автівки, кава, та покатухи з янгтаймерами

Продовжую вдавати що мені не подобаються автомобільні тусовки і продовжую їх відвідувати. Адже тусовки бувають різні, з різними причинами чому саме ця буде краще за інші. 

Цей допис начебто почав писати хронологічно правильно, з того що в суботу 9 серпня ми поїхали в Брюссель. Взагалі я не фанат цього міста, але друзі покликали зганяти в музей там, ми шось заскучали, то ж поїхали. Сміх в тому шо з цієї поїздки нема жодної  фотографії з машиною, та жодної цікавинки автомобільної тематики. Хіба що пишу сюди для історії той факт що за день на Пірше було проїхано майже 600 кілометрів, з жінкою і дітьом на задньому сидінні. Три години туди і три години назад. 25 річний Пірш продовжує робити.

ну і пара рандомних фотокарток з Брюссєля

А тепер переходимо до основної теми цього допису: двіжуа з автівкою та кавою. Ніяк не міг зібратися написати цей допис вже більше місяця. Але вийшло це навіть на краще, бо лише нещодавно скинули оброблені красиві фотки які там робив неназваний місцевий фотограф. То ж буде видно де мої фотки, а де професійні 😆

Є в мене гарний сусід, який працює у янгтаймєрсько-мажорному автосалоні, що спеціалізується на автівках 90х та 00х років. І от вони вирішили зробити у себе тусовку для невеличкого кола колишніх та потенційних клієнтів, і заодно покликати овнерів інших тематичних автівок для антуражу. Сам би я на такий двіж не вписувався, а вже як покликав добрий знайомий, то гріх відмовлятись. Ну і на додачу підкупило те, що це планувалось не тільки як статичне сьорбання кави біля автівок, а ще й невеличкий проїзд навколо тамтешніх сіл колонною цікавих машин. Що ще змусить чулувіка, який приїхав майже опівночі після 600 кілометрового тріпа, прокинутись рано вранці та годину тулити в іншу область, як не перспектива поричати двигуном в компанії однодумців? 

Швиденько з ранку зганяв на автоматичну мийку зі щітками, трохи повикидав з салону обгортки від хеппі мілу і всякий дорожній срач, та за годину дороги, паркуюсь на території салону. Мабуть ніхто з інших учасників так «ретельно» не готував машину як я. Але не думаю що ще хтось з них юзає свої «експонати» кожного дня.   

Майже одразу я зрозумів що не дарма приїхав. Як завжди, я побоювався що це виявиться якимось снобським двіжем багатих дядьків на люксових тачках. Але, на моє приємне здивування, авто-ентузіасти були всіх мастей. Сивочолі "успішні" баті, молоді петролхеди, цілі сімʼї з дітьми, старі панк рокєри, та всі інщі види автомобільних фанатиків. 

Хтось натирає поліролькою класичні Альфи, хтось показує підкапотку ГТРа, хтось розглядає різні види Астон-Мартінів, хтось обговорює Нісмо обвіс на 350Z, хтось стяжками ремонтує шось на Де Томасо, хтось ричить вихлопом на Буссо В6, хтось приїхав з дружиною і дітьом на класичному мерседесі, а хтось на трековому боліді з шоломом, у когось нова Панамєра з «танцюючою» підвіскою, а у когось ідеальний рестомод Датсуна 240Z.
Кайф короч.

Пішли сьорбать каву та роздивлятись машинки. 

Нове, старе, тюнінговане, стокове, люксове та гоношне - було присутньо всього потрохи і на такому невеличкому майданчику було достатньо розмаїття смаків, а головне, повно порозуміння і цікавості до автомашин різних стилів. Я прям кайфонув. 

Мій Пірш мабуть був в топ 3 найдешевших машин всієї здибанки, поряд з альфою 147 ГТА, та ніссаном 350z. Але в тому, як на мене, і прикол 996го. Він такий собі «народний» 911 і якось не створює зайвого іміджу понтів: трохи спорткар, трохи класика, трохи швидше за загальний трафік, але не настільки щоб виглядати антисоціально, трохи дорожче за сеат леон, але не настільки щоб з тобою почали обговорювати ролєкси😆 з такою машиною простіше знайти «своїх» людей на таких тусовках. 

Потеревенили десь годинку і після загального збору всі отримали Гугл-карту для ранкової покатухи навколишніми селами. На мій подив, це було не просто швидким прохватом по району, а цілим маршрутом на півтори години. Це вже цікаво. Рушаємо. 

Оскільки я приїхав на локацію передостаннім, то на виїзді я виявився одним із перших. 

