Цей заголовок, як сталий вираз, означає "справа рухається", і це правда, адже колеса - одна з найважливіших деталей образу буд-якого проекта, що може цей проект як врятувати, так і звести нанівець всі старання. Також цю фразу можна перекласти буквально, і той факт, що колеса все-таки обертаються, є не менш важливим. Адже, зважуючи свої шанси на те, що диски налізуть на гальма, пригадую діалог з улюбленої комедії мого дитинства "Naked Gun":
-Які справи у Нордберга?
-Лікарі дають йому 50/50, при тому 10% шансів, що він виживе.
Іншими словами, диски, призначені для Мустанга 1967-1974, просто не мали опинитись на моєму Челіку без приколів та доопрацювання. Звісно, я цим переймався дедалі більше, бо кожне доопрацювання автівки - це і ліки, і антидепресанти, і взагалі нагадування про часи, коли інших проблем, начебто й не було. А тут не будь-що, а диски!
Тож, отримавши номер декларації із сповіщенням, що диски вже у Львові і прийдуть до мене у неділю, я відправив у всесвіт таку купу емоцій, що відправлення прийшло на три дні раніше. Поїхав на пошту, забрав три диска, бо четвертий надіслали моїй дружині, яка не вімкнула звук у телефоні і відповідно не надала мені код для отримування. Та й біс з ним! Вільного часу 20 хвилин, Мазда летить з пошти, Челік у боксі, домкрат, ключ, нерви, скотч, ніж, коробка, ніж, пенопласт, ніж, поліетилен...
Став, покидьок! І обертається! І виглядає, курво, саме так, як я хотів! Встиг...
Прикрутив диск на заздалегідь придбані гайки, а проміжок між супортом і внутрішнім барелем - міліметра три. Втім, він все ж таки є, і це я навіть супорт не пилив.
Все. Додому. Спати спокійним дитячим сном, якому навіть срані шахеди не заважать.
А зранку...
Про стиль цих дисків і те, що вони таке, я докладно розповів тут: Magnum 500 - сталева краса; про складнощі з їхнім вибором та замовленням тут: 1971 Style wheels; про вибір гуми та знущання над нею тут: Гоління гуми; а про доопрацювання гуми тут: 1971 style tire lettering.
Отже, мені нема що додати, крім того, що все вийшло навіть краще за мої найсміливіші очікування, що дивно, бо розмір як дисків, так і покришок - компроміс
Це справжнісінький олдскул, як він є, і сказати, що ці колеса кардинально змінили загальне сприйняття автівки, - це майже нічого не сказати.
Поціновувачів узагальнених "Воссенів" з ізолентою, сплітерів та widebody вкупі з яскравою аерографією цей вигляд навряд чи вразить, але я не мав за мету когось переконати. Втім, в моєму розумінні класичний маслкар (ок, ок - закос під класичний понікар) має виглядати якось так:
Звісно, це тільки початок тривалого процесу перевтілення Челенджера, але те, що вже є на зараз, принаймні не викликає в мене бажання терміново щось змінити. Адже, дивлюсь, трошки примружившись, і бачу, що 1971-й рік на календарі шині.
PS Тут кажуть, що начебто з керованістю проблеми тепер будуть. Смішно, звісно, навіть вінтажну рекламку згадав з цього приводу, де все під назвою чорним по зеленому написано:
Вигляд на Челіку суперовий. Сиджу тепер і думаю, що ж мені робити з колесами? 235/60/17 мені легко лізуть, та хочеться чогось поширше, особливо на зад. Але з розмірами біда, і не тільки у нас в Україні.
І фіт м'ясний, і колеса, кайф 😋😋
А если уж пустыня, трасса, то Челик точно не черный. Спроси у Ковальски. Или у Корнелла хотя бы )))))
https://www.youtube.com/watch?v=vVXIK1xCRpY
P.s. Оранж крутой, да. "Генерал Ли" сразу в голове (хоть там и Чарджер). Но очень ярко:)
а що на рахунок 3мм зазору між супортом і диском? будеш підпилювать супорт?
Про воссени, ізоленту та спліттери - гарно сказано.
P.S.
Для гурманів під вечірні фоточки з увімкненими ліхтарями збацай!