Зустрічаємо кота у Львові. Багато фото і відео.

З моменту купівлі авто пройшло трошки більше двох місяців і нарешті 25.04.2023р я отримав дзвінок від брокера зі словами: "Ваша машина оформлена, можете приїжджати та забирати". Про цей момент я мріяв 72 дні. За цей період я вже морально був підготовлений на любі поломки та нюанси, вже навіть морально змирився, що можливо треба буде міняти мотор, адже її чомусь не змогли запустити в США на аукціоні , також вже був готовий до заміни всіх пневмобалонів, оскільки машина по фото лежала на пузі, а вартість одного балона орієнтовно 1500$ за 1шт. Словом, їхав зустрічати, а одне око плакало, бо не знало, що очіуквати, а інше тішилось, бо нарешті приїхала мрія, але коли я приїхав і побачив цю фундаментальну передню частину авто та всю британську граціозність і  величність цього кузова на великих і рідкісних дискав, я ще більше закохався та сказав собі: " Щоб там не було, але я мушу відновити цей рідкісний екземпляр незважаючи ні на що". Ягуар їхав на автовозі прям як британська королева, стояв зверху і самий перший над всіма.

Зняли з автовоза і погрузили одразу на лавету. Нарешті вона біля мене і можна хоч трошки поглянути на неї своїм оком. В цілому стан гарний. Салон брудний, але не вбитий, ЛКП з дрібними подряпинами але якісний детейлінг зробить свою справу. Дуже приємним бонусом було знайти оригінальні коврики під ноги з овечої шерсті з високим ворсом. Я за них читав і знав, що це дуже велика рідкість. Нових вже немає в наявності, а б/в один раз бачив на продажі за 1500$, але вирішив всетаки дочекатись своєї машини, бо надія помирає останньою. 

Трохи обдивились машину і поїхали до товариша в сервіс. Забіжу наперед і скажу, що він не моторист, але дуже толковий інженер-електрик. Задачею №1 на той вечір це було запустити двигун, якщо він не заклинивший звісно, всяке може бути), але виявилось задачею №1 це згрузити машину з лавети. Я підкинув новий акумулятор і машина одразу ожила, заводити не хотів, так як треба було все обдивитись після такого довгого простою. Планували включити нейтральну передачу і скотити її, але ще в США хтось пробував це зробити і зламав кулісу. Так як це коробка