А оскільки мій сусід був одним з організаторів, то в його особі я ще й отримав собі штурмана для цього роуд раллі. Забігаючи наперед, скажу що штурман був необхідним, адже маршрут мав бути прокладений через спеціальну приложуху, але через технічні складнощі, був перероблений через посилання на гугл мапс. А хто знає гугл мапс, той знає що навігацію з 20+ чекпоінтами воно перетравлює дуже складно. 

Поїхали: попереду Альфа 147 GTA на лютому прямотоці, потім я, за мною NSX, а за нею мій інший знайомий з 996 чату, який пересів аж на цілий 997 GT3. Що там було далі я не бачив. 

Молоді хлопаки на GTA майже одразу почали давити на газ, щоб ричати прямотоком на Буссо, але вже скоро водій альфи провтикав поворот і «лідером» колонни став я. Не сказати що то були якісь супер драйверьскі дороги, але зважаючи на те що ми не в Альпах і не в Карпатах, а в найпласкішій країні з найпрямішими дорогами - маршрут був дуже не поганий. Не зважаючи на значну кількість лежачих поліцейських, які змушували NSX безжально шкрябати спліттером об асфальт, а ГТ3 постійно тримати nose lift в піднятому положенні, були моменти де можна було трохи похуліганіть і викрутити першу, другу і навіть майже третю передачу до червоної зони. Коли я кажу трошки и похуліганити, треба розуміти що все це робиться в країні де за перевищення на 30км/г окрім гтрафа та потенційної втрати водійського посвідчення можна також отримати кримінальну відповідальність. Отже, ставши лідером колонни, я трохи переймався бо тепер саме я мав задавати тон цієї вечірки. Окрім потенційних проблем з законом, які 100% були б на мені якщо шо, я більше переймався за те шоб не встиг до кінця впіймати загальний вайб нашої групи: з одного боку не хотілось бути безвідповідальним мудаком, який привертає негативну увагу місцевих і підтверджує погані стереотипи про спорткари, а з іншого боку не хотілось бути душнілой, який купив пірш шоб повільно кататись, показуючи себе людям. На додачу в дзеркалі постійно майорить шедевральна NSX і коли ще, як не сьогодні, мені видасться шанс прохватити разом з такою компанією на 7 тисячах обертів? Тож газуємо десь на межі соціально прийнятної поведінки, згадуючи схожі картинки з екрану телевізора, від часів коли такі машини я бачив лише в Гран Турізмо. 

Вже досить скоро, я також повторив долю Альфи і провтикав поворот з наміченого маршруту. Але замість того шоб розвертатись і створювати якісь тупняки, ми вирішили просто рулювать далі, ведучи за собою нашу міні групу 6-циліндрових машин, адже мій штурман Себастіан трохи знав місцевість і сам той маршрут на гуглі складав. Отак в режимі рандомного рулювання навколо заповідника і багатійських домівок десь в центрі Нідерландів ми і прокатались ще хвилин 40. Скільки разів за той час я міг заробити собі  уголовку, якби там були копи або камера - невідомо, але наче пронесло і ніхто не нажалівся на нас. 

Назад на локацію ми приїхали першими, не знаю як там всі інша колона поїздили, але нам  було весело. 

Паркуюсь в вдалині двора, потихеньку підтягуються інщі учасники двіжухи і го ділитись враженнями і знов сьорбать каву або півко. 

Забавно що лише після нашого прохвату ми познайомились з водієм жовтої хонди і добряче потеревенили про тачки. Отакі чулувіки прості істоти: бачиш хонду в дзеркалі - газуєш, бачиш пірш попереду - доганяєш. А познайомитись можна і потім 😆

Виявилось, що більша частина групи від якої ми відділились завдяки провтиченому мною повороту, віднеслась до цього дня як до спокійного круїзу. Тож мій корєш Атілла був. Не дуже задоволений тим фактом що годину катався на швидкості 50 десь між тюнінгованим ГТРом та мерседесом 70х років 😆 зато точно без штрафів. 

Як то водиться, багато теревенили за машини, зацінювали авітвки один одного

а також колекцію янгтаймерів що стоять там на продаж. 

Ще годинки півтори потринділи, та погнали вже по домах. Успіх: ніхто не поламався, не розбився і не був арештований. Що для такої компашки вже добре. Лише пара калюж від протікаючого мастила залишилась на парковці, а що найсмішніше що залишили калюжі не альфи ромеви і астони мартіни з поршами, і навіть не БМВ, а досить сучасні японські ніссани.  😆

А на зворотньому шляху ще отаку красу побачив на трасі.

Кайф, літо, всі достають свої іграшки. Так шо #виходьтарулюй навіть якщо вже скоро зима. 

Пробіг 175500 км.