2000 кілометрів, в гори і назад

Тут мабуть гарна нагода подякувати всім хто голосує за авто місяця і підписується 🤝 Хоча мене і не цікавлять всякі конкурси, але це показує що людям цікава машина і пишу це не дарма. Тому напишу ще багатолітер ні про шо і про життя з 911. Бо я типу крутий тіп, в мене пірш, треба людям про це нагадувати. 

В попередньому дописі про зимові колеса я писав що їх треба було купити для поїздки в Австрію, а саме в Альпи. В мене на роботі склалася така полуофіційна традиція робити робити гірськолижну вилазку під кінець сезону, під час якої люди краще знайомляться, бо разом катаються, бухають та ходять в баню, іноді без трусів.

Також допомагає налагодити зв’язки 10-12 годинна подорож в машині з колєгами. Це робиться за власні кошти і нарід шерить витрати на паливо, та звісно використовує всі наявні місця в машинах. Минулі два роки я їздив на Сеаті і вся логіка вказувала на те шо маючи практичний економічний хетчбек, треба знову їхати на ньому. Але…нахой так житб? Цього року я був організатором всієї подорожі і Підсвідомо схиляв нарід до того шо всім треба їхати на тачках, бо громадський транспорт то не вигідно, душно і взагалі вибір пуссі які не мають духу пригод. 

Робив я це для того щоб буле якесь виправдання того що я їду на машині в яку нізя запхати більше одного пасажира та не вміщається лижне спорядження 😆 Не знаючи чи буде пірш зібрано з робочою корібкою до поїздки, все планування робилося з планом А або планом Б, враховуючи наявність чи відсутність машини.  

Я все це пишу, бо ця подорож і цей допис буде також [нафіг нікому не потрібним] порівнянням різних видів транспорту і різних типів авто, бо опосередковано я організував доставку 19 людей туди і назад і зібрав трохи [на мій погляд] цікавих спостережень. То ж це не просто про фотки того  який я фєрзь катаю в Альпи на Порхє, а  ще й псевдонауково-прикладний рісьорч. 

Ітого: 1000 кілометрів в один бік, 17 людей в 6  машинах (з яких одна електрична) і двоє на потязі. І шоб усих вмістити я не став обирати між Піршом та Сеатом а просто взяв обидві машини. Точніше, віддав Сеат колєгам, бо типу тоді це виглядає наче я геройськи виручив людей надавши все шо міг. А заодно ще й можу розділити витрати на бензин між усіма, бо курва зеро грощі і було боязко шо це вийде надто дорого удвох заправляти Пірш…або шо він відригне десь на шляху 😆

Лонґ сторі шорт: ставлю будильник на 3.00 ранку і тулю на заправку, підкачкую колеса, проходжусь пилососом по килимках і погнали. 

Не враховуючи коротку поїздку в Бельгію я ще не їздив на Пірше на довгі дистанціі і не розганявся більше 140-150, тому починаємо обережно, касєта в магнітофоні, диски в СіДі ченджері в багажнику і погнали. 

До речі, про багажник: 911 знову дивує і доказуєш що він дійсно годиться на роль практичної машини на всі випадки. 

В передній багажник вмістився великий пакет з сноуборд шмотом, всякими захистам і шоломами, мої здоровенні снб башмаки, стандартний carry-on чемодан, і зверху ще пакет з їжею. І це не виймаючи запаску, комплект інструментів та отой аварійний трикутник. 

Через кілька годин ходу, обовʼязкова зупинка для сніданку в макдаці 

Перші враження від автобанінгу на 996: знов таки це нормальна машина. Хоч і майже 25 річна, хоч і типу спортивна, хоч і двигун позаду, але вона відчувається максимально…звичайно, але в гарному сенсі. Підвіска, без приколів, мʼякіша ніж на Сеаті, вихлоп трохи гуде, передачі досить довгі і атмо мотор не має такого поштовху під сраку як від турбо, тому «вражати» недосвідчених пасажирів розгонами з шостої передачі мабуть краще на турбо ВАГах, бо Пірш розганяється більш плавно і поки не подивишся на спідометр, не відчувається особливо швидким. [не то шоб 25 річний пірш якийсь сильно швидкий але ну ви поняли]

Німеччиною їхали без фанатизму, але я обмежував себе лише трафіком та здоровим глуздом: зазвичай тримав швидкість близько 160-180, іноді 200-220 але не часто бо траса забита трафіком. Помітив що досить помітно шумлять вікна на швидкості після 170, можливо треба замінити гумові ущільнення навколо вікон, а можливо це просто купе 25 річної давнини так має робити🤷🏻‍♂️ В цілому поїздка була без особливих цікавостей, хіба що бензин на німецьких автобанах став чомусь дорожче відносно Голашки, тому після першої заправки 102 октаном по 2.54 євро за літр на автобані, ми вирішили зворачувати в маленьке село або autohof, де 98й бензин десь по 1.85-1.90. То ж подорожуючи Німеччиною це треба враховувати.

Приблизно за 9 годин добрались до Австрії, зупинились на їхній заправці посцяти, заправитись дешевшим паливом та пожерти бутерів. Ну пару фоток бо нарешті стало видно гори.

Ще десь година, може півтори і ми нарешті на місці. В кращих традиціях Топ Гір, ми пішли одразу в бар, замість всіх цих готельних справ про бронювання і ото всьо. 

