Шумоізоляція колісних арок та троооошечки ностальгії

   На жаль, двотижнева відпустка добігає свого кінця, а в мене таке відчуття, ніби вона ще й не почалась 😐

Після роботи з гальмами я був надзвичайно задоволений результатом, але в той же час задовбався сидіти навприсід біля машини настільки, що вирішив далі просто тиждень нічого не робити, але...

  Але декілька днів тому листаючи стрічку в інсті, побачив пост свого колеги:

...і в ту ж секунду, я перенісся в ті далекі 2005-2006 роки, коли навчався в 10му класі, жив у той час у бабусі в настільки глухому селі черкаської області, що на все село комп був один, і той у завферми (завферма - головний чувак на місцевій фермі, керує місцевими роботягами, краде комбікорм та солярку). Я переїхав туди з Кийова довчитись у школі 10 та 11 класи. Навіщо? Ну то довга історія, в якій є безмежне перше кохання з місцевою багіньою, а також не дуже благополучні сімейні стосунки з батьком, що дуже любив залити сливу. Але це все демагогія ні про що, повернемось до суті. Влітку перед 10м класом я допомагав місцевому жителю облаштовувати подвір'я (принеси- подай..) за що був нагороджений 100 гривнями! 😁 Не сказати, що на той час то були фантастичні гроші, але на 20грн можна було непогано провести вихідні у сусідньому селі 😁

  Але доля звела мене та цю блаженну сотку в кишені не з генделем біля місцевого клюбу, а з чуваком який у сусідньому селі продавав, не побоюсь цього слова БОЖЕСТВЕННИЙ ВОСХОД - 2 ! Не на ходу, ясен хрєн, хто б сумнівався. Але в той час, коли ти ще під фантастичними дитячими враженнями після тих шедеврів кінематографу -  Fast & Furious та Biker Boyz мати власний мотик тобі здавалось чимось захмарним та таким же недосяжним, як взаємна любов "Віки ноги- пасатижі" з сусіднього села. Але і гарна була курва, ехх!

 Везли додому Восход-2 ми в колясці МТ 🤣 

Багато розказувати про цей шедевр совкової інженерії не буду, але врешті реш він заводився (тільки з толкача) та їхав. А потім настала зима. Боже, що то були за часи! На зимовку мотик перекочував у комору, де був просто гігантський набір всіляких інструментів, які перейшли мені від тоді вже покійного діда. Місця звісно мало, стоять ше ті здорові дерев'яні штуки з зерном, миші копошаться, але ж то був мій перший "гараж"! Там же за зиму Восход був розібраний до гвинтика, бо взимку роботи в селі не багато, хазяйства - собака та десяток курочок, тож гємара мінімум.

 Під час чергової поїздки в столицю я навідався на тоді ще Петрівку, бо з інтернетом, як Ви могли зрозуміти, було трошки тугувато 😆 Та й на Сіменсі XV 70 багато не погуглиш, враховуючи що те кляте GPRS ловило тільки на самій високій акації у дворі 😅

Та й взагалі я не дуже впевнений, що в той час можна було щось нагуглити про те, як збирати Восход-2.

Отже, Петрівка, книжковий ринок. Обійшовши декілька рядів, я все ж знайшов той бажаний журнал- книжку - "Ремонт и эксплуатация мотоцикла Восход 2".  Якби в мене була така ж велика сім'я, як у Домініка Торетто, ми б молились перед обідом на цю книжку.

Бо розколоти той нещасний двотактний двигун мізків багато не треба, а зібрати назад всі ті шестерні та болтики, що повипадали з нього, то вже треба трохи клепки. А де вона візьметься, якщо до цього весь твій досвід то ремонт дідового веліка "Україна"? Доречі, після того, як двигун все ж був зібраний до купи, в мене залишилась добра жменя запчатин, які в книжці описані не були 😑 Ну, видно то було шось зайве!

