Звітність

Отже, біля 12000 км з моменту завершення реставрації автомобіля минулого року. 
Це небагато, в 21-му, після покупки, я 10000 км за 4 місяці намотав, але з огляду на обставини, і це незле. 
Думаю, варто дати зворотній зв'язок щодо проведених робіт.

Гальмівна система.
Через пару тисяч км після встановлення у мене запищали, навіть я б сказав, завили колодки. 
Гальма були повністю реставровані, нові диски/колодки АТЕ.
Пошук вирішення проблеми привів до використання антискрипучої мазюки, і це дало результат - скрип зник повністю.
Після хорошого навалювання серпантинами він на пів шишечки повертався, але з часом знову зникав - напевно я трохи підпалював гальма, вони все ж не спортивні, але подальша спокійна їзда ситуацію виправляла.
Мій висновок: антискрипні пластини на колодках й антскрипна мазюка реально працюють.

АКПП.
Вважаю це найуспішнішим вкладенням €35. Взагалі, спохватись я вчасно, і все обійшлось би мені в €6, скільки й коштував офіційно ремкомплект. Але 124 вже олдтаймер, за німецькими мірками, і потихеньку запчастини стають недоступними до офіційного замовлення, довелось тягнути від бариг на ebay )
Після покупки машина в травні 21-го зрозумів, що коробка дуже хвора. Вона не лише затягувала перемикання, але й буксувала при намаганні різко розігнатись. Що особливо додавало адреналіну на обгонах )
Грішив на зовсім зношені фрикціони, але виявляється гідроблок теж може так чудити. 
Після заміни пружинок в гідроакумуляторі настало щастя, що триває досі: коробка тримає кік-даун, який раніше довелось просто відключити, перемикається нормально, нічого не буксує. І нарешті може повноцінно стартувати з першої передачі. 
Для пояснення. Стандартно 124-й з двигуном М104 на 3,2 літри стартує з другої, для комфорту і оцього всього вайбу. Але якщо втиснути на старті педаль акселератора в підлогу, до кнопки кікдауну, коробка перемкнеться на першу, і юхх-ху! ) Тепер воно так і працює, не буксує, юхх-ху є у всій красі ))
Залишились трохи поштовхи при ввімкненні драйву, коли коробка прогріта, і зовсім трошки іноді штурхається при перемиканні 3-2, якщо це відбувається при русі накатом. Але в цілому авто тепер повністю комфортне і передбачуване, ніяких буксів і затягувань. 
Капіталити коробку буду, рано чи пізно, і потихеньку схиляюсь до думки зробити це самостійно. Інформацію поступово накопичую, головне зібрати хороший ремкомплект запчастин, що теж не так і просто. 
Але поки що вона їде, мої навантаження адекватно тримає, і це дуже радує. Тобто, питання капіталки не нагальне.

Охолодження двигуна/Кондиціонер.
Передісторія. Після покупки двигун грівся, доходячи до 108 градусів в корках, після чого спрацьовували електричні вентилятори на максимальній швидкості. 
Віскомуфта не лочилась, як я виявив потім - був встановлений попередниками якийсь китайський дешман. 
Певний час розмірковував, чи не замінити віску на електровентилятор, але для експерименту вирішив довстановити ще один термодатчик, на 98 градусів, який запускав би при цій температурі електровентилятори на першій швидкості. 
І це співпало з заміною радіатора кондиціонера,  а новий виявився не трубкового типу, як заводський, а жалюзійного. І він значно краще продувається повітрям.
Й тепер навіть не лоченої віскомуфти вистачає для охолодження двигуна в корках, і електричні вентилятори від мого додаткового датчика так ні разу й не запустились, тобто, до 98 градусів антифриз не нагрівся навіть при 33-х Цельсія на вулиці.
Це прямо успішний успіх, бо М104 - двигун гарячий.
Правда, через меншу продуктивність радіатора кондиціонера клімат починає холодити не майже одразу після ввімкнення, а десь так через хвилину, та це незначна плата за краще охолодження двигуна, я вважаю.
Щодо загальної ефективності кліматичної установки в спеку - без змін, все гаразд, холодить добре, просто стартує повільніше.

Підвіска.
При реставрації були поміняні практично усі сайлентблоки. В підрамник встановив оригінальні, задні редуктора теж, передні редуктора кортеко (на вигляд як орига).
Стійки переднього стабілізатора оригінальні, там ресорна сталь, замінники ніякі не живуть, кажуть.
По задній підвісці усі верхні важелі нові, лемфердер.
Плаваючі сайлентблоки теж лемф.
Амортизатори Bilstein B4 Heavy Duty. Не B6, не B8 - бо це не спортивний автомобіль, він має бути керованим, але й комфортним. 
Усе живе, якоїсь деградації не помічено, автомобіль стоїть на дорозі прекрасно, по бруківці теж пливе адекватно. В загальному відчувається дуже зібраним, але все ще комфортним, як і задумувалось.
Також поміняні при реставрації ліва та права кермові тяги, одна лемфердер, друга трв, типу, влашував змагання ) - обидві ще живі.
Як і кульові опори трв.

Редуктор, що загудів перед заїздом в реставрацію, після серйозних банних процедур і на новій оливі не видає жодного зайвого звуку.

Китайське салонне дзеркало з реєстратором теж справно виконує свої функції.

Денні ходові вогні, зроблені на базі протитуманних ліхтарів за придуманою мною схемою, працюють адекватно і надійно.

Відреставрована шкіра керма поводить себе добре, нічого не облізло. Так що матеріали цієї компанії можу рекомендувати. При використанні з дотриманням технології, звісно.

Китайські шини Comforser видають якість, що значно перевищує їх ціну, також можу рекомендувати для адекватно-екстремального використання. Не в дощ, але по мокрому на дорогах загального користування "зажигають" лише ідіоти і смертники ))
Більше того, Тріангл, встановлений на мою підхатню машину замість Бріджстоун СпортСтайл, поводить себе навіть краще майже у всіх відношеннях. Чи то китайці дійсно підтягнулись, чи імениті розслабились, але факт.

Реклама

Індивідуальний Stage 1 із гарантією результату за фіксованою ціною до 15.09.26