Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Цей допис — продовження мого попереднього допису, де я описував свою подорож ([посилання тут]). Але коротко нагадаю.
Мене зупинила поліція за неймовірний кримінал — перевищення швидкості на 7 км/год. При дозволених 50 я їхав 57.
Ну тут, власне, мій косяк. Через складнощі перекладу я не до кінця зрозумів, який саме це був тип дороги (так-так, у В’єтнамі, виявляється, є різні типи доріг і відповідно різні обмеження швидкості), тому думав, що там можна їхати 60.
Але поліція, схоже, не дуже хотіла зі мною заморочуватися, тому просто відпустили.
І ось продовження історії.
Майже через місяць мені чомусь спало на думку перевірити машину онлайн — чи немає якихось штрафів.
І тут сюрприз!
Виявляється, ті упирі все-таки внесли моє порушення в онлайн-систему. Ну що ж… треба якось оплачувати цю дичину.
Це, як виявилося, був ще той квест.
Але спочатку трохи пояснення. Машина у мене фактично «по дорученню» — офіційно вона не переоформлена ні на мене, ні на мою дружину. На себе я її переоформити, власне, не можу.
А чому не переоформив на дружину?
Тому що для цього треба покататися по всьому В’єтнаму, як сраний віник.
Спочатку їхати в сусідню провінцію, щоб зняти машину з обліку, а потім — ще 350 км у провінцію, звідки родом моя дружина, щоб поставити її там на облік.
А чому саме туди, якщо дружина прописана в Сайгоні?
А тому що… я хз. 🤷♂️
Тому машину так і залишили «по дорученню».
І один із мінусів цієї схеми — за статусом штрафів треба стежити самостійно. Ніякого тобі нормального повідомлення від системи: сам не перевірив — сам і не знаєш.
Тому ми й провтикали цей штраф майже на місяць.
Короче, взнавши у знайомих, як це все можна зробити, ми вирішили спробувати оплатити штраф у поліцейському департаменті за місцем прописки.
Цікаво, що на сайті написано: їхати оплачувати штраф треба або за місцем його отримання (тобто Даклак — 360 км), або за місцем реєстрації автомобіля (тобто провінція Донгнай — приблизно 100 км від мене).
Чому?
Ой, да не питайте. Я не знаю. Бо гладіолуси. 🌷
Але знайомі запевнили, що можна спробувати оплатити в Сайгоні. Ну а хулі, поїхали.
Рано-вранці приїжджаємо в поліцію. Ось уже о 8-й годині стоїмо там і починаємо поступово осягати масштаб проблеми.
Перше:
— Треба зробити ксерокопії документів.
Чому, якщо в мене на руках є оригінали?
Ой, кароче…
На щастя, копії в нас уже були. Але, звісно ж, вони їм не сподобалися.
— Нє, треба зробити так, як ми хочемо.
І ось ти вже з дупою в милі бігаєш навколо поліцейського департаменту і шукаєш, де зробити ксерокопії.
Причому всі документи мають бути на одному аркуші, а не кожен документ на окремому папері.
Чому?
Ну, може, вони піклуються про екологію. 🌳
Добре. Зробили.
Подаємо.
Тітонька-поліцай дивиться на документи:
— Ах, так це ж іноземець! Тоді ще ксерокопію паспорта.
Добре.
— Ах да, ви ж ще одружені! Тоді ще ксерокопію свідоцтва про шлюб.
Чому?
Да я єбу. Може вам ще ДНК тест зробити, ну шо за бред?
Ну добре. Бігаємо, робимо ще копії.
І ось ми, щасливі, з приблизно 100500 паперами, нарешті подаємо весь цей стос документів.
І тут:
— Ну так як у нас тепер усе в онлайні, відкривайте «в’єтнамську Дію» і показуйте свої водійські права там.
Чому, якщо в мене є на руках пластикові водійські права?
Я хз.
І тут вишенька, у іноземців прав немає у аплікаейшені. Короче мінус 30 хв тупняка, і вони згодилися робити без «в’єтнамської Дії»
Короче, провели ми там три години, щоб зрештою зрозуміти головне:
Вони не зможуть прийняти цей штраф.
Тому що тепер усе в онлайні, а вони не можуть підтягнути дані про порушення з іншої провінції. Тобто треба їхати туди, де в системі вказано оплачувати штраф. А саме — 100 км в Донг Най.
Чому?
Ну хз. Може, у них бази даних досі на флешках. 🤦♂️
ЙОБ ТВОЮ МАТЬ.
І це ми ще навіть не почали його оплачувати.
Наступного дня ми встаємо о 5 ранку, щоб встигнути вискочити з міста до ранкових пробок.
І ось уже мчимо хайвеєм у бік Донгная.
По-дорозі. Гляньте на цих бідних вєтів
Приїхали десь о 8-й. Зайшли в поліцію, подали документи — цього разу все вже було підготовлено заздалегідь, після вчорашнього квесту з ксерокопіями.
