Канадська посилка з італійською начинкою 🍀 доставлена

Цього разу очікування авто взагалі не викликало якогось душевного трепету...не знаю чому, але навіть, як такого, режиму очікування не було. Це або я вже звик до американських біточків, або було просто не до того. Бо купа роботи, відряджень в перемішку: і за кордон і на "нуль". Все змішалось, Краматорськ, Хітроу, Гуляй-Поле, Дубай, Дружківка, Куала-Лумпур...на машину мене просто не вистачає енергетично. З таким режимом я на Х4М за три з копійками місяці наїздив аж 2000 кілометрів. А тут ще елітна італійська куртизанка. 

Ну і ось, нарешті, зустріч Жулькі на СТО, яке і візьметься за роботу. Хвилюючий момент, барабанна дріб...і я забув гроші, щоб розрахуватися за доставку авто. Мать перемать, куряча голова. Що робити? хххбанк завжди допоможе ))) Порішали з перевізником оплатою на карту по курсу покупки євро. 

Доки я доїхав - машіну вже зняли з автовозу і закотили у двір. Такою я її і побачив. 

Після фоток ще буде текст, додивіться до кінця. 

Ну що я скажу? Вживу вона виглядає куди апетитніше, ніж на фото. Цей клятий чорний колір приховує всі форми. Смачна дупа, афігенна пропорція кузова, ці вигини і виступи...вау, я вражений, якщо чесно. Розглядаю ближче. Карбон. Справжній карбон, не аквапринт. Карбоновий дах, пороги, спойлер, навіть капот карбоновий...вау. Дуже органічно, дуже в тему!!! 

Диски. Коли дивився на фото, то чомусь стокові стандартні альфівські диски з колами подобались більше. Роздивився вживу - вау! Дуже круто виглядають! 

Сідаю за кермо. Перше, що кидається в ніс - запах нової машини. Скрізь ще плівка не знята із штатних місць захисту. Посадка зручна...але сракою на асфальті. Давно забуте відчуття. Кермо дуже приємне до тіла, шкіра сидінь тендітна і м'якенька. Перші враження дуже і дуже ок. 

Так, а двигун то, взагалі, на місці? Шо воно там є?

На місці, і це добре. 

Перші емоції влягаються, і починаєш нарізати круги навколо машини, придивлятись до деталей, розглядати в пошуках косяків. І, на превеликий жаль, вони є. Перш за все, фар в машині не знайшлося. Бампер, який по фото здавалося можна вилікувати - під заміну з усіма решітками. На передньому правому колесі грижа. Звідки? Хз. При тому, що резина дуже класна. може вилікується, хз. Йдемо далі. Динамічна карбонова губа - в гівно. Не відновлюється. 

Ну але це те, до чого, хоч як би і не хотілося, але десь я був готовий. А от до чого я був не готовий то це до коцнутої стійки і капота. Адже на фото з аукціону цього видно не було. 

І, якщо, із стійкою ще хрін з ним (хоча дуже образно, бо в іншому випадку машина була б повністю не фарбована, а так доведеться рихтувати і фарбувати), то з карбоновим капотом доведеться добряче почпокатись. 

В сухому залишку, фари, динамічна губа, стійка і капот - це десь +4000 доларів до бюджету. Сумно? Сумно. За компенсацію пошкодженої стійки і капоту @Tytarenko_cars ще буде робити клейм на компенсацію, а от фари і губу треба точно купувати. 

Із такими змішаними емоціями залишаю машину на сервісі.

Протягом наступного тижня Санич з Garage69 пообіцяв зробити повну дефектовку, виписати список запчастин, які потрібно знайти, вартість по роботам, які потрібно провести. І як тільки всі запи в наявності - місяць, і машіна в строю. 

Ну а я завтра знову на полігон, а в неділю знову у відрядження за кордон. 

Отак вони і жили, вона чистила рибу, а він її смажив...