Десь в той час, сестра подарувала мені отакий шикарнючий диск:

Музня на любителя, погоджуюсь. Але в будь якому разі краще того, що звучало тоді з кожного лайна, що могло відтворювати звук. Фактор 2 наприклад 🤢  А в мене була кльовезна магнітола Panasonic:

То Вам не WAV на Сіменсі по 15 сек слухати, то стерео! 😬

Так і проходили довгі зимові вечори та ночі напроліт - в коморі, під Нікельбек, з дідовим інструментом ти збираєш до купи той мотор по книжці "Ремонт и эксплуатация мотоцикла Восход 2", бо ти в душі не #беш, що робити з тими шестернями і куди їх пхати 🤪 Гільзу я здав в райцентрі на проточку, здається 40 грн то коштувало, як пів мотика бляха. Новий поршень, кільця, ауууф. У тіпа з сусіднього села я виторгував якийсь бомбічєский обтікач разом з квадратною фарою! Здається від Москвича. Але то не важливо, фара один фіг не працювала, та й нафіг не треба була)) Але ж то була бомба! 

Глушника я зробив з дідового алюмінієвого насосу, жуків на городі ним кропили- якраз він був того діаметру, шо нада 😁 Та й прямоток, звук був матьорий, дай Боже. Харлєй з заводу так не звучить, як тоді звучав мій восход! А як він поїхав навесні!  О мати рідна!!!!  То була справжня пушка- гонка, ніяка Хаябуза поряд не валялась... А ще в мене був балон жовтої фарби, ау, ну то вже була малярка страшна)

В мене навіть є "фотка фотки" з того часу:

З теплотою та деяким жалем я згадую зараз ті часи. Вдячний сестрі, за те що направила мій музичний смак у правильне русло. Вдячний мамі, яка не дала мені грошей на мотоцикл, тому прийшлось заробляти їх самому 😂 Вдячній бабулі, яка промовчала, коли побачила що в коморі, щоб було вночі трохи видніше, я вкрутив лампочку ватт на 200 😁 Ви ж розумієте, для старої людини то був удар😅 Дякуючи тому самостійному життю я можу і їсти приготувати і в ночвах помитись, а потім там же ще й одяг випрати 😆 Дякуючи тому Восходу, я полюбив техніку та став інженером автомобільного транспорту (але це дуже голосно сказано. Дуже голосно і трошечки перебільшено, але в дипломі так і написано. Здається.) Гарні були часи, тоді найбільша твоя проблема була - причепити той обтікач на Восход, а єдине питання, яке мучило тебе тоді - чого Віка не полюбила тебе, коли в тебе ж є такий кльовий мотик. Мабуть не хотіла допомагати заводити його "з толкача" 😅

Ех, спогади, спогади. Дякую, тобі, колего, за твій пост, я аж всплакнув :)

Але ж навряд Ви зайшли сюди почитати про мої ностальгічні спогади про безтурботне дитинство, тому розкажу трохи і про шумоізоляцію арок :)

Що ж, без малого вже 2 роки на балконі стояло дві банки бітумної мастики Акустикс, яку я придбав ще на свою Субу, та на жаль плани були зруйновані проклятими свинособаками. А там вже й машина змінилась, та й не до того вже було. Але ж відпустка, часу вагон, та ще й Анатолій зі своїм клятим постом розтурхав ностальгію, то ж захотілось щось таки трохи покрутити. Отже, як завжди - ранком через все місто їду до товариша, бо приватний будинок то завжди чудове місце, щоб щось робити з авто)) Цього разу вже без бетонних блоків, затарився цеглою, вона виявилась надійнішою:

З підйомником було б взагалі чудесно, але кореш поки не хоче скидатись на підйомник 😅 Авто підняте, колеса зняті, підкрилки зняті, далі треба все гарненько вичистити:

Я вам скажу так, коли є мінімийка, то все набагато простіше робиться. Питання тільки в тому, чому кореш про неї тільки зараз згадав, мабуть переживав, що я буду до нього їздити мити машину 😄

Але річ це просто чудова. Прям пєсня!  Тепер знежирюємо поверхню всередині арок і дивимось як починає зтікати оте незрозуміле щось, чим вони вже були оброблені Пу пу пу... Ну та ладно, витер, як зміг ганчіркою, нармас.

