Історична подорож - день 0 - підготовка

Починаю ділитись з вами враженнями від подорожі на історичну батьківщину Walter`a.

Якщо ви не знаєте в чому прикол - я вам напамятаю)))

BMW E24 635 CSi Walter Maurer Design` 1979 - він же Walter, було придбано його першим власником у місті Траунштайн, Німеччина. 

Walter Maurer - дизайнер заводу BMW десь з середини 1970-х до початку 1990-х. Саме він переносив картини всесвітньовідомих художників з масштабних макетів на реальні авто для гоночної серії BMW ART CARS (якщо не знаєте що це - рекомендую почитати).

Крім робіт із BMW ART, Walter Maurer також мав власну серію автомобілів, на які наносив власний дизайн. І мені пощастило мати одну з його робіт - мій Walter Е24.

Також зі схожим дизайном є Е28 (100 шт. випущено для Японського ринку) і феєрична BMW M1 (E26).

Ще минулого року я почав мріяти про подорож історичними шляхами мого авто.

Я фантазував як я приїду до автосалону на Walter`i, як знайду першого власника (бо в мене є сервіска із його адресою та ПІБ), мріяв зустрітись особисто з Walter Maurer та розпитати про його шлях дизайнера та художника...

І все це могло залишитbся лише мрією якби не моє переконання що мрії мають збуватись та з'являтись нові! 

Я міг знайти 1000000000 причин чому це неможливо, починаючи з це витратно та нерозумно - закінчуючи ризиками встати десь посеред автобану на поламаному авто. Моє оточення не вірило в успіх цієї шаленої ідеї. 

І якщо ще в 2025 році - на початку 2026 року ця подорож більше виглядала як авантюра, може буде, може не буде... то з весни 2026 року я все більше і більше переконував себе що не варто себе відмовляти.

Перший план на поїздку в мене був на травневі свята. Дружина планувала поїздку до доньки в Німеччину і я подумав що це гарна ідея мати технічку у вигляді другої машини. Але дружина сильно хвилювалась що я зіпсую подорож поломкою, тож я відмовився приєднуватись.

Мабуть остаточне рішення було прийнято на OldCarLand, коли організатори мене питали про авто та плани на нього і я вперше публічно оголосив що планую подорож до Німеччини на Walter`i. До цього це були більше обговорення в колі друзів та родини.

Свою подорож я хотів запланувати так, що б теж зустрітись з донькою, тому підлаштовувався під її графік відпусток. Вийшло що я маю бути у Німеччині на початку липня. В мене буде десь 10 днів на все.

Але звісно, життя вносить свої корективи. Випадково побачив у ФБ новину що наприкінці липня в Мюнхені, в перше за всю історію BMW, буде виставка всіх автомобілів проєкту BMW ART CAR за 50 років. Я не міг таке пропустити. 

Майже на ейфорії я почав просити доньку перенести відпустку на кінець липня, і на щастя - вийшло. Свою відпустку я також переніс на кінець липня.

Отже все було вирішено - я їду у історичну подорож наприкинці липня!    

Готуючись до подорожі я мав спланувати всі активності та цілі. Серед головних цілей було:

• потрапити до автосалону у Траунштайні, де Walter був куплений 47 років тому
• знайти першого власника авто
• зустрітись з Walter Maurer
• відвідати виставку BMW ART 

Треба було ще подбати про Walter`a, підготувати до поїздки. Наслухавшись про вередливість системи охолодження, я замовив запасну помпу, термостат, всі патрубки, 3 літри оригінального концентрату ))). Також я записався на огляд на СТО. Шукаючи причину валких гальм, вирішив перепрокачати гальма - і стикнувся з неочікуваною проблемою. Чомусь на маленькій швидкості почав з'являтися неприємний скрегіт десь позаду. На СТО  не змогли дефектувати причину скреготу, бо це проявлялось лише час від часу. Також на сервісі замінили мастило у редукторі. 
Замінюючи колеса знову на стандартний оригінальний розмір (про це буде окрема історія - як я з розмірами грався, а тепер розпродаю майже два комплекти непотрібної мені гуми )))), я побачив що направляючі для колодок на задній вісі в мене сильно заіржавіли.  І тут я згадав, що, перебираючи всю гальмівну систему, мені не підійшов новий монтажний набір - не вистачило довжини направляйок, близько 1 см. Я був змушений поставити старі. Вони були сильно побиті іржею.

