10 вересня. 5:30 ранку. Ейфорія майбутньої подорожі Карпатами переповнює тебе ендорфінами настільки, що ти не можеш себе стримувати! Навіть ця ніч та й загалом життя в будинку, який є "першою лінією" біля "коридору" повз пролітаючих безпілотників не здатна зіпсувати цей настрій! Дружину під руку, речі вже з вечора завантажені, ти стрибаєш в тачку, повертаєш ключ, авто заводиться....
...клац- клац- клац- клац- клац...
...дорогий щоденник, мені важко підібрати слова, щоб описати той біль та страх, який я відчув в цей момент...
Я в а#уї, дружина в цілому ще спить і їй пофігу. Сиджу, слухаю. Піз#єц. Відкрив капот, слухаю. Ритмічне клацання в такт обертанню привідного ременя. Наче з генератора. Бл#ть. Зайшов з боку - вже наче від вискомуфти...
"Ну це просто пі..." подумав я.
Спробував акуратно помацати пальцем ролики і все, куди можна було безпечно ткнути пальцем, щоб може хоча б відчути це клацання, але марно.
Мої надії на цю поїздку почали танути так само швидко, як той підлий лід в стакані віскі, розбавляючи чудовий смак односолодового водою з- під крану...
Думками я вже заїхав на роботу, в надії, що хлопці швидко розберуться що сі є за шляпа і воно лежатиме на складі. Зрозуміло, що коштуватиме це разів у три дорожче звичайного прайс, але камон, думками я ж вже в горах, питання грошей вже і не стоїть.
Клацання зникло.
Так бля. Шо за емоційна карусель?! Двигун прогрівся до робочої температури поки я слухав і мацав там все підряд, в надії локалізувати джерело клацання.
Ага. І шо? Що це може бути? Кабзда...
Розум вже бачив ці пріколи на сервісі, де тобі треба "залишити авто на Х днів, щоб ми могли діагностувати його на холодну..." бляха, 101 автобус, чекай мене!
Прислухався ще трохи- ну робить як і робив. Гарно, рівно, тихо. Ну 20ти річний 1GR як 20ти річний 1GR, нічо особливого ☺️
Ай, курва- мать, поїхали! "Хароший звук завжди себе проявить!" xD
Походили ще з розумними обличчями на точці збору виїзду колони на Карпати, ні, нічого. Працює нормально.
В Карпати доїхали без пригод, повечеряли та й лягли спати. Ну, хто спати, а кому в голові лише "клац- клац- клац..."
На ранок я заводив авто з особливою ніжністю, намагаючись всіляко задобрити малу, бо ж дуже хотілось кататись, а не шукати десь на франківщині автосервіс.
Завів. Тихо. Від полегшення, на якусь мить мені здалось - аж ноги відняло 😁
Останній раз я таке відчував мабуть ще коли вперше відкрив для себе маст#$бацію десь у восьмому класі.
Фух. Ну добре, їдемо! Наступні три доби описані в ооось цьому пості.
По поверненню додому з міні відпустки знову ці сірі будні, причому з приходом осені - в усіх сенсах. Виходиш зранку на роботу - холодно, дощ там щось ляпає, десь далі полетів шахед, ще трохи далі чутно кулеметну чергу. Та й таке. Цікаво як людина пристосовується. А ти собі сміття під звуки пострілів викинув і пішов до машини. Сідаю, заводжу - ...клац- клац- клац- клац- клац...
Сука... Вийшов, байдужим і трохи розумним єб@лом ткнувся в підкапотку. Поклав руку на гену - ні, не він. Ролик, що недавно міняв - теж ні. Придивився до привідного пасу - курва ти, а шось ти з однієї сторони якийсь надто чорний. Хмм. Проте дощ і час, що залишив мені всього 20 хвилин на ранкові затори по дорозі на роботу загнали мене назад до авто. Загалом клацання знову зникло через 2 хвилини.
Зачепив на роботі колегу, попросив потикати стартером і очам відкрилась ця "чудєсна" картина:
А там... висять прекрасні соплі. Відірвав руками зайве, щоб не намотало десь і не заклинило, якщо це взагалі можливо.
Ну, загалом це досить непоганий варіант, хвала автомобільним богам.
Подивився чи є у нас оригінал на складі і на мій подив - він є в наявності! Але є нюанс. 7к грн. Єб#ть. Його там як, самураї катанами від Хаторі Хандзо ріжуть, а незаймані гейші своїми тендітними пальчиками складають в картонову упаковку, яка виготовлена з деревини найстаріших сакур з саду Міхару в префектурі Фукусіма?
Нє, ну, мабуть все ж закажу в інтернеті та почекаю трохи, не так воно сильно і горить. То якби я мав через півгодини в Карпати виїжджати, ше ладно 😅
Отже, йдемо до @illusio й просимо замовити Continental за 700 гримнів + Серьогина знижка, тож виходить взагалі смачно. Ремінь навіть доставили в той же день(!), але я на той час вже злиняв додому та мучив себе вибором пивка на вечір перед стелажем у Новусі, тож питання ременя вже не стояло взагалі.
А на понеділок плани прості:
1. Забрати ремінь:
Done!
2. Поміняти ремінь:
Done!
Загалом, можна було б то зробити й самому, але - знизу реально зручніше, а підйомника у мене під будинком ще не поставили. А жаль :( Ну і по друге - та просто впадло.
Оглянули старий ремінь - один крайній клин з семи повністю зрізало. Його шмат дістали знизу. Поверхневий огляд роликів і шківів проблем не виявив. Завели - все норм. Короче кажучи - продовжую спостерігати. Все одно люблю цю тачку ☺️
Отакий оце екшн- муві, Нолан краще не придумає, їй богу!