Перейдемо до основного - мастика:

З сайту продавця:

"Мастика виготовляється на основі бутилкаучуку. Її застосовують для антикорозійного захисту автомобіля, металевих конструкцій і споруд. Окрім цього мастика має протишумні властивості та використовується для гасіння вібрацій. Рекомендується наносити шпателем на поверхню, попередньо очищену від пилу, бруду, іржі, знежирену та суху. Коли мастика висихає на обробленій поверхні утворюється міцний захисний шар, стійкий до механічного впливу."

Якщо чесно, антикорозійні властивості мене не хвилювали взагалі, оскільки знаючи себе, це авто зміниться на інше швидше, ніж повністю висохне той шар мастики, що я наніс 😁

Але протишумові властивості - це якраз моя тема. Оскільки до повної шумки тепер залишилась тільки стеля та підлога в салоні (взагалі фігня, ага), то чого б і арки не обробити.

Сама консистенція мастики в банці нагадує арахісову пасту з морозилки - відколупати можна, кудись намазати - нє:

Ну і кавелик воно ще нагадує. Тому ми його розбавляємо розчинником:

Я влив десь грам 200, але потім додавав ще десь 200, бо один фіг густе.

Мішати якоюсь палкою чи шпателем навіть не намагайтесь, то марна справа. Розчинник швидше випаровується, ніж розмішується 😅

Я зробив "насадку" до шурупокрута з електрода, і то вже робота пішла, бо до того то були якісь марні потуги:

І все ж, вона один фіг була дуууже густа. Мабуть, треба було лити 0.5 та й не морочити голову. Почав мазати, планувалось так- одна банка на вісь, що логічно, бо банки було дві 😂

Я наносив шпателем та розмазував кісточкою для фарбування. Почував я себе так, ніби смолю піратський корабель. А оскільки під кінець цього дійства та мастика була скрізь, і у волоссі і у роті, то я явно став частиною корабля.

На превеликий жаль, перша банка закінчилась на першій арці 🤣 Ну а як інакше- я ж собі роблю!

Тому прийшлось з'їздити в магаз, купити третю. Не знаю, мені здається, якщо її сильно розмазувати, ефект буде не такий, коли ти намажеш так, що тепер твоє авто має клас бронювання В6 через ту смолу. Бо ти ж таки 6 кіло по аркам розмазав!

Вийшло ось так:

Дуже сильно надіюсь, що міняти датчик АБС мені скоро не доведеться, бо його провід тепер теж частина корабля 😆

Гарно воно не мажеться, але ж і не про красу пост. Далі що? Підкрилки! Погнали, миємо:

Чесно кажучи, я не думаю, що від цього є якийсь толк, але від того, що чотири листа вібри лежать на балконі толку теж не багато. Тому тепер вони на підкрилках. Знежирив, поклеїв вібру:

Тепер підкрилок рази в три важчий. Але ж чекайте, в мене ще десь був лист шумки 🤔

Один лист шумки розклеїв на передні підкрилки, на зад вже ліпив огризки, що залишались. Фінально якось так:

Ну та й що ж далі, ставимо назад:

Були в мене деякі сумніви щодо того, чи стануть вони тепер назад, але пощастило, гемор був тільки з двома кліпсами на передніх підкрилках, занадто товстий шар вібри та шумки не дозволяв тому пістону "клацнути" як треба. Закінчив я десь о 22й годині 😁 Плюс прибирання за собою, звісно. Під вечір я вже був у стані "Джоні, я не відчуваю ніг!", про спину взагалі мовчу. Додому потрапили об одинадцятій, добре хоч світло було, бо йти по сходах я б мабуть не зміг 😑

На ранок в мене така кріпатура, що я ледве до стиліста дійшов, щоб підстригтись. Не можу підняти носок на одній нозі, це якась жесть просто 😝 Але знову ж таки, задоволений собою! 

Ну і про результат - я не можу сказати, що ефекту нуль, бо я ж не дурень 12 годин лазити раком навколо машини просто так. Тому він є. Якийсь, але є. Якщо серйозно, то я почав чути двигун, хоча раніше цього не помічав за шумом коліс. Тобто так, шуму від коліс стало трошечки менше. 

Мабуть 😅

P.S.: ех, ностальгія..: