Салонна епопея — частина 20 — кастом ручка АКПП

Продовжую перекладати і перевикладати цікаві дописи з БЖ. Часто питають, звідки в мене така ручка АКПП, і як собі таку дістати. Відповідаю!

Скільки пам'ятаю себе — мені завжди хотілося, щоб у мене в машині була ручка перемикання передач у вигляді черепа. От просто дуже хотілося. Коли купив машину, то  почав шерстити різноманітні ібеї у пошуках такої ручки для e39, але нажаль, нічого не знаходилось. Ну що ж, значить робитимемо самі…

Процес цей я почав ще десь 2 роки тому і потихеньку пиляв його "під настрій". Дуже багато разів все було перепиляно та перероблено. Все ж таки вперше таке роблю. Ледве фотки старі знайшов, щоб показати, як усе починалося.

Почалося взагалі з того, що одного разу ми з моєю жінкою поїхали до Чехії та в рамках туру заїхали до Кістниці. Хто не знає — це така каплиця, в якій все внутрішнє оздоблення зроблено з людських кісток (справжніх, ага).

Привіз я собі звідти сувенір — невеликий кам'яний черепок, вкритий лаком. Одного разу, коли я в черговий раз думав про ручку у вигляді черепа, я звернув увагу на цей черепок. Його розмір мені здався зручним, і я вирішив зняти з нього форму і спробувати зліпити ручку за знятою формою.

Як знімати форми, я був не в курсі. Мені спало на думку обліпити череп ФІМО (це такий пластилін, який при температурній обробці застигає і перетворюється на пластик) і зварити у воді, щоб отримати пластикову форму.
Зібрав усе ФІМО, що в мене було, обліпив та зварив. Ось цей шов посередині необхідний, щоб потім у ньому розрізати матрицю. 

Зварив я це діло в каструлі з водою. Крім форми під час варіння з оригінального черепа зійшов весь лак))) Але це мене не сильно засмутило. Форму я з черепа зняв, далі на розборці я за копійки купив потерту ручку АКПП і розтрощив її, залишивши тільки основу. Вже цю основу я почав використовувати для майбутньої ручки.

Для ліплення черепа я використовував двокомпонентну "холодну зварку". Треба сказати, справа не легка і не швидка, оскільки ліпитися вона перестає десь хвилин через 10, а повне затвердіння настає через 24 години. Але зате, матеріал, що вийшов, після затвердіння стає дуже міцним і добре обробляється.

З допомогою матриці зняв зліпок черепа і став приміряти на ручку.

Спочатку я хотів зробити ручку розбірною, щоб у разі чого можна було все розбирати/збирати. Тому готував все до цього, робив пази, щоби череп збирався з двох частин.

Потім, пригадую, я забив на цю справу і вирішив робити цільну ручку. Але щось вона у мене цілком не лізла, як треба, а пиляти основу я не хотів, тому череп вийшов непропорційно витягнутий. Ось тут добре видно:

У такому вигляді він і покривався у мене пилом півтора роки. А ось недавно, коли я починав всю цю епопею з салоном, я вирішив, що ось настав час повернутися до ручки і доробити її.

Повернувся, спиляв усе до біса. Треба сказати, обробка холодної зварки — це дуже пильний процес. Але мені пощастило з моєю жінкою, вона з розумінням і підтримкою ставиться до всіх моїх витівок. Навіть коли вони перетворюють ванну ось на такий Сайлент Хілл)

Так, ну і раз це череп - у нього ж обов'язково мають світитись очі! Ну бо інакше ж не серйозно, і не варто тоді і починати було! Сказано - зроблено. На розборі куплено черговий центральний плафон (як під підсвічування USB у картах) та викорчовані діоди. (Тоді я не знав, що можна знайти окремо діоди, що схожі один в один по кольору на оригінальні. Купував плафони.)Ну і вклеїв ті діоди в черепушку.

Перевірка працездатності. Наживо не так яскраво.

Далі я довго ліпив шию. Ну, не скульптор я. Стовідсоткової анатомічної схожості добитися я не намагався, але хотілося, щоб хоч якось схоже... Довго шукав різні проекції хребта в інеті.
У процесі фотка… ліплення відбувалося у кілька етапів.

А далі, після довгого і кропіткого шліфування, доведення та вирізання анатомічних швів у місцях зрощення кісток, настав час фарбування. Так, я вирішив пофарбувати черепуху у чорний мат. Були думки залишити непофарбованою, але! Так як череп ліпився підходами - він увесь покритий смугами - прям як віковими кільцями) Тому щонайменше це вже було не дуже красиво. Та й все одно його довелося б затемняти місцями, а я не дуже й художник, щоб добре з цим впоратися. А чорний мат - це чорний мат)

Наніс шарів 6 акрилового ґрунту. Пара перших шарів було проявочних. Після них я затирав нерівності і знову фарбував. У проміжках сушив феном. В результаті мені так сподобалося, що я вирішив фінішне фарбування не робити, боявся зіпсувати колір. Якщо що — згодом можна підфарбувати буде. Але думаю 6 шарів стиратимуся довго (пройшло 8 років, не стерлися).

Ні, у ванній я не фарбував - там просто світло хороше, щоб пофоткати)

Більш крупні плани

І ось сьогодні настала довгоочікувана установка! Треба сказати, що я ніколи не приміряв ручку до цього і було трохи стрьомно. Ну раптом не підійде - обломно буде, все ж 2 роки ліпив. Але ні, все підійшло!

Знімається, правда, трохи туго. Далі примірка в шкірі теж пройшла вдало!

Ну а далі підключаємо підсвітку. Крім стандартного килоомного опору впаяв ще 270 Ом, щоб не дуже сліпило. Впаявся до підсвічування попільнички. Далі йде штекер на ручку. Тобто. за бажання можна зняти ручку або відключити підсвічування, висмикнувши штекер.

Та й фінальні кадри. На жаль, далі сів телефон. Гарні фото вже можна подивитись у фінальних фото салону.

Приблизно прикинув вартість. За пару років і безліч переробок мені це диво обійшлося десь у 200 $ (з урахуванням різних курсів). Бо я ще холодної зварки накупив стільки, що вона в мене досі пачками лежить)) 

Чекаю на ваші лайки і коментарі. Цим ви допоможете просунути цікаві дописи в топ. А також нагадую, що SATAN приймає участь у виборах "АВТО МІСЯЦЯ", і за нього можна проголосувати ТУТ