Загалом, було пройдено 1000 кілометрів за 10 годин + десь година на макдональдси та сендвічи на парковках. Середня швидкість 100км/г на годину з врахуванням десятків кілометрів ремонтів дороги з обмеженням 80 та гірських сел з обмеженням 50-60. Витрата пального вийшла лише трохи більше 10 літрів на сотню. Що я вважаю дуже непоганим результатом.

Повертаючись до псевдоінтелекутального рісьорчу: «економічний» хетчбек з турбодвигуном, в яком на 2 циліндри та 1.4 літри обʼєму менше, на тому ж маршруті, з меншою середньою швидкістю, видав середню витрату 9.7 літрів/100км. Різниця в 0.5 літрів в районі похибки на водія. 

Продовжимо статистичне порівняння: електрична Ауді на тому ж маршруті витратила додаткові ЧОТИРИ ГОДИНИ на зарядних станціях і, через те що для збереження заряду вона не могла їхати швидко, то загалом шлях зайняв на ШІСТЬ мать їх ГОДИН довше. Кайф егеж? Нові технології vs минуле сторіччя 

Пірш, на диво, викликав інтерес у багатьох людей, типу барменів в готелі, акі сперичались між собою яка саме це модель. А також, очікувано викликав волну «оригінальних» жартів від коллєг про те шо мені, мабуть плотять випадково дві зарплати.  Хоча, знов таки, 996 коштує дешевше ніж їхні унилі тігуани або мінікупєри, але їм мабуть важко не бути NPC та стати на шлях zero groszy, заради жабоподібної старої машині😎

Швиденько проїхались купили квитки на підйомник, роздивились місцевість і погнали відпочивать собі, поки екіпаж електромашини ще досі десь на трасі чекав зарядки. Спойлер: вони також пропустили баню, вечерю і пʼянку через ці зарядки. 

Також під лозунгом kurwa zero groszy, я поставив обидві машини безкоштовно на узбіччі біля готелю, коли майже всі інщі чомусь обрали заплатити по 40 євро за те шоб машини стояли на 200 метрів ближче до дверей. 

Далі було три дні без машини, бо було катання, купання обʼїдання і бухання.

Хоча ні, один день прокатились на Сеаті на іншу гору до льодовика, бо глобальне потепління не жарти і сніг вже був трохи весняний. Сеат валить, до речі, і чєліки які на ньому їхали офігіли від турбо момента та зручності сидух. Але пофіг, мова не про Сеат. 

Коротше, досить вже вийобуватись відпочинком, через 3 дні пора збиратись назад. 

Звісно поки чекав всіх, наклацав фоток для бортовика і ще раз зацінив наскільки місткий багажник у 996. До речі, у 997 і багажник і кишені в дверях менщі, але от сидіння в 997 сильно зручніше. От такий consumer advice

Швиденько покидали шмотки, купили смаколиків, заправились і можна вирушати.

Екіпаж електромашини тим часом був вимушений стартувати на півтори години раніше шоб встигнути зарядитись😆 а також тітоньки що їхали туди на потязі були вимушені набитися в інші машини через страйк бо залізниця не працювала нафіг. 

Елетромашини: 0

Громадський транспорт: 1

Нормальні машини з ДВС під керуванням альфа-ссавців: 999

Дорога назад пройшла спокійно, але трафік в робочій день був набагато щільніший і через поламані фури на трасі ми двічи встрягли в тотальний затор

До потрапляння в затори, попри щільний трафік була можливість трохи погазувати на Порхє, але без фанатизму, бо зимова гума, досить зношені гальма, невідомо як відрегулювані кути підвіски, та і сама підвіска трохи потребує уваги. Але незважаючи на все це, пірш впевнено тримає крейсерські 180 км/г на круізі і регулярно прискорюється до 200+ за наявності простору попереду. Після 220 мені їхати було трохи невпевнено, може через те шо морда на швидкості втрачає вагу, «підіймаючись» з потоком повітря, а може просто тому що не звик до машини. Ну і зимова гума в +14 градусів, ще й в більшому розмірі, не сильно сприяє впевненій керованості на високих швидкостях😆 Максимально  вдалось розігнатися до 240, як раз згідно до індексу швидкості шин, зоча протягом всієї дороги я не відмовлявся від натискання газюльки при будь якій можливості. Але слід зазначити що на 160-180 машина відчувалась стабільніше ніж на 120-140. Може самовнушеніє, а може дійсно аеродинаміка жаби та задній міні спойлер трохи працюють на швидкості. 

Цікавий факт: 1000 кілометрову поїздку на 25 річному 911 можна здійснити лише з однією зупинкою.

Тобто реально від заправки в Німеччині до дому було пройдено більше 500км і навіть не загорілась лампочка. Ще й на роботу зʼїздив наступного дня. Мій розрахунок на те шо більший мотор і краща аеродинаміка, позитивно вплинуть на витрату на автобані, цілком виправдався.

Приблизно через 11 годин ми вже були в центрі славетного міста Амстердам і подорож можна було вважати закінченою.

Звісно електромашина добралась до місця на 2.5 години пізніше. Більш того, мені сказали шо екіпаж електромашини витратив на швидкі зарядки БІЛЬШЕ грошей ніж я на 98й бензин. До купи, екіпаж Сеату хоч і заправлявся 95м, але також витратив більше грошей на бензин на тому ж маршруті. 

Наукова вибірка зроблена, висновки фінальні.

На вихідних проїхались на мийку, заправилися і Пірш був знов готовий бути дейлі транспортом, навіть не попросив долити анітрохи масла. 

#виходьтарулюй