[103] Road Trip. Київ - Халеп'я, Витачів

Вітаю усіх!

На фоні марафонських поїздок інших (ось, чи ось, чи ось) моя подорож - так, стометрівка максимум😅 Тим не менш особисто для мене навіть така подія - то щось суттєве у 2024 році, то ж розказую, що було...

План дуже простий: треба щось неподалік від Києва, з хорошою панорамою, бажано, де не супер багато людей. Трохи потикавшись по гугл картах зупинився на селах Халеп'я, де є прикольний пагорб з виглядом на Дніпро та Витачів, де є хлібопекарня. Відстань - близько 50 км.

Виїхав після обіду, недільний столичний трафік у цей час досить спокійний. 

Взагалі подорож ледь не закінчилася через кілька хвилини після цього фото. Там далі є регульоване перехрестя бул. Міхновського (він на фото) з вул. Старонаводницькою. Я у середній смузі, права - то для громадського транспорту, там ще часто поліція ловить порушників. Потік щільний, на безпечну відстань до авто  попереду 90% водіїв тут кладе кхм, кладе коротше. Швидкість десь км 50-60, доїжджаю до перехрестя, на якому тільки но загорілося червоне світло і авто попереду почали досить активно гальмувати. Я то бачу і також натискаю педаль десь на 30%, але через 2-3 авто попереду явно хтось завтикав і усі уже досить активно гальмують. Що довелося і мені робити. Паралельно перевіряю у дзеркалі, що там позаду. А там біле Ауді чи то А5 чи А7, яке в очі довбилося і ніфіга не контролювало ситуацію, впевнено так летить на мене, проте встигає крутнути вправо у смугу ГТ. Ще й у відкрите вікно висунуло свою тупу морду, типу дивиться, чого це я стаю досить різко. Баранище придурошне, стрітсракер недобитий, як же я таких ненавиджу, далі воно поїхало по смузі ГТ. Біс з ним, пронесло - та й добре.

На столичному шосе заскочив на Grand Petrol заправитися та купити каву у дорогу (P.S. капучино у них так собі, не рекомендую), а от бенз - топовий. Далі в осередок багатства, Конча-Заспа. Дорога рівна, ям взагалі немає, але є багато камер, тому потік авто їде не супер швидко.

Потім місто Українка і нарешті Халеп'я. Waze привів досить адекватним маршрутом. Перед пунктом призначення є невелика гірка з боковим нахилом, не впевнений, що дуже низькі авто проїдуть, або ж доведеться через траву пробиратися. Якщо будете їхати - я попередив =)
Пощастило, що галявинка біля обриву була вільною і там спокійно можна стати.

Місце дуже класне: можна позалипати вдалечінь під шум води. Людей майже немає, тільки чайки кричать, які борються з вітром. Ідеально було б захопити з собою туристичний стілець, їжу чи хто що там полюбляє😅

Вдосталь насолодившись краєвидом, рушаємо далі, там треба встигнути у пекарню, яка працює до 19 вечора. Відстань хоч і 10 км, але то усе селами, то ж швидкість невисока. 

Ця ж локація - повна протилежність, якщо оцінювати за кількістю народу. Склалося враження, що того хліба більше ніде немає і кияни ринулися сюди. 

Хліба так і не вдалося купити, адже під вечір його банально весь розкупили. І з того, що зрозумів, є чи то сайт, чи застосунок якийсь, де можна завчасно забронювати і прийти забрати замовлення. То ж обійшовся кексами та солоним пиріжком. Ціни, я б сказав, середні для Києва, але супер високі для сільської пекарні🤨 

Перед самою пекарнею є величезна галявинка з хорошим краєвидом. Люди приходять зі своїми стільцями, простирадлами або ж просто лежать на траві. Однозначно, дуже класне місце для такого пікніка.

Ментальне здоров'я підкріплено, пора і додому, у бетонні джунглі, повертатися. По дорозі зустрівся справжній американський спорт кар, прадід якого сидить у моєму серденьку ще з гри Need For Speed Hot Pursuit 2002 року.

Недалеко від дому вирішив подивитися, які ж витрати. А вони після міського режиму супер приємні. Н20 зміг вкластися у 10л. Для моїх поїздок це дійсно якісь фантастичні цифри😅

 Ось вам ще три кросоверних БМВ в ряд:

І швидко додому, аби встигнути до дощу, якого за прогнозом я щось не бачив =)

----------------------------------------------------------------------
Дякую, що дочитали! Підписуйтесь, коментуйте, поширюйте