Сьогодні начебто завершилась епопея з шіфтером Hurst, що я нещодавно придбав і невдовзі вирішив доопрацювати.
Як видно з заголовку, місію виконано, адже тепер маю право сказати, що це стиль 70-х, через жагу до якого все це й розпочиналося.
Чи варто воно було тих зусиль та вкладень? Навіть, якщо скористатися елементарною математикою, то так. Адже на виході я отримав шифтер із такою самою "деревиною", як і в решті інтер'єру, з формою, що відповідає моїм власним антропометричним параметрам та вподобанням за ціною, що втричі менша за ціну "дерев'яного" Hurst.
А головне, що такого більш ні в кого немає - суцільний кастом, I'm lovin' it більш за чізбургер. Отже вийшло непогано щодо вигляду і дуже зручно! З краями ще попрацюю згодом, але в цілому і так вже норм .
Проїздив півтора тижні зі стоковою "кулькою", вкотре здивувався тому, наскільки pistol grip приємніший на дотик та наскільки чіткіше вмикаються передачі.
Втім, це, звісно не все, бо один лише шифтер фарбувати не було жодного сенсу. Отже stay tuned...
Оці неочікувані ніштяки типу пістолетного руків'я на ричаг кпп
Але да, повторити таке навряд зможу🙂