Аудіосистема. Заради чого, власне, я і купив X7

Давненько у мене не було записів про автозвук, і от писав про міні-подорож, та й згадав, що я ж чомусь для Х7 давав нікнейм MusicBox. Але ніяк не розкриваю його. Непорядок, коротше, - треба виправляти.

Давайте поглянемо, що там нам пропонує BMW у своїй топовій аудіосистемі Bowers&Wilkins за 3400 доларів у конфігураторі.

Якщо дивитися поверхнево, все просто: опція у конфігураторі - S6F1A, 20 динаміків, 1500 Вт, красиві металеві решітки з підсвіткою - звучить дорого, виглядає ще дорожче.
(тут і далі по запису деякі фото з мого авто, інші ж - з пресрелізів та рекламних брошюр)

Bowers & Wilkins - британська компанія, яка займається акустикою ще з 1960-х. І автомобільні системи для неї - далеко не основний продукт. Значно відоміша B&W домашньою Hi-Fi акустикою, а її легендарна серія 800 використовується, зокрема, у професійних студіях. Співпраця з BMW цікава тим, що в автомобілі перенесли цілу низку технологій із домашньої акустики B&W. Тому у специфікації та рекламні описи залетіли деякі красиві слова - Diamond, Nautilus, Aramid та Rohacell.

У системі встановлено два 25-мм високочастотника Diamond Nautilus. Знаходяться вони у звичних місцях біля дзеркал заднього виду. І слово Diamond тут використане буквально: мембрана виготовлена зі штучно вирощеного алмазу. Навіщо робити динамік з алмазу? Бо можна цим хизуватися перед іншими. Для ВЧ потрібна дуже легка, але водночас максимально жорстка мембрана. В ідеалі вона повинна рухатися як одне ціле й не деформуватися на високих частотах. Алмаз має надзвичайно високе співвідношення жорсткості до маси, тому добре підходить для такої задачі. Сам алмаз, звісно ж, синтетичний.
Усі інші ВЧ по системі мають алюмінієвий купол.

Diamond відповідає за мембрану, а Nautilus - за те, що відбувається позаду неї. Коли динамік рухається, звукова хвиля йде не тільки вперед, але й назад. Якщо цю енергію нормально не погасити, вона відбивається всередині корпусу та повертається до мембрани, створюючи небажані резонанси. B&W використовує позаду твіттера спеціальний звужуючий канал - Nautilus tube. Його задача - поступово поглинати задню хвилю. Технологія прийшла з домашньої акустики B&W.

Переходимо до СЧ. Їх тут сім штук, кожен діаметром 100 мм. Мембрани виготовлені з Aramid Fibre, тобто арамідного волокна. Хтось може відразу згадати Kevlar, який є торговою маркою одного з видів арамідного волокна. Але сама B&W у специфікації X7 пише саме Aramid Fibre, тому не буду напряму сюди приписувати Kevlar, бо кілька разів у оглядач чув, що так характеризують СЧ. Навіщо арамід - думаю, після Diamond логіка уже зрозуміла. Нам знову потрібна мала маса при хорошій жорсткості. СЧ діапазон взагалі дуже важливий для суб'єктивного сприйняття системи: тут знаходиться величезна частина вокалу та інструментів.

Хто читав мої попередні записи, уже знає моє ставлення до BMW-шного бажання називати підсидільний 8" динамік сабвуфером. У B&W їх два, діаметр - 217 мм, тобто приблизно 8.5" (дивно, так). Мембрана виготовлена з Rohacell. Rohacell - це легка та надзвичайно міцна структурна жорстка піна на основі поліметакриліміду (PMI), добре підходить як серцевина композитних конструкцій.

По факту BMW залишила ту саму архітектуру, про яку я вже багато писав на прикладі F25: великі динаміки під сидінням повинні закрити одночасно частину  мідбасового та низькочастотного діапазону. Окремого класичного сабвуфера у багажнику навіть у топової B&W немає. Звісно, два 8" підсидільники можуть добряче гупати по салону, особливо з таким запасом потужності, але фізику не обдуриш. Від окремого нормального сабового динаміка у правильно розрахованому корпусі можна отримати зовсім інший результат.

А тепер трохи про 3D

Ось тут B&W починає принципово відрізнятися від звичайної BMW-шної багатоканальної системи. У стелі стоять чотири окремих 40-мм 3D mid-tweeter (а-ля широкосмуговий): два спереду та два ззаду. У звичайній автомобільній системі майже всі джерела звуку знаходяться приблизно в одній площині: двері, торпедо, задні стійки. DSP може керувати затримками, рівнями та фазою, але фізичні джерела все одно знаходяться навколо слухача, а не над ним. B&W додає ще чотири реальні джерела зверху. 

Тут важливо не плутати цю систему з Dolby Atmos, який ви можете відчути, наприклад, у кінотеатрі. У авто використовується QuantumLogic Immersion. Треба більше гучних маркетингових фраз! Грубо кажучи, DSP бере вхідний аудіоматеріал (який у 99.9% стерео, тобто 2 канали - ліво/право), аналізує його складові і на їх основі синтезує додаткові канали. Нам навіть дозволяють вибрати, наскільки сильно DSP буде знущатися над початковим записом😁

Є п'ять режимів:

Studio
3D Concert
3D On Stage
3D Cinema
3D Lounge

Studio - найспокійніший варіант. Мінімум просторових ефектів і найбільш звична подача. 3D Concert намагається збільшити акустичний простір, імітуючи великий зал.

3D On Stage, як випливає з назви, намагається посадити слухача не перед сценою, а умовно всередину неї. Cinema більше орієнтований на відеоконтент. Lounge зміщує акцент назад, у бік задніх пасажирів. Для музики вся ця історія з "концертними залами" ще той цирк, але він є, то ж комусь та й сподобається.