І ось тітонька-поліцейська приносить мені 100500 паперів на підпис.
Що саме я підписую — я навіть хз. Жодних пояснень, інструкцій чи хоча б натяку на те, що відбувається. Просто:
— Підписуйте тут. І тут. І ще ось тут.
Ну ок.
І тут я бачу, як вона ховає мої водійські права в шухляду.
Я такий:
— А якого лисого?
А вона спокійно:
— Ну так як у нас тепер усе онлайн, ви маєте поїхати в банк, оплатити штраф, а через тиждень зможете забрати права.
Чому?
Ну тому що в них тепер усе онлайн.
Ви не поняли?
ЦЕ Ж ТОМУ, ЩО ВСЕ ТЕПЕР ОНЛАЙН. 🤡
Тобто я, блять, спеціально підготував 100500 ксерокопій, проїхав 100 км, витратив пів дня, щоб зрештою забрати штраф, а потім…
…поїхати в банк і його оплатити.
Тому що все онлайн.
ЙОБ ТВОЮ МАТЬ.
Я кажу:
— Падруга, а яким, бляха, макаром мені їхати додому без водійських прав?
А вона така:
— Ну… можете дати гроші нам, і ми все зробимо.
Нуууууу, понятно.
Навіть тут, курва, екстра-сервіс за окрему плату. 😂
Ну а що робити?
Заплатив. І забрав права.
Підсумок по грошах:
💸 Штраф — 900 000 VND (~$34.6)
💸 За те, що не оплатив одразу — 100 000 VND (~$3.8)
💸 За той йобаний «сервіс», щоб забрати права одразу — 500 000 VND (~$19.2)
💸 Платний хайвей — 220 000 VND (~$8.5)
💸 Паливо — приблизно 600 000 VND (~$23.1)
Разом: 2 320 000 VND — приблизно $89.3.
Тобто за перевищення швидкості на 7 км/год я в результаті витратив майже 90 баксів, два дні життя, проїхав кількасот кілометрів, зробив 100500 ксерокопій і познайомився з усіма рівнями в’єтнамської бюрократії.
І все це тому, що я їхав 57 там, де можна було 50. 🤡
Ну, зате тепер знаю, як це працює. ЙОБ ТВОЮ МАТЬ. 😂
І наостанок трохи моїх думок.
Сиджу зараз у кафе з головним болем після всіх цих пригод і думаю: так, я прекрасно розумію, де живу. Так, я розумію, що ця система не вчора такою стала і що всі ці квести — не випадковість. Створіть людині стільки проблем, щоб вона врешті-решт просто хотіла, аби її залишили в спокої. Зробіть так, щоб офіційно щось зробити було настільки складно, що люди почнуть шукати інші шляхи. І знаєте, після майже 8 років у В’єтнамі я зловив себе на думці, що, мабуть, ніколи тут повністю не асимілююся. Ніколи не буду почуватися тут так, як удома.
До речі, в поліцейському відділку я навіть зробив фото туалету. Більше фотографувати там, здається, нічого не можна.
Чому (уже востаннє"чому")?
Да хз. Може, навколо одні шпигуни. 😂
Але саме це фото чомусь здалося мені ідеальною метафорою всієї цієї системи. Половина туалетів не працює. Інші смердять, протікають, обісцяні. Але якось воно працює.
І вся система приблизно така сама.
Не те щоб вона взагалі не працювала. Але щоб скористатися нею, треба пройти через 100500 ксерокопій, три кабінети, два дні, 200 кілометрів і кілька рівнів «а тепер зробіть ще ось це».
І ось тут я хочу звернутися до моїх читачів.
Я тут обіцяв @ROst.ADventure, що більше не буде негативу. Але, нажаль…
цей квест мене добив.
І ще одне.
Я дуже хочу, щоб Україна ніколи не дійшла до такого. Щоб ми могли жити там, де хочемо, їздити, куди хочемо, і вирішувати свої питання без 100500 ксерокопій, прописок, поїздок через пів країни та пояснень, чому тобі потрібна саме ця довідка.
П.С. І, будь ласка, не треба перетворювати це на політичну дискусію в коментарях. Тут справді нема що порівнювати.
Повірте.
Дякую, усім миру.
Нє-нє, ми дійшли до того, що буде і позитив також, а не про відсутність негативу )
Ну але це черговий бал до повернення у Львів )) У нас тут штраф можна дійсно оплатити онлайн, і ще й з 50% знижкою, якщо це автоматична фіксація і протягом 10 днів з моменту порушення. Взагалі зараз Україна напевно фору всій Європі дає за зручністю послуг. І реально більшість всього вже онлайн.
Пригадалось, як я ото якось в Німеччині пробував долари поміняти десь в околицях Штутгарта. Ага. Треба рахунок в банку. Гутенморген, який рахунок, я проїздом! Турісто! За декілька годин пошуків наді мною зжалились продавці і забрали тихенько доларами ))