Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Перепрошую за затримку із наступною частиною, в кінці цієї публікації описав, чому так довго…
Так-так, окремого опису 6-го дня не буде. Бо 6-й день був фактично вільним і ми особливо нічого не робили, лиш шопінг))) Закупились кросівками, кілька сорочок мені, кілька платяшок доньці, такоє...
Мабуть, єдине, що було важливим в цей день – я підготував перелік питань для Walter Maurer. Здебільше про те як він прийшов до власної творчості на авто, чим надихався, ну і звісно мені були цікаві подробиці появи мого авто.
А от 7-й день - найголовніший день всієї подорожі.
Як я описував у нульовому дні, за кілька тижнів до подорожі я написав Walter Maurer паперового листа та запропонував зустрітись в Мюнхені. Десь за тиждень до старту я отримав від нього повідомлення у WhatsApp про можливість зустрітись на виставці BMW ART CARS у центрі BMW Welt. Тому план був визначений заздалегідь.
29 липня, десь півдесятої ранку, ми виїхали з готелю в напрямку BMW Welt. Їхати було близько півгодини. Ми планували приїхати близько десятої ранку на виставку.
З Walter Maurer ми домовились, що я напишу йому повідомлення, коли буду вже на виставці і ми там зустрінемось.
Ми запаркувались на підземному паркінгу та піднялись у головну залу центру. Walter Maurer навіть прислав фото місця, де пропонував зустрітись. Ми почали питати адміністраторів де знайти це приміщення та як туди пройти. Але нам пояснили, що це зона видачі авто і туди можна потрапити лише якщо ми забираємо авто після покупки…
Трохи напружений я написав повідомлення Walter Maurer про те, що ми вже на виставці та готові зустрітись.
Поки чекали на зустріч, почали роздивлятись експонати виставки BMW ART CARS. Сказати, що це фантастично – не сказати нічого. Такого різноманіття поколінь, навіть епох автомобілебудування складно знайти на будь-якій виставці. Навіть у музеї немає такої концентрації, щонайменше через площі, на яких розкинуті авто.
А тут – всі автомобілі на площі до кількох сот м.кв. Дуже насичено та концентровано.
Автомобілі здебільшого розставлені за порядковими номерами. Деякі з них я бачив вперше, деякі – дуже впізнавані та відомі. Як на мене, найбільш визначним є перше авто, зроблене у 1975 році відомим художником Олександром Калдером на базі BMW E9 3.0 CSL.
№1 - 1975 BMW 3.0 CSL by Alexander Calder
Уперше BMW перетворився на справжній витвір мистецтва у 1975 році. Саме французький аукціоніст і автогонщик Ерве Пулен надихнув Александра Колдера на створення першого в історії BMW Art Car.
Американський художник використав лише основні кольори, розмістивши їх великими виразними площинами на кузові BMW 3.0 CSL. Поєднання різних кольорів на окремих елементах автомобіля створювало враження руху й надавало всій композиції особливої динаміки.
На той час сама ідея представити автомобіль як витвір мистецтва вже стала справжньою сенсацією. Але ще більш вражаючим було те, що цей самий BMW потужністю 480 к. с. згодом вийшов на старт легендарних «24 годин Ле-Мана».
Перший у світі BMW Art Car став також однією з останніх робіт Александра Колдера — художник помер у тому ж році, коли автомобіль було вперше представлено публіці.
Я мабуть не буду описувати всі 20 авто, оберу 5 найвражаючих особисто для мене.
Звісно неможливо пройти повз BMW M1 від Енді Ворхола.
Це щось поза межею розуміння та сприйняття. Це до речі єдине авто, яке художник розмалював самостійно. Andy Warhol витратив всього 28 хвилини для нанесення свого дизайну на це авто.
№4 - 1979 BMW M1 Group 4 by Andy Warhol
Цей Art Car - одна з найяскравіших перлин колекції творів мистецтва на колесах. Свій неповторний слід на BMW M1 залишив не хто інший, як Енді Ворхол. Художник особисто переніс ескіз із невеликого формату безпосередньо на кузов автомобіля, заручившись лише допомогою свого асистента - Walter`a Maurer.
Сміливі, яскраві й виразні мазки пензля та пальців на BMW M1 Art Car Ворхол пояснював так:
«Я намагався передати відчуття швидкості. Коли автомобіль рухається по-справжньому швидко, усі лінії та кольори зливаються в єдине розмите зображення».