B&W окремо заявляє про ще одну обробку звуку технологією Dynamic Equalization Control (DEC). Тут уже задача дуже таки автомобільна. Домашня акустика стоїть у кімнаті, яка хоча б більшу частину часу залишається тією самою. Автомобіль їде 50 км/год містом, потім 140 трасою, змінюється дорожнє покриття, шумлять шини, двигун, вітер. На низьких частотах усе це дуже добре впливає музику. Тому система через мікрофони може динамічно коригувати звучання залежно від умов руху та шуму в салоні. Як і що саме вона робить - мені не відомо, швидко знайти не вдалося, та і бажання немає😅

Про підсилювачі. RAM + Booster. Якщо згадати старіші BMW, ми звикли бачити окремий MOST-підсилювач у багажнику. У G07/G05 архітектура вже інша.

У заводській схемі B&W є два блоки:

RAM (Receiver Audio Module)
Booster

RAM - центральний аудіомодуль автомобіля. Для B&W використовується його High-версія. До нього підключені мікрофони, радіо антени, та усі динаміки, крім підсидільних "сабів". Вони підсилюються виключно Booster'ом. Шинне з'єднання для цієї архітектури - Ethernet.

І, якщо я вже згадав про старіші BMW, то не можу промовчати і про їх топову акустику.

У поколінні F кузова роль найдорожчої музики виконувала Bang & Olufsen High End Surround Sound System. Наприклад, у F10 вона мала:

- Потужність 1200 Wt (максимально можлива 1300 Wt)

- 16 каналів (7 ВЧ по 12.5 Wt, 7 СЧ по 75 Wt, 2 НЧ по 250 Wt)

- Вирівнювання звуку в залежності від швидкості та гучності
(детальніше про B&O читайте у записі від @DimAssBMW )

Головною фішкою B&O була Acoustic Lens Technology. При ввімкненні музики з центру торпедо ефектно підіймався центральний динамік. Спеціальна акустична лінза над твіттером розсіювала високі частоти приблизно на 180°, створюючи ширше та рівномірніше звукове поле.

Ну і раз уже подивилися, що було до B&W, стало цікаво глянути і в інший бік - а куди ця історія поїхала далі? І тут для порівняння ідеально підходить 7 Series у кузові G70. Хоч система має ту ж саму назву - Bowers & Wilkins, але вони все ж відрізняються.

Bowers & Wilkins дає повну специфікацію системи G70:

3 × 25 мм Diamond Nautilus ВЧ - додався ще 1 діамантовий твітер, він у торпедо
5 × 100 мм Continuum СЧ - чотири СЧ у дверях + один СЧ у торпедо
4 × 50×80 мм aluminium dual-opposed woofer - це додатковий мід у дверях, я про нього розповідав у своєму записі про Helix Ci7 W130-S3.
4 × 40 мм aluminium 3D speaker - ті, що у стелі
2 × 217 мм Carbon Fibre central bass - мідбаси під сидіннями, тут усе ясно
2 × 25 мм aluminium ceramic-metal-matrix ВЧ - це твітери у задніх дверях
8 × 60 мм динаміків у підголівниках - тут усе ясно
8 × 4D shakers - вібровіддача у сидіннях

Динаміки у підголівниках для мене, загалом, досить дивна штука. Зараз буде дуже умовне припущення, аби вгадати, чим керувалися інженери-маркетологи: B&W у G07 намагається побудувати одну велику правильну сцену для салону, а от G70 уже починає будувати звук навколо окремих людей. Ефективність цих динаміків ну дуже сумнівна через дуже малу відстань до вух слухача. Втім, якщо комусь подобається і він думає, що так краще, то нехай😁

З вібро елементами у сидінні та ж сама історія. Це звичайний bass shaker, який поза автомобілями використовується не тільки для музики, а й у відеоіграх, зокрема у авіасимуляторах, аби передавати "пілоту" усю палітру емоцій керування. У BMW ця штука отримала красиву назву 4D Audio (прямо як 4DX кінотеатр, ага). Ще вони заявляють, що зроблено це в тому числі для кращого сприйняття низьких частот на невеликій гучності.

Як частина загального "вау-ефекту" нової сімки - чому б і ні. Авто та його опції треба ж якось продавати. Тим більше машина з величезним Theatre Screen(нагадаю, що позаду там 31" екран є) явно намагається бути не тільки автомобілем, а ще й домашнім кінотеатром на колесах.

Загалом підхід до топових акустичних систем у авто помітно змінився. Якщо раніше основною задачею було якомога краще(головна умова "дешевше виготовити" - "дорожче продати") відтворити музику, то тепер цього вже мало - треба ще оточити слухача звуком, додати ефектів та змусити крісло під ним вібрувати😁 Чи має все це стосунок саме до якості звуку - питання риторичне.

А якщо пропустити увесь цей маркетинговий булшит, моє враження за кілька місяців прослуховування штатки цілком сформувалося. Свою я слухав виключно у режимі Studio, адже усі інші викликають лише одне бажання - якнайшвидше вимкнути музику. З трохи підкрученим еквалайзером вона непогана, навіть, хороша у деяких моментах, її буде більш, ніж достатньо на кожен день, але це лише за умови, що ви ніколи не слухали хороший кастом. Сцена занизько, центр чомусь помітно зміщений вліво, атака слабувата, а НЧ хочеться весь час побільше. 

Чи залишу я її повністю штатною?

Ну...

Реклама

Ремонтуємо Li-ion акумулятори — нова послуга в автосервісі Master Service Electro