сходка від Порше журнала

Є тут в Нідерландщині журнал який спеціалізується виключно на Порхе тематиці - зветься PUUR Porsche. Я його не читаю і не виписую, бо він весь голашкінською мовою, та і, якщо чесно, цілий журнал лише про самі Порші то вже занадто. Хоча журнал, начебто, дуже крутий. Так от, цей журнал щороку організовує велике порше зборище. На цей раз воно було 14 липня. 

Я не збирався їхати, але в вотсап чатікє 996 овнерів зʼявилась ідея десь попити кави і виявилось шо в цю саму дату і вищеназване зборище. Вирішили їхати, до того ж місце проведення було десь в Німеччині біля кордону, що натякало на можливість або газанути автобаном, або десь трохи поруліть між селами.

Захід вранішній, їхати години дві так шо проснувшись о восьмій в неділю, перша справа - мийка. Адже тіпа на виставку їдемо. 

Збирались наче 5-6 машин, але за день до івента один захворів, інший злився, третій несподівано поїхав на Нюрбургрінг. Так шо домовились їхати втрьох і зустрітись на пів дороги, шоб вже разом тулить неосновними сільськими дорогами. 

Наша колона складалась з мене на Каррері 2, автоматної Каррери 4s, та 997 Кабріка 4s (він є мембером 996 ком’юніті бо раніше мав 996 купе). 

Десь годинку в дорозі, протягом якої стало зрозуміло що навіть одразу після перетину кордону, в Німеччині стає цікавіше кудись їхати машиною. І справа ні в яких не автобанах, а просто звиччайних заміських дорогах, які мають хоч якісь повороти, інколи навіть холми і ліміт швидкості хоча б 80 а іноді аж 100 км/г. Також опитним шляхом вияснили що Каррера 4s на автоматі не може на розгоні відʼїхати від дорестайлової Каррери, не зважаючи на більший двигун і додаткові 20 сил. Хоч ми і не робили реальний драг рейс паралельно, а просто розганялись після кругового руху або поворотів до 100-140 - на цих прохватах я спокійнісінько доганяв широку повнопривідну жеппу C4s.  

Коротше приїхали на місце, заплатили за вʼїзд 12.50 євро грошей (ага забавно що начебто робимо контент для журнала але за своі бабки) і го паркуватись на газончікє. 

Я намагався стати рівно в рядочок. Але розсіяна увага і мертва зона (відмазка) в дзеркалі зробили свій злий жарт

Ну, звинуватити окрім себе нема кого, так шо зайвий раз засмучуватись сенсу нема - таки сфоткали рядочок 996х і йдемо дивитись Порхемашини інших відвідувачів. 

Окрім відкритої стоянки також був павільйон, куди збирались більш цінні та яскраві тачки і свої стенди відкрили різні компанії з тюнінг, реставрації та обслуговування П-мобілів. 

Випивши гівняної німецької кави, ми десь годинку потеревенили про порше-задротьскі справи і рушили назад до своїх коней.

Тусовка хоч і зібрала немалу кількість поршемобілів від 918 Спайдера і нових Турбо С до скромних бокстерів та 924, але шось була трохи душна, тож нарід почав рушати на вихід. 

Перед виходом ще трохи потринділи з власником синього 996 який стояв поряд, похвастались пробігами, попоказували один одного свої вихлопні труби і важелі КПП. Ну все як положено у тваринному світі. 

Далі пішли поїли в єдиному працюючому закладі в сусідньому селі. Це був вагончик з піцою та морозивом, де при замовленні піцци власник матюкав всіх, бо йому було впадлу це робити, але робив смачно. 

Ще трохи катнули німецькими селами, та заїхали заправитись дешевим німецьким бензином. 

Наш лідер колони обирав всякі петляючі дороги по селам і між ними, тому шлях до першого голандського міста зайняв десь півтори години замість 40 хвилин по гуглу. Особливо ганяти не було де, то ж ми просто прокатились з відкритими вікнами і навіть порадували пару разів місцевих школярів які волали один одному «порше порше» - заради цього варто мати такі машини. 

Зібрались знов на заправці, потисли руки і розʼїхались по своїм напрямкам.  Майже 400 кілометрів за день, на додачу до 151 тищі. 

#виходьтарулюй