Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Останній допис щодо зварювальних робіт — пороги.
Але спочатку пропоную трохи заглибитися в технологію процесів, адже після минулого допису виникло чимало запитань. Виявилося, що ця тема багатьом цікава.
Розберемо все на прикладі цих же порогів. Нагадую: ми не професіонали й нікого не закликаємо робити так само (проте саме таку технологію ми застосовували для всіх зварювальних елементів у попередніх публікаціях):
Демонтаж. Старий та пошкоджений метал (у нашому випадку — пороги) відрізаємо або висвердлюємо й викидаємо.
Огляд та підготовка внутрішньої частини. Середина виявилася як нова — вся у воску, який ми обережно видаляємо. Краї біля арок трохи «пожувала» корозія, тому зчищаємо її м’якою насадкою на болгарці, а потім проходимо піскоструєм, щоб прибрати іржу в глибині порів.
Підгонка. Беремо деталь із донора або робимо кастом, в цьому випадку це оцинковані шаблони порогів завтовшки 1.2 мм, приміряємо й підганяємо доти, доки вона не стане ідеально.
Знежирення та ґрунтування. Знежирюємо поверхню та ґрунтуємо внутрішню частину деталі й саму «внутрянку» до якої будемо приварювати.
Тут варто зробити паузу й заглибитися в теорію, для того щоб пояснити чому ми пішли таких шляхом. В автомобільній малярці виділяють три основні види ґрунтів:
Кислотний (реактивний / протравлювальний): первинний ґрунт, що наноситься на голий метал. Містить кислоту, яка в'їдається в поверхню та створює захисний хімічний шар проти іржі.
Епоксидний: первинний/захисний ґрунт. Слугує надійним антикорозійним і вологонепроникним бар'єром.
Акриловий: вторинний ґрунт (наповнювач). Вирівнює поверхню, заповнює дрібні риски й готує деталь під фінішне фарбування.
Наша технологія: Щоб максимально подовжити термін служби металу й остаточно зупинити іржу (адже навіть після піскострую вичистити її на 100% з усіх шпарин неможливо), першим шаром ми нанесли кислотний ґрунт. Далі кислотний ґрунт потрібно чимось перекрити, так як він не здатний бути фінішним грунтом. Наносити епоксидний ґрунт безпосередньо на кислотний категорично заборонено! Ортофосфорна кислота вступає в реакцію з лужним епоксидним ґрунтом і нейтралізує його затвердіння. В результаті епоксидка перетворюється на липку кашу, яка з часом просто злізе пластами. Тому другим шаром виступає акриловий ґрунт — він працює як нейтральний ізолятор. Проте акриловий ґрунт гігроскопічний (пропускає вологу), пористий і боїться ультрафіолету та механічних пошкоджень. Оскільки попереду на авто чекає ще довгий шлях робіт, частина яких буде проводитись на вулиці (із допіскоструванням сусідніх елементів), лишати акрил відкритим не можна.
Тому ми нанесли третій шар — епоксидний ґрунт, щоб повністю гідроізолювати поверхню та створити міцний бар'єр. На практиці таку «тришарову» схему використовують рідко через ризик гіршої адгезії між шарами, але ми попередньо провели тести — зчеплення та міцність нас задовільнило. Від моменту проведення робіт минуло понад пів року, авто пройшло вже кілька наступних етапів, і жодних проблем із покриттям немає.
Отже, наш пиріг: Кислотний ґрунт ➔ Акриловий ґрунт ➔ Епоксидний ґрунт.
Зварювальні роботи. Зварюємо напівавтоматом. Безпосередньо на зварювальні стики наносимо спеціальний зварювальний ґрунт з цинком. Він захищає приховані з'єднання від корозії та не перешкоджає проходженню електричної дуги.
Фінішне ґрунтування. Наносимо покриття зовні за аналогічною тришаровою технологією.
А тепер — багато фотографій усього описаного процесу:
Придбав ось такі заготовки, нічого краще на жаль нема (оцинкована сталь 1.2 мм)
пісочимо внутряк по краям порогів
вирізаємо що вже нема сенсу пісочити, відновлюємо куток арки
Попередньо підготовлений поріг перевіряємо туть
Накидуємо накладку порога та переднє крило, щоб перевірити зазори
Виготовили та приварили передній торець порога до кузова:
Після зварювання підсилювачів та свердління під точкову зварку ставимо поріг на прихватки для фінальної примірки:
Закінчуємо робити задній торець порога:
Край арки який прилягає до торця порога, має поганий вигляд, виправляємо:
Грунтуємо, кіслотний:
Акриловий:
Епоксидний:
Варимо:
Ну і те саме зробили з іншої сторони, показувати я не буду, бо вам прийдеться скролити ще стільки ж, скільки ви скролили до цього речення, ось вам просто готовий результат:
Все, це була остання зварка у відновленні цього кузова.
Але нікуди від нього не подітись.
Насправді несправедливо забуто основний зварювальний грунт - цинковий. Він тримає температуру 600+ градусів, а при більшій, кажуть, цинк все рівно вплавляється в метал і трохи якось захищає.
Тому усі деталі, які будуть піддавитись зварюванню, краще покривати саме цинковим грунтом. Особливо, де воно точками внаклад. З різних перепробуваних мені найбільше зайшов Chameleon Zinc Spray.
Чи реактивний, чи епоксидний, при зварюванні вигорають значно швидше, і з гіршими в подальшому наслідками.
Також щодо піску. Він має дещо негативну річ - наклеп. І це не лише провокація швидкого іржавління, якщо одразу не закрити епоксидкою, але й він заклепує дрібні іржаві пори.
Тому я чистив кораловими дисками, а оті пори вигризав гарвером з фрезою по металу. Тільки це дає практично повне очищення від іржі. Ну, такий у мене досвід.
1. не влупили метал (конкретно це авто багато де лупили та садили на пузо, бо попередні власники, керувались такими думками як: "вона ж їде", "це ж кватро" );
2. не стояла роками вода (як в моєму випадку був забитий дренаж і під килимом постійна була волога в салоні).
Конкретно на цьому кузові страждають пороги та арки, як в принципі й на більшості авто. Тільки у когось це починається через 2-3 роки після виїзду с заводу, а у когось через десятки років.
Ну і не забуваймо що нічого вічного нема)
Я не говорю, что оцинковка не работает. Она работает, но не так фантастически, как об этом именно пиарили маркетологи.
Я намагаюся пояснити, що це зовсім не звичайний, серійний автомобіль. Кожен його попередній власник витискав із нього всі соки просто тому, що воно щось може. Але, на жаль, у моєму випадку ніхто з них навіть наполовину не докладав до нього стільки сил і фінансів, скільки роблю це я.
Робити висновок, що модель так собі, лише через те, що її жорстко віджимали 30 років і при цьому роками запускали — я вважаю що це хибна думка)
P.S. та і я наче не писав і не зустрічав на просторах цієї авто спільноти якоїсь високої думки про цинкування ауді тих років ) на ютубчику, в обзорах де ліплять усе підряд про таки авто - так, чув. Ну так то як слухати від дідів що раніше було краще)