Третя подорож. Хорватія. Частина перша

Давно хотілось побувати з сім'єю на якомусь морі, крім Чорного. Але вартість такого відпочинку завжди відлякувала.
Хтось підказав глянути ціни не в сезон в Хорватії і на моє здивування на самому початку вересня вони виявились доволі прийнятними. Вийшло забронювати апартаменти на початок вересня на острові Чіово, в 5хв пішки до старого міста Трогір.

Зібравши всі документи для виїзду, включаючи собаку(а це той ще квест), в кінці серпня ми вирушили в свою першу автоподорож Європою.

За планом перша ночівля мала бути в Берегово. Далі дві ночі в Будапешті, потім кінцевий пункт призначення - Трогір.
Великого бажання їхати Угорщиною не було через позицію влади цієї країни по відношенню до України, але дружина з сином тяжко переносять дальні поїздки. Та і знайомі розповіли, шо позиція центральної влади це не позиція всіх угорців(мер Будапешту, до прикладу, нас всіляко підтримує). Тому все ж вирішив їхати найкоротшим шляхом - через Угорщину, зробивши зупинку на дві ночі, щоб сім'я перепочила, та і трошки оглянути Будапешт.

Дістались ввечері без пригод Берегово, переночували і зранку, коли нарешті всі розчухались, близько 11 години приїхали на КПП Лужанка. Хвилювався, шо в цей час там буде вже купа авто, але на подив перед нами було близько 10 машин, тому прохід кордону зайняв трохи більше години. Ближче до обіду температура сягала 37 на трасі і 39-40 в містах.

Від'їхавши від кордону приблизно годину, зупинились пообідати в якомусь містечку. Вперше довелось спілкуватись з угорцями. На подив навіть офіціанти дуже погано знали англійську. Але вирішив, шо то мабуть через провінційність містечка, де туристів небагато, тому англійська не сильно їм потрібна.

Пообідали, рушили далі до Будапешту.

Дорогою до Будапешту на трасі був ремонт і дві смуги з'їжджались в одну, тому була тянучка. І ось, змішуючи по черзі два ряди, впускав авто з сусіднього ряду і в праве вікно бачу, як вантажівка, яка мала б змішуватись за мною, дуже щільно суне за попередньою і прям в упор до мого дзеркала досить агресивно прижимає мене. Не зрозумівши його дій і не маючи бажання бикувати, впустив його перед собою. Далі бачу, як на ходу з водійського вікна вилазить якийсь мудак і починаю шось там сильно махати руками, тикати фак, знімати назад на телефон нас. Далі ми проїхали ремонт, він змістився в праву смугу, я з ним порівнявся. Він шось знову махав руками, робив вигляд, шо знімає на телефон, але я забив і поїхав собі вперед. Мабуть якийсь місцевий ватнік. Дебілів звісно кругом вистачає, але ось так в перші години нарватись на такого якось не очікував. А попереду були ще два дні в Будапешті.

Будапешт зустрів міською спекою і невеликими заторами. Заселились, трохи прогулялись вечірнім містом.

Наступного дня поїхали полазити центром вздовж Дунаю. В принципі все здалеку гарно виглядає, гарна архітектура. Але чимало закутків смердять і загажені, треба дивитись під ноги, щоб не вступити в купу🤢

Ввечері взяли екскурсію на катері по Дунаю і навколо острова Маргіт, що стало приємним завершенням дня перед подальшою дорогою.

Наступного дня вирушили до кінцевої точки маршруту, міста Трогір. Особливо немає про що писати, окрім як того, що траса E71 в Угорщині неймовірно нудна. Розумію, чому місцеві їдуть там з перевищенням.
Пообідали вже недалеко від кордону з Хорватією і рушили далі.

Хорватія зустріла чудовою трасою через гори, що було значно приємніше за угорську частину. Далі затор біля Загребу десь на годинку і знову починаються гори. Дуже потішила наявність машин з українськими номерами і лише одна машина з кацапськими за всю трасу.

А ще сподобались тунелі, різної довжини, часом з поворотами, воно того варте!

Вже ввечері, спустившись серпантином з траси до Трогіра, дістались до апартаментів.

Ближче до ночі почалась гроза, але якась дуже дивна - з нереальними блискавками, але без грому і дощу 😲

І все було б чудово, якби не глісада літаків аеропорту Спліта, що проходила безпосередньо над нами🤦‍♂️ Можливо в мирні часи це б настільки не напрягало, але після чисельних обстрілів, проведених в підвалі, звук реактивного двигуна викликав не найприємніші флешбеки...Благо аеропорт перестає приймати рейси десь о 23:00 і відновлює прийом вже ближче до 6 ранку. Для найбільш чутливих учасників подорожі придбали біруші наступного ж дня, тому цю проблему було  майже подолано🥳

Далі буде...