Краса України немає меж 😍
Розповідь у фотографіях.
Фордік, як завжди на висоті)) Мій надійний товариш, психолог і любімка ❤️
Коли я маю вільний час, то виступаю за любий двіж і цей двіж, завжди на 100% з автомобілем. Складається відчуття, що вже навіть пішки ходити розучилася. Вирішили з подругами поїхати на вихідні в Одесу, за емоціями і гарними фото) Дорога на цьому авто - одне задоволення ❤️
Знайомі кажуть, що у минулому житті я була далекобійником 😂
От реально, жила б за кермом, головне щоб картинка змінювалась постійно. Лише ліве коліно стало боліти від бездіяльності, а так все перфекто 😂
Завжди хотіла фото на обриві 😍 Відчуття легкості і свободи, перезавантаження, яке потрібно зараз кожному з нас, бо живем, наче, одним днем…
Вузенький виступ на горі, який відкривав неймовірні краєвиди 🔥
Для гарних фото потрібно було заїхати заднім ходом, але бокові схили, які заросли травою, приховували коварні провали грунту. Тому подруги, з обох сторін,робили коридор в який я їхала 🫣
Відбитими бувають не лише чоловіки, а і жінки. «Фоточки - то святе» сказала я собі і, на всяк випадок, виклала гаманці і телефони подруг з авто😂 Відкрила всі вікна, також на всяк випадок, пристібнулася і почала заїжджати заднім ходом на той обрив, висота якого була нічо так 😅
Ми не стали спинятися на цьому місці і поїхали далі, вздовж лимана, шукати далі гарні місця. Дорога була для Фордіка складна, тому що для низького авто те бездоріжжя було випробуванням 😅
Краса Тилігульского лимана неймовірна 😍
Спустилися ми до низу на пляж, малий одразу забронював собі гараж для відпочинку, після тієї дороги, де пузом тер всю землю і терпів як міг ті знущання 😅
Але мені було мало фото на обриві, захотіла ще фото на березі, якнайближче до води і хвиль 🤭
Пройшлася по берегу, оцінила плотність почви під ногами, озирнулася кругом, побачила два великих позашляхавика, власники яких відпочивали поруч, подумала, що витягнути є кому, якщо колеса встрянуть і…. була не була, полізла в той ракушняк😂
Але переднє ліве колесо трохи погрузло… розкопала руками попереду траншею і легенько, без букса, по-трохи почала рушати😁 «хвора жінка» пробурчала я собі під ніс і все-таки аккуратно виїхала😂
Вихідні пройшли, а приємні спогали лишились і ще плюс одна маленька подорож у копілку ❤️
А це вигляд з вікна: малеча під носом, морько перед очима 😍 Ідеально)
Мчимо за емоціями 😁 Я, малий, подруги і моє травмоване ліве колінко 😂
Пляж Ланжерон і ми, компашка відбитих, яким байдуже куди їхати, аби лиш машиною і всім разом 😅
З понеділка нас з Фордіком чекає багато справ, довгоочікуваних і важливих)) тому далі БЖ знову будуть по темі і без оцих всяких дамочок на фоточках 😎😁😂
Опубліковано: 08 квітня 21:34
Дуже схожа на мою знайому 🤔
але...
щось продавця пахлави та кукурудзи не видно )))
А він просто ще не дійшов з Одеси до лиману😅
На роль фотографів, і парктроніків))))
Так, дуже шкода, що так випало на їх дитинство😞
Ще б шезлонг поруч поставити взагалі ляпота була б 😍
По місту показує 9.1, за поїздку 9😂
Як ті люди вміють економити по трасі, я не понімаю чесне слово🫣
Там, на Тилігуйському лимані, наче в іншому світі, гарно, звук хвиль і краса навкруги )))
Тому не залізти десь у якусь «опасну» ділянку було просто нереально, всюди треба було відмітитись ))
А берегова лінія моря закрита, майже всюди колючий дріт, картина, яка навіює сумні емоції. От і вирішили поїхати на лиман, де все відкрито і там якраз таки можна перезавантажитись)
А дорога сама, то дійсно дуже допомагає…в дорозі все забувається….