Міні-подорож для міні-відпочинку

Літо минуло настільки швидко, що я навіть не встиг зрозуміти, як прийшли дні, коли вже о 19-й вечір поступово перетворюється на ніч. А поїхати у відпустку за все літо так і не було ні часу, ні можливості.
Тож вирішено було хоча б упіймати вересневе тепло та податися кудись на пару днів. Навколо Києва є безліч баз відпочинку, готелів та інших подібних місць - під будь-який формат і на будь-який гаманець. Але Ікс не бачив траси ще з моменту, як приїхав зі Львова, тому хотілося знайти щось хоча б у сусідній області😂
Під усі вимоги чудово підходив уже перевірений часом Dereville, що знаходиться на Чернігівщині.  

Речі у багажник, самих себе - у крісла, і погнали. Навігатор каже, що дорога 130 км займе 1 год 40 хв. Більша її частина проходить через чернігівську трасу М01: класне покриття, 2 смуги руху у кожен бік, і якби не набридливі обмеження 50 км/год у купі населених пунктів(привіт, Trucam), то особисто для мене це була б найкраща дорога в Україні. 

Сонце заховалося за хмарами, але загалом погода приємна - хороший настрій на початок поїздки

Цим перехрестям гарна дорога каже нам "нехай щастить" і передає у володіння регіональному асфальту, який не бачив капітального ремонту ще з часів долара по 5, якщо не раніше😅
Якраз нам пощастило стати свідками ямкового ремонту - той, що зникне наступною весною🙁

Доїхали без пригод, Ікса загнав на відведене місце для паркування, а самі - відпочивати і кайфувати найближчі дні.

Якщо коротко, то на території комплексу, де знаходяться будиночки є: 
ресторан (з 8 до 20 приймає замовлення),
лаунж зона(настільні ігри, бар, вініловий програвач),
столи для настільного тенісу,
велика відкрита зона для ігор з м'ячами, 
спа (хамам, лазня на дровах, купіль з холодною водою, сольова кімната та джакузі на відкритому повітрі).

Поза територією комплексу ліс та екопарк. Є можливість порибалити, сходити на пляж або ж переночувати з палатками. Можна гуляти пішки, на велосипедах (входять у вартість), або ж взяти у оренду квадроцикл або багі. Педалі я не крутив уже дуже давно, тому гайнути великом по піщаних дорогах було дуже круто - прямо спогади з дитинства розблокувалися.

Але найцікавіша активність - це виїзд з єгерем на територію екопарку, аби подивитися на тваринок, які живуть у їх природному середовищі.

Навіть два дні відносної тиші (шахеди, які залітають через кордон, тут чути прекрасно) дали можливість організму трохи перезавантажитися, відволіктися від буденності й просто нікуди не поспішати. Тож у дорогу додому ми рушили з прекрасним настроєм, свіжою головою та відчуттям, ніби відпочивали значно довше за ці два дні.

На ОККО заскочили за кавою - традиції треба шанувати😁 Взагалі, не знаю, як це працює, але будь-яка поїздка трасою без зупинки на заправці за кавою відчувається якоюсь незавершеною. Заодно можна розім'яти ноги, обійти Ікса по колу й вкотре переконатися, що він усе ще гарний. Як для невеликої однокімнатної квартири на колесах - так узагалі красень.

А це витрата під час дороги додому. 11.2л/100км - досить гарний результат для V8, але варто відмітити, що і їхав я майже скрізь у межах правил +19 км. При нинішніх 100 грн за літр загалом я дуже радий, що бортовий комп не уміє показувати витрати відразу у гривнях😂

Не забувайте відпочивати. Робота - не вовк: за два дні нікуди не втекла. Перевірено😉

Пробіг 85700 км.