Вражаючу швидкість цей шестициліндровий BMW потужністю 470 к. с. демонстрував і на трасі «24 години Ле-Мана», де посів друге місце у своєму класі.
Та BMW M1 усе одно завершив перегони переможцем — принаймні в очах публіки, яку підкорило видовище цього стрімкого полотна на колесах.
Серед E24 мені більше сподобалася робота від Robert Rauschenberg, а не більш відома робота Ernst`a Fuchs.
№6 - 1986 BMW 635 CSi by Robert Rauschenberg
«Було б чудово, якби музеї могли їздити. Для мене цей автомобіль - здійснення мрії», - захоплено сказав Роберт Раушенберг після презентації свого Art Car у Нью-Йорку.
Цей BMW 635 CSi став шостим автомобілем у колекції BMW Art Car, але першим, кузов якого було оформлено з використанням фотографічних зображень.
Правий бік автомобіля прикрашає репродукція картини Енгра. На лівому боці розміщено роботу Бронзіно, оточену власними фотографіями Раушенберга із зображенням болотної трави з Еверглейдс. Навіть ковпаки коліс отримали особливе оформлення - на них зображено старовинні декоративні тарелі.
Схоже, результат настільки сподобався самому Раушенбергу, що кілька років потому він знову використав мотиви цього BMW Art Car у своїй наступній художній роботі.
Ще один добре впізнаваний автомобіль - BMW 320i Роя Ліхтенштейна. Він мені найбільше подобається серед E21.
№3 - 1977 BMW 320i Group 5 by Roy Lichtenstein
Третій BMW Art Car, створений Роєм Ліхтенштейном, - BMW 320i Group 5 - став одним із найвідоміших і найулюбленіших у всій колекції. Сам художник так описував результат своєї роботи:
«Я вклав у цю роботу максимум думки й зусиль. Намальовані лінії символізують дорогу, якою має рухатися автомобіль, а сам твір також передає середовище, крізь яке він мчить». - Рой Ліхтенштейн
Із цим важко не погодитися. Результатом стала гармонійна єдність аеродинаміки кузова та естетики мистецтва - зрештою, це один із найшвидших витворів мистецтва, які будь-коли бачив світ.
У розписі автомобіля виразно втілився фірмовий стиль Ліхтенштейна, натхнений естетикою коміксів, що надав BMW 320i Group 5 яскравого й упізнаваного характеру.
Серед більш сучасних авто проєкту, особисто для мене, найяскравішим є BMW M3 GT2 від Jeff Koons.
Дуже яскравий приклад того, як поєднати класику та сучасність.
№17 - 2010 BMW M3 GT2 by Jeff Koons
Цей BMW M3 GT2 отримав нове художнє прочитання від американського митця Джеффа Кунса і став найновішою на той момент моделлю в серії BMW Art Cars. У червні 2010 року автомобіль було представлено світовій публіці в Центрі Помпіду в Парижі - і прем’єра викликала справжнє захоплення.
Про 17-й автомобіль у серії Art Car писали провідні медіа та мистецькі видання з усього світу. На кузові автомобіля розміщено гоночний номер 79 - данину поваги легендарному BMW M1, створеному Енді Ворхолом у 1979 році.
Яскраві, насичені кольори Art Car Джеффа Кунса передають потужність, рух і невичерпну енергію. Як і BMW M1 Ворхола, цей автомобіль також вийшов на старт легендарних «24 годин Ле-Мана».
Бажання створити власний BMW Art Car Кунс висловив ще в інтерв’ю 2003 року. Для BMW це стало особливою честю, адже Джефф Кунс належить до найуспішніших і найвідоміших концептуальних художників сучасності. Навіть у період світової економічної кризи його роботи продовжували продаватися за надзвичайно високими цінами.
Звісно, було ще дуже багато автомобілів — кожен яскравий та цікавий, але це мій ТОП-5 серед усіх авто проєкту BMW Art Cars.
Поділіться в коментарях, які вам подобаються найбільше!
№2 - 1976 BMW 3.0 CSL by Frank Stella
№5 - 1982 BMW 635 CSi by Ernst Fuchs (щось жодної власної фотки не знайшов, лише відео)
№7 - 1989 BMW M3 Group A by Michael Jagamara Nelson
№8 - 1989 BMW M3 Group A by Ken Done
№9 - 1990 BMW 535i by Matazo Kayama
№10 - 1990 BMW 730i by César Manrique
№11 - 1991 BMW Z1 by A.R. Penck
№12 - 1991 BMW 525i by Esther Mahlangu
№13 - 1992 BMW 3-Series Racing Prototype by Sandro Chia
№14 - 1995 BMW 850 CSi by David Hockney
№15 - 1999 BMW V12 LMR by Jenny Holzer
№18 - 2017 BMW M6 GT3 by Cao Fei
№19 - 2016 BMW M6 GTLM by John Baldessari
№20 - 2024 BMW M Hybrid V8 by Julie Mehretu
На фото нижче майже всі 20 авто. Не вистачає М1 від Енді Ворхола, але видно лише 18 експонатів))).
