро бажаю кожному настільки кайфувати від свого життя,
щоб вже не було бажання лити бруд на інших «нєугодних» вам людей.

Комусь може не подобатися.
Когось може дратувати.
Комусь хочеться, щоб я зробила інакше.

Найпопулярніше:
“1.5 овощний мотор, треба свапнути, бо це такий овоч”.

Друзі…

Якщо це “овоч”, тоді це найкорисніша селера у моєму житті 😉.
А клітковина для організму дуже важлива 😏

І проблема точно не в мені, моїй машині, моїх захоплень.
Це просто трансляція натури тої чи іншої людини.

І за цим навіть весело спостерігати — хоча сумно, що люди викидають негатив у чужі життя.

Але це моя історія.
Мій шлях.
Моя машина.

А ті, хто мою думку не зрозумів — не переймайтесь.

Я вас контентом та приводом для хейту не обділю.❤️

Ви теж по-своєму класні, хоч і не усвідомлюєте цього, на жаль.

Так чи інакше мазда залишається зі мною.
Крапка.

Всім рівних доріг 😉

Реклама

10% відсотків знижка!