🚘 Чи допомогаєте Ви на дорозі?

Сьогодні, якийсь такий день альтруїзму в мене, бо спершу зустрілась жіночка якась і просила підвести до метро, бо заблукала на районі і вже темно, то тепер дідусь на ВАЗ 2102. Вже їхав додому з ТЦ, а тут бачу на дорозі стоїть автівка, без аварійного знаку й аварійці. Спочатку вирішив проїхати, бо вже 22:45, скоро комендантська, та сніг такий мите, що нічого не видно. А потім зупинився, здав назад. Думаю, ну от, а якби я там стояв?

У дідуся відірвався патрубок із антифризом. Заводиться він на газу, тож ситуація непроста. Він довго дивувався, що хтось узагалі зупинився допомогти, бо, за його словами, це зараз велика рідкість. А що йому робити о 23:00?

Звісно, взяли трос. До речі, вперше тягнув когось на таку відстань — 4,5 км. Потихеньку, помаленьку дотягнув, і виявилося, що він живе якраз біля заправки, куди ми доїхали. Дуже радів, що зустрів мене, пропонував гроші, казав, що він електрик і може допомогти, якщо буде потрібно. А я відповів:

— Слухайте, у нас якось звикли до принципу "послуга за послугу", і це не зовсім нормально. Я не бачу жодної проблеми в тому, щоб допомогти просто так, безкорисливо. Адже кожен може опинитися в такій ситуації, особливо в наші складні часи.

Так, я не святий. Не він перший такий стояв на дорозі, і не завжди я зупинявся, хоч за три роки таких випадків було небагато. Але було й інакше — коли я зупинявся, навіть якщо мене не просили. І щоразу люди дивуються, не можуть повірити, що хтось просто так під'їжджає і запитує:

— Чим допомогти?

Я досі пам'ятаю, як кілька років тому, ще новачком за кермом, пробив колесо. Запаски не було, до шиномонтажу далеко, а друзі й знайомі на роботі, під’їхати не могли. Що робити? Просто чекати.

І тут під’їхав хлопець, такий самий, як я. Запитав, що сталося. Кажу:

— Влетів у яму, пробив колесо.

А він відповів:

— Та не проблема, знімай! Подзвоню другу, поїдемо до нього на шиномонтаж.

Виділив свій час, підняв друга у вихідний, той відкрив шиномонтажку, яка взагалі не працювала. Все зробили, і мене ще й назад підвіз! І нічого не взяв за це, просто сказав:

— Кожен може опинитися в такій ситуації, треба допомагати.

То в чому ж проблема, шановні?

Так, складні часи. Так, всі кудись поспішають, летять. Але коли самі опиняються у скруті, одразу кажуть:

— Ну що за люди, хоч би один зупинився!

Ситуації бувають різні. Але найважливіше — залишатися людиною. Сьогодні у когось проблема — завтра у вас.

Тож давайте будемо людьми, зрештою.

p.s. А ще, сьогодні отримав першу почесну винагороду від бардюри "за кращій дрифт" по снігу. 🏅😄 

Щось після 20 хвилин каток разом з іншими шанувальниками дрифту, навертаючи чергове коло по черзі, трохи перебрав. Тому, з почином — відкрив сезон під кінець зими! 

Та й так треба було бампер восени доводити до ладу, а тепер є додатковий привід, щоб точно зайнятися ним. Але катнув класно боком, сніг допоміг!

Головне, коли жахнувся, щоб це не була протитуманка або диск (який коштує грошей). Виявилось, що лише нижній захист, трохи сплітер і бампер. Фух! Пластик і кріплення легко ремонтуються власноруч, тож усе чітко.

Всім миру! Поважайте один одного на дорозі та допомогате.