Перевзувши авто та діставшись додому - я розібрав задній правий супорт та вичистив направляйку, змастив її мідною пастою та поставив назад. Я був переконаний що вирішив проблему.

Наступним кроком було повідомити Walter Maurer про мої наміри приїхати та погодити можливість зустрічі. Я писав йому паперового листа (емейли він не читає), де описав що планую бути наприкинці липня в Мюнхені і дуже хотів би з ним зустрітись, показати йому одне з його творінь. Також запропонував йому перейти у WhatsApp для спрощення комунікації.

БАЧИЛИ Б ВИ МОЇ ОЧІ коли 19 липня я отримав від нього повідомлення у WhatsApp.

Він написав що буде на виставці BMW ART 29 липня (день відкриття) та пропонує там зустрітись.

Ще одним челенджем було знайти першого власника. Я знав його імя та прізвище, його адресу проживання на 1979 рік - і ВСЕ. Пошук в гуглі нічого не дав. Я спробував пошук у claude та ChatGPT.  І отримав цікаву інформацію. По-перше, я шукав за неправильним прізвищем. По-друге, в Німеччині можна отримати офіційну інформацію про особу у муніціпалітеті.

Перший пункт допомоги від ШІ дозволив змінити пошуковий запит - і я знайшов першого власника на ФБ)))

Другий пункт направив мене на сторінку муніціпалітету, де я онлайн записався на офіційний прийом на 27 липня ))).

В останні вихідні до виїзду я зібрав все необіхдне у подорож - знак аварійної зупники, буксирувальний трос, проводи для прикурювання, 4 літри мастила, 1 літр гальмівної рідини, 1 літр трансмісійної рідини, 1,5 літри антифризу концентрату, 5 літрів дистиляту, світловідбиваючий жилет, рукавиці, два комплекти запобіжників, лампочки Н1 та для поворотів/стопів, мотузку, чемоданчик з інструментом (набір), ящик слюсарний з інструментом великий, два домкрати, компресор, поперечини на дах, сонцезахисну шторку, башмак, трубки різного діаметру (паливні, гальмівні, охлодження), хомути кількох діаметрів, те ще купа всього.

Крім того, дооснастив салон тримачем для телефону на лобове скло, зарядкою від прикурювача та додатковим проводом для зарядки, також встановив відеореєстратор.

До речі, як виявилось, в мене знову не працював прикурювач. Звісно, я так залишати не міг, тому поліз розбиратись з причиною. Запобіжники горіли як дурні. 3 шт спалив.

до цього запобіжника підключені одночасно прикурювач, годинник та електроантена. Спочатку я подумав що це антена десь коротить, тому горить запобіжник. Я розібрав прикурювач та відєднав від нього антену та годинник. Виявилось коротке саме на прикурювачу. Лише повний розбір прикурювача дав відповідь на питання - ДЕ?

Виявилось, що центральний контакт, який кріпиться до корпусу прикурювача всього однією гайкою, не має фіксації від провертання у самому корпусі прикурювача. Тобто, центральний контакт може вільно обертатись у корпусі прикурювача. Враховуючи те, що на корпусі прикурювача завжди -, при обертанні центрального контакту є положення при яких він торкається корпусу. Враховуючи що антена підключена саме до центрального контакту, маю припущення, що коли її підключали, не звернули увагу на положення центрального контакту. Відповідно, при вставлянні у прикурювач будь чого - центральний контакт торкався корпусу.

Загалом, швидко вирішив цю проблемку, та був повністю готовий до поїздки.

Останнім приготування було придбання всіх необіхдних страховок - медична, зелена карта, ну і ОСЦПВ (бо не було). Загалом страхування коштувало мені біля 100 ЄВРО.

Ввечері, за день до виїзду, я спакував всі необхідні речі, поклав їх у багажник Walter`a, та наповнений очікуванням та захопленням, ліг трошки раніше спати. Виїзд було заплановано на 5 ранку, одразу після завершення комендантської години.

Але це вже буде наступна історія...

Підпишіться щоб не пропустити, приєднуйтесь у соцмережах.    

Інші частини можна почитати 

• тут 1-й день
• тут 2-й день
• тут 3-й день
• тут 4-й день

Реклама

Індивідуальний Stage 1 із гарантією результату за фіксованою ціною до 15.09.26