Тут майже всі 20 авто проєкту BMW ART CARS
Вище я виклав фото теж лише 19 з 20 авто. Як думаєте - де останнє авто? (відповідь в кінці публкації)))
Блукання серед усіх 20 авто зайняло майже 2 години. Вони промайнули як одна мить. Але все ж таки моєю головною метою була саме зустріч з Walter Maurer.
Я вкотре поглянув на власне повідомлення, яке відправив дві години тому, і зрозумів, що Maurer ще навіть не переглянув його. В цей момент я дуже напружився, адже не хотілось втратити можливість зустрітись наживо з дизайнером мого авто.
Ще хвилин 10-15 я вагався чи дзвонити, чи не дзвонити… І вирішив спробувати знайти його фізично, просто впізнати у натовпі. Ще хвилин 10 блукав виставкою та будівлєю BMW Welt, вишукував його серед відвідувачів.
І знаєте – мені пощастило! Я побачив групу людей, які спускалися сходами з другого поверху, прямо над експонатами виставки. І майже останнім сходами спускався Walter Maurer!!! В цей момент мене вже не цікавила тактовність чи доречність, і я швидко пішов йому назустріч. Одночасно з цим я покликав доньку, яка теж вишукувала Maurer`а.
Walter Maurer власною персоною!
Я відрекомендувався та спробував почати пояснювати, хто я та що від нього хочу. Але він перебив мене та сказав, що пам’ятає мої листи та мою машину і що він радий зустрічі. Я перепитав, чи йому зараз зручно поговорити.
Ми стояли просто посеред зали у BMW Welt, я запропонував присісти в кафе, запитав чи можу його чимось пригостити. Він сказав, що в нього небагато часу бо скоро почнеться наступна прес-конференція. У стані трошки шоку, я почав розпитувати про його шлях у дизайн авто, про досвід роботи над автомобілями проєкту BMW ART, про те, як узагалі в нього виникла ідея створити власний дизайн для BMW.
В нас була цікава форма спілкування – я говорив англійською, яку він розумів, але відповідав німецькою. А донька мені перекладала з німецької на українську. Ось такий мовнооборот на три людини )))
Він розповідав, що у 70-80-х роках дизайн він робив на замовлення самого заводу BMW, це не були приватні замовлення власників авто. Тоді він працював у власній майстерні та виконував замовлення заводу. Йому привозили авто з конвеєру, він додавав дизайн та повертав авто знову на завод. Він памятає і моє авто. Його він теж отримав із заводу і не знав кому воно було в подальшому продано.
BMW M1 та E24 були зроблені в одному екземплярі, а Е28 робились на замовлення дилера в Японії у кількості 100 машин. Чому саме Японії - я так і не зрозхумів. BMW Е28 має планку в салоні, яка підтверджує її порядковий номер у серії. Щось схоже на Alpina але як наліпка.
Також він розповів, що завжди любив працювати з авто, і незважаючи на його поважний вік – він все ще має майстерню та робить зараз дизайн для класичних BMW приватним замовникам.
Поточний проєкт Walter Maurer - BMW E9
Я трошки розповів про свій шлях до Мюнхену, що ми вже були у Траунштайні та відвідували автосалон, де купили колись моє авто. Звісно я запропонував подивитись на машину на паркінгу BMW Welt.
Ці 15 хвилин бесіди добігали кінця і я запропонував, що можу почекати, поки в нього закінчиться прес-конференція. Він жваво погодився, і ми домовилися, що коли він звільниться – ми продовжимо бесіду та сходимо до мого авто на паркінг.
Минула ще година, за цей час ми з донькою пройшлися іншою частиною BMW Welt, подивилися сучасні авто, скупились у магазині сувенірів.
Я написав йому, що ми все ще тут і чекаємо на нього.
