Одного дня я прокинувся із стійким бажанням: хочу в гори!!!
Це було не просто бажання, це потреба. 4 роки я не був у відпустці. Точніше як, фізично я туди їхав, але вимкнути голову і роботу я не міг. Ніби тулуб і відпочивав, а мозок продовжував працювати: чати, мітінги, контролль тасків, проекти, нові продукти, всі комунікації, рішення... І ось прийшов момент, коли мозок мені сказав: або ти даєш мені змогу відпочити, або кришечка закипає і кукуха летить в гори сама.
Дружина це, ніби, прочитала в моїх очах. Просто побачила мене ранком і сказала: "тобі треба відпочити". Я не знаю, як жінкам це вдається, але вона, ніби вже знала що мені потрібно.
Отож, провівши понеділкову робочу нараду, переконався, що нафакапити за тиждень буде складно, все під контролем, всі на місцях. В кінці сказав: мене до кінця тижня не турбувати. У вівторок ранком я стрибнув в машину і помчав в Карпати.
Ще були певні вагання на чому їхати, Дефендером чи на Бемве. Але коли, як не зараз затестити Х4 на дальняку? Адже за, майже, рік я на ньому з Києва не виїздив. Ну окрім отого срачняку і бездоріжжя.
Бентежило мене тільки одне питання, а саме наявність 100 бензину по дорозі. Але тут на допомогу прийшов UPG, який, ніби, спеціально вирахував запас ходу бемве на одному баці, і розмістив свої заправки на кільцевій Рівного та у Яремче. І 100й там теж по наявності. Що ж, в дорогу.
Вискакуємо на житомирську трасу, круїз-контроль на 160 і погнали. Менш ніж за три години я вже був на кільцевій Рівного на UPG. Палива вистачило рівно від заправки до заправки, запасу ходу залишилось на 70 км. Відрізок шляху Київ - Рівне я пройшов з показником розходу 16 літрів на 100 кілометрів ))
Далі маршрут повів до Дубно, поворот на Тернопіль, після Тернополя на Івано-Франківськ і наступна зупинка UPG в Яремче.
Перший вид на гори з авто був як мед на очі.
Ще буквально 40 кілометрів, і очам відкрився улюблений відрізок дороги безпосередньо перед селом Поляниця.
Загалом дорога Київ - Буковель зайняла в мене 7 годин. Їхав я, в міру, швидко, відторможуючись перед камерами контролю швидкості. Але ж, одну таки прогавив.
Коли запаркувався біля готелю, розхід палива показав 14,9 літрів на 100 кілометрів. Признаюсь, неочікувано. Думав буде менше.
Але сумувати нема коли, бо мене чекало три дні наодинці з собою, думками і горами. І лижами. О так, я не катався на лижах з 2020 року. А я цю справу дуже люблю. Тому в цій "міні-відпустці" я віддав себе улюбленій справі на повну. Попутно нафоткав красивих видів.
Потрібно віддати дружині і колегам належне, мене дійсно ніхто не турбував. Це було ідеальних три дні, вдень лижі, ввечері тренування в залі і баня. Такий собі фітнес-ретріт, якщо говорити сучасними трендами. І я навіть не можу сказати, що час пролетів непомітно...він, звісно, пролетів...але дуже помітно. Батареєчка зарядилася, тиск під кришечкою впав. Можна жити далі.
Назад вже не памятаю, як їхав...але знову доїхав швидко, тих самих 7 годин.
Цього разу обійшлося без штрафів. По приїзду додому розхід палива показав 13,6 літрів на 100 кілометрів. Мабуть на зворотньому шляху більше спусків, ніж підйомів, тільки цим я можу пояснити різницю в розході палива в 1,3 літри. Адже швидкісний режим був практично однаковий в обидва боки.
По приїзду додому машину на миєчку, контрольна заправка до повного і я готовий до нових звершень.
Що я можу сказати про х4 М на дальню дистанцію.
Я радий, шо я поїхав саме на бемве, адже подорож наодинці має приносити задоволення. Х4М це ідеально-універсальна машина: швидкість, драйв, комфорт, емоція. Все це урізноманітнює дорогу і приносить задоволення. Але.
Але дорогою додому мене наздогнали інші думки.
Дефендером подорожувати на дальняк значно комфортніше (в першу чергу через пневмопідвіску), розхід палива менший, швидкісний режим не нижчий, місця в салоні і багажнику більше. До того ж Дефендеру абсолютно по барабану режим "погані дороги".
По місту їздити на Альфа Ромео значно фановіше. 515 коней на задній привід, звук двигуна V6 та вихлопу, низька посадка, маленька машина...все це заряджає по повній і перетворює кожну поїздку на веселу пригоду.
А що ж Х4М? Ну так, це все ще швидкий, емоційний, комфортний....але універсальний автомобіль. Виходить, що Альфа і Деф - кращі за бемве у своєму призначенні. Але так, БМВ я купував ще тоді, коли Дефендера і Альфа Ромео не було в планах, а з'явилися вони досить несподівано у моєму житті. І виходить, що Х4М, при всій своїй афігенності, перестає вписуватись в концепцію.
Отакої...
На який апарат зроблені фото гір?
Яку максималочку вдалось витиснути з «Х-са»?
"515 коней на задній привід, звук двигуна V8 та вихлопу" - хіба на Альфі не V6? =)
А де катали? Бука? Драг?
До того ж, хочу зберегти машину, а, відповідно, їздити по роздовбаним дорогам посипаним реагентами взимку аж ніяк не маю бажання.
Та й вже досвід є одну машину розкласти, більше не хочеться.
Хоч по черзі на декстоп заставкою
А як катачка в цілому? Черги зараз великі? Траси усі відкриті?
Каталка бомба, середа й четвер людей було мінімальний мінімум, навіть в годину пік черг не було. В пятницю трохі наїхало.
Траси відкриті не всі. Відсотків 70 тільки. Але, як я спостерігав, то закриті ділянки по троху готують. По факту, всі чорні траси були закриті, що мене трохі засмутило, бо ж хотів побити свій рекорд в 112 кмг. Тому на червоній вдалося тільки 100 зробити.
В цілому задоволений на 100%. Вкатався на всі гроші.
Я по допису вірно зрозумів що ти все провернув в одного?
Катався сам, якщо я вірно зрозумів питання. Тільки я, схили і лижі.
Ну короче боулінг.
Але, що маємо те маємо