Пост не дуже цікавий у плані автомобільної тематики, але загалом описує досить цікавий стан бізнесу та грошей у В’єтнамі. Так як тримати авто мені ніде, доводиться знімати паркомісце. Державних місць чи просто нормальних місць біля дому тут практично немає (прямо як в Японії). Зате є купа землевласників, яким ліньки щось будувати, але заробляти хочеться. Ось і здають вони паркомісця для довбнів, як я.
Взагалі, приватний бізнес тут приблизно так і працює: в середньому щось постійно відкривається, пів року працює, потім банкрутує, закривається — і на його місце вже новий олень готовий вкладати гроші в нікуди. Частково, можливо, через кінську оренду. Частково через купу нових правил.

Ось, наприклад, була купа магазинів з електронними сигаретами. Влада забороняє електронні сигарети — всі магазини зачиняються. Але ось чомусь нелегальну проституцію ніхто особливо не чіпає. Певно, більше грошей приносить… 😏
Ще цікавий нюанс — місцеві особливо не заморочуються з вибором місця, не роблять якихось досліджень ринку, а просто відкривають бізнес поруч з уже ідентичним.
До прикладу, може відкритися салон для нігтів прямо впритул до іншого салону, який і так ледве дихає. І тепер вони обоє можуть ледве дихати вже разом. 😂
Але, як виявилося, у моєму випадку всі ці теорії були хибні. Власник землі помер, а ті, хто її успадкував, певно, мають якісь свої плани на цю землю. Тому паркомісце просто прикрили.
І ось одного ранку встаю, бачу пост власника (як потім виявилося — він не був власником), що все, лавочка прикривається. Тому, шановні, забирайте свої корита до 30 вересня.

Так як оплата в мене буде 18-го, вирішив не тягнути й забратися до дня Д.
Пару днів шукав варіанти. Знайшов нове місце поруч — десь за кілометр від старого.
З плюсів — стоянка крита, і тепер хоча б нічого з дерев на машину не буде падати.
З мінусів — вона забита в край…
Ну, подивимося, як воно буде.
Поки що якісь змішані відчуття.
Пробіг 154800 км.
У В’єтнамі є й інші дуже хороші міста, в яких я цілком міг би жити. І, можливо, колись так і буде.
А що стосується Сайгона — звісно, тут є багато як плюсів, так і мінусів. Просто, можливо, останнім часом я більше зосереджувався саме на негативних моментах і тому створюється таке враження.
А в Монголії холодно, ахаха