Пройшла ще година і я отримав від нього повідомлення, що він був змушений терміново поїхати з виставки. Тут моя ввічливість знову відійшла на другий план, і я почав наполягати на зустрічі, що можу під’їхати будь-куди, навіть за межі Мюнхена. На жаль, він не знайшов ще трошки часу, щоб поговорити…
Я вирішив, що їхати за відомою мені його адресою – це вже надмірно, і ми з донькою вирішили піти ще в музей BMW.
Але це вже буде наступна історія...
Підпишіться щоб не пропустити, приєднуйтесь у соцмережах.
Інші частини можна почитати
А ось і останнє авто -
№16 - 2007 BMW H2R Project by Olafur Eliasson
Цей експонат зберігається за температури -10 градусів С. Це льодяне авто!
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Розумію, що серіал трохи затягнувся, але за цей час мав трохи клопоту з безпековою ситуацією, - живу за 500 метрів від складу, який нещодавно детонував в Київській області. На щастя, всі живі та здорові, BMW E24 Walter’а теж було евакуйовано.
Фото частково взяті з сайту про BMW ART CARS
А дід - ну на то він і дід: з віком стаєш ощадливіше до власного часу і в Мурера, вочевидь, воно вже гіпертрофоване
Не знаю як сприймати його поведінку, на «відвали» не було схоже
Я вчергове переконався в вірності своїх припущень щодо того, що всі, хто створюють БМВ - це неприємні люди. Талановиті, працьовиті, але неприємні )))) До біса тут тактовність, адже це саме те кляте лицемірство і штучність пересічного бюргерського ставлення до справи свого життя. Коли ти працюєш «від та до» і ані секунди довше, а вихідний для тебе - святиня хоч там що.
Коли особисто до тебе їде людина за тисячі кілометрів, щоб показати плід твоєї праці з далекого минулого, можна приділити їй трошки більше ніж десяток хвилин свого дорогоцінного часу. Але ж ні, пасивно-агресивно відморожуються «в рамках чинного законодавства», що стосується і попередніх твоїх спроб зустрітися з власником салону. Це жлобство або - що навіть гірше - байдужість. І я схиляюся саме до останнього, бо цим дідам скоріш за все просто похуй, і те, що вони колись робили (хоч там яке воно круте), не є тим, чим вони живуть. Адже цілком ймовірно, що той гер Маурер просто робив 8:00-16:00 за якісь кількатищ євро нетто, ставився до цієї роботи як звичайний клерк і не малював ці автівки уві сні. Іншого пояснення я знайти не можу. І в такому разі все стає логічним, позаяк етикет в Німеччині закінчується там, де закінчується робочий день, а далі хоч трава не рости. Прикро і сумно, але доволі очікувано.
Я в шоці від глибини прірви між цими дідами і аналогічними дідами з США, відкритість та заземленість яких просто вражає.
В цілому такий саме присмак штучності і лицемірства для мене залишає цілий проєкт Art Cars як такий. Адже попри шалену кількість дифірамбів, М1 від Уорхола для мене виглядає саме тим, чим і є насправді - суперкаром, на кузові якого хтось срав-мазав протягом 28 хвилин (порахували ж німці, не скруглили до півгодини), не дуже переймаючись результатом. Те ж стосується і переважної більшості інших «проєктів», що виглядають так, ніби дитина вперше пізнала вінтажний фотошоп і наявні там фільтри. Розумію, що це творіння митців, а не дизайнерів, і не слід очікувати від них «розуміння автомобіля», але ж на пропорціях, кольоровому балансі та рефлексах вони ж мали б знатися. Або їм теж було похуй: імʼя, бабки, робота на години. Принаймні я в жодній роботі не вбачаю пристрасті, хоча цікавлюся цим проєктом не перше десятиріччя. А оцей панцир броненосця з льодовикового періоду - до чого тут взагалі авто, зокрема BMW?
Є звісно доволі вдалі примірники, але і їхня вага занадто перебільшена, позаяк мистецтво там дуже сильно притягнуто за вуха, а про дизайн, як такий, навіть жоден і не згадував здається.
Втім, хоч там який результат цієї історіі відносно очікувань, а вона все одно вкрай крута! І особисто мені дуже приємно, що в ній є принаймні один справжній петролхед, що є до того моїм співвітчизником. З чим тебе і вітаю щиро!
M1 мабуть більше подобається машина ніж Ворхол)))
Щодо арткарів, то на виставці було кілька реально прикольних екземплярів, які мають красну концепцію і детализацію зблизу. Штук 3-5 машин - реально якийсь цирк на дроті з серії срала-мазала)
P.S. дєд - чОрт!