Нарешті це сталось.
Та сама мить, яку ти прокручуєш у голові місяцями, уявляєш, чекаєш і трохи переживаєш. Моя перша зустріч і перше знайомство з G05.
Зустріч вийшла по-справжньому емоційною. Адреналін, хвилювання, цікавість і бажання якнайшвидше познайомитись з нею поближче. Але перше, про що думаєш у такий момент, — аби приїхала ціла. Це питання не відпускало мене всі останні місяці.
І тут — полегшення.
Оглядаю кузов і розумію: вона ціла, без єдиної царапинки. Жодних вм’ятин, жодних слідів погрузок чи вигрузок. Для авто, яке пройшло такий шлях, — це реально велике везіння. Слава Богу, «акула» пережила все гідно.
Але далі почались цікаві моменти.
Оглядаю кузов уважніше і помічаю: на кутиках кришки бензобака залишки білої пасти. Перша думка —
«Хм… та невже її полірували?»
Добре, йдемо далі.
Відкриваю капот — ідеальна чистота. Без пилу, без бруду, все акуратно і доглянуто.
Відкриваю дверку — салон просто вилизаний (окрім багажника). І тут уже починаються здогадки:
або попередній власник реально дуже за нею слідкував (хоча, будемо чесні, це ж Штати 😄),
або компанія добре попрацювала, щоб авто виглядало максимально привабливо.
А може там ще й кераміка є… хто знає.
Ще один сюрприз — колеса.
На Carfax і на наклейці на стійці авто вказано 275/45 R20, але по факту стоять різноширокі 21-ті катки:
перед — 275/40 R21 зад — 315/35 R21 резина Continental Premium Contact 6.
І тут я реально зрадів, що мені вистачило терпіння дочекатись авто, бо я вже був за крок від того, щоб купити їй літні тапки R21 або навіть R22, а 20-ті залишити на зиму. Добре, що не поспішив 😅
Після огляду кузова і підкапотного простору настав момент ікс — сісти за кермо і завести мотор.
Завів… і офігів на місці.
Чого я очікував? Тихий, стриманий, сором’язливий звук вихлопу. Але ні.
Там — агресивний, басистий вихлоп, ще й з легкими відстрілами (той самий поп-корн). Я реально цього не очікував! Кайфанув від душі.
Відійшовши від шоку почав прислухатись до роботи двигуна. І тут — повний порядок:
мотор працює рівно, чисто, спокійно — як швейцарський годинник.
Ну і як обійтись без тест-драйву?
Після 2-літрового Ford Edge і X3 G01 відчуття просто неймовірні. Динаміка захоплює дух, звук вихлопу — як симфонія для вух. А коли переходиш у Sport, бас стає ще глибшим і злішим.
Пневма відпрацьовує нерівності чітко, м’яко і впевнено — їдеш і просто кайфуєш.
У підсумку скажу так:
я провів з нею ще зовсім мало часу, а емоції тримають до сих пір. І зараз я точно розумію — воно того вартувало.
Зараз чекаю на сертифікат і червоні номери. Поки що моя «акула» проходить ТО і готується до щоденної експлуатації. Дуже сподіваюсь, що вже до наступних вихідних вона буде в мене.
Всім миру і добра!
Тепер думаю чи купляти R20 на наступну зиму)
Ох жеж ці історії придбання автівок.. 😁
Емоції, очікування і тп..