400тис.км, перший кап.ремонт (ч.5, Маслонасос та супутнє)

1. ГБЦ

2. Розбираємо

3. Блок, колінвал

4. Поршні

Вітаю!

За наявністю вільного часу та натхнення, збираємо возика далі)))

1.) Маслонасос після 400тис.км.

Ліземо у terra incognita)))

Але спочатку треба пройти стадію мийки.

Dimer, щітка + керосин, кісточка творять дива.

В середені присутні сліди ізносу, мажемо моторною олією і поки відкладаемо...

Миємо шестерні і оглядаємо...

При візуальному огляді кримінального ничого не помічено, так, роки своє беруть, але не кримінально.

Збираємо, а там фактичні розміри все покажуть...

Почннемо мірять із зазору між зубами шестерен. Книга каже що повинно бути в межах 0,15...0,25мм, якщо вище 0,25мм - треба міняти.

Чудово, десь приблизно середина допуску, 0,18-0,20мм.

Наступний пункт, зазор між шестернями та корпусом. Згідно книги, повинен бути в межах 0,11...0,18мм. При 0,25мм і вище - треба міняти або корпус, або шестерні.

Взагалі чудово.

Далі міряємо зазор по торцю шестерен і корпусу за допомогою линійки та щупів. Книга каже що повинно бути в межах 0,066...0,161мм, гранично допустимий 0,2мм

По поведінці щупа 0,10мм, зазор там приблизно 0,12...0,13мм. Зазор у межах допуску.

Залишилось поміряти зазори між вісю ведомої шестерні і шестернею, та між корпусом насоса і валом ведучої шестерні.

Згідно книги, зазор повинен буди в межах 0,017...0,057мм, граничний 0,10мм. Зазор в межах допуску.

Згідно книги, зазор між валом ведучої шестерні та корпусом насоса повинен бути 0,016...0,055мм, граничний 0,10мм. Почнемо з того, що поки я з валу не зчистив до голого металу кіптяву-нагар-відкладення, я його з корпусу витягнути не міг. Звістно що найменший щуп що в мене є, 0,05мм, я нікуди взагалі не зміг засунути. Від слова зовсім.

ОТК насос пройшов, за свої роки та відпрацьовані моточаси за ці 400тис.км він чудово зберігся.

Домиваємо, дочищаємо, збираємо використовуючи монтажну пасту.

Воно то чудово, але не забуваємо про шліцьову і шестерню з якою він входить в зчеплення.

На шліцьову входить плотно, люфту не має. Міряємо посадковий діаметр під втулку. Згідно книги має бути 15,970...15,985мм, в мене мікрометра вдома немає, а штангелем більше ніж 15,95мм, але  менше 16,00мм. Пробуємо засунути шестерню на місце. По відчуттям наче як все добре. В принципі у мене на тиск масла зауважень до мотору ніколи не було. То ж, мажемо монтажною пастою втулку та шестерню, прикручуємо насос і вставляемо шестерню.

Ну раз так все чудово пішло, можна і пром.вал засунути.

2.) Пром вал допоміжних агрегатів після 400тис.км.

Коли забирав блок, токар оглядав промвал і приміряв його в рідні втулки і сказав що все гаразд і нічого робити не треба. Але ж я противний, все одно переміряю)))

Згідно книги , посадка під втулку біля вентиляції картеру повинна мати розмір в межах 21,940...21,960мм, посадка під зовнішню більшу втулку повинна мати розмір в межах 48,013...48,038мм.

Вимірювання показали що вал зроблений ближче до менших розмірів.

Втулки поміряти я не зможу, але стан зносу можна поміряти.

Втулки, згідно книги, повинні мати такі розміри:

- менша 22,000...22,020мм

- більша 48,084...48,194мм

Приймаємо що втулки в нас нові і зроблені по найбільшому розміру, а вал новий і по найменшому. Відповідно зазор по меншій втулці в нас 22,020 - 21,940 = 0,08мм. Зазор по більшій втулці 48,194 - 48,013 = 0,181мм

Внутрішня пара терття приймається.

Зовнішня пара терття теж пройшла ОТК.

Дійсно, з посадкою промвалу все добре, як і казав токар.

Домиваємо запчастини, мажемо монтажною пастою і збираємо.

Пробуємо покрутити, все чудово і м'яко крутиться та не заїдає.

Збираємо далі.