Вітання шановній спільноті!
Колісна історія, нарешті, добігає свого логічного завершення на цей сезон.
Але давайте трішки передісторії, чому я вирішив міняти Pirelli P Zero, які відходили всього один сезон і 9500 км. Після пробного виїзду на трек, а також повторного зйомочного дня для каналу Bycar на треку, стало очевидним, що Pirelli не справляється з високими навантаженнями. Я про це вже писав, проте повторюсь. В Pirelli дуже вузьке вікно можливостей: між нагрівом і перегрівом резини дуже маленький зазор часу, чи кілометраж, не важливо. І після перегріву вона перестає нормально керуватись, і нормально гальмувати. Для машини з потужністю 500+ сил це погана історія, адже це не звичайний міський дуповоз, а емоційна запальничка, яка будь якого моменту готова дарувати емоції. І от дуже хочеться, щоб ці емоції були тільки позитивні!
Тож я прийняв рішення, що на сезон 2026 року резина має бути більш надійна, з претензією на спорт, більш щільне зчеплення з дорогою, прогнозовану поведінку та кращу рульожку.
Минулого тижня я навіть робив обговорення тут на цю тему, порівнюючи різних виробників і різні моделі покришок. Вибирав я з отакого списку:
Фактично, це топові колеса, на сьогоднішній день. І, скоріше за все, різниці між будь якими шинами в повсякденній їзді помітно б і не було. Але трек є трек, він не вибачає помилок. А я планую туди цього сезону. Тому, читав огляди, питав думку експертів, досвід користувачів, і мій першочерговий минулорічний вибір не змінився. Michelin Pilot Sport 4S.
Для мене Michelin Pilot Sport 4S — про контроль, а не про маркетинг. Є категорія гуми, яка “тримає”. І є гума, яка дає розуміння, що відбувається з машиною.
Michelin PS 4S - це якраз другий варіант. Я для себе чітко сформував думку: головна цінність колес не в максимальному зчепленні, як такому, а в тому, як вона це зчеплення віддає в руки водія через кермо. І от PS 4S тут максимально те, що треба. Сухий асфальт прогнозовано сильний. Тут без відкриттів. А от що важливо, це поведінка на межі. Вона не “обривається”. Є відчуття запасу і є зрозумілий перехід, без різких сюрпризів. Мокрий асфальт - і от тут, як на мене, її реальна сила. Більшість UHP шин у дощ починають нервувати, а тут ти просто продовжуєш їхати. Без зайвого стресу і без відчуття, що машина живе своїм життям. Ба-більше, на межі температурного режиму (а я за це хвилювався, бо весна усе ніяк не розчихлиться, і ранком температурний режим 0 - +3) вона теж абсолютно прогнозована, зрозуміла і комфортна. Хоча це не відміняє того факту, що мізки (і свої і в авто) вимикати не варто.
По балансу вона теж дуже правильно зібрана, достатньо жорстка для агресивної їзди, але не перетворює кожну поїздку в тренування по витривалості і не перевіряє якість роботи стоматолога, себто пломби не випадають.
Ось вам для порівняння, короче, як то все виглядає
Але, по факту, виявилось, що ця заміна підошв буле дуже вчасною. Бо заміри показали, що задні покришки, як би то правильно сказати, трохі зносилися ))
Якщо з передніми все, в принципі, цілком ок за 10к км.
То задні підошви мають зовсім інші показники. Хоча, враховуючи всі ті ж 500+ сил і задній привід, дивного немає нічого.
Пу пу пууууу ))
Тому, як я вважаю по життю, усе, що робиться - то на краще. Ну а що не робиться - то не робиться.
Машіна на нових підошвах вже весело вишиває вулицями Києва і дарує мені незабутні емоції. Як то кажуть, щоразу щотреба ))
Доречі, буде цікаво заміряти залишок протектора в кінці року, щоб порівняти ресурс резини Michelin та Pirelli.
Такі справи. Їдемо далі ))
3.75мм - умм, норм, вважай, що то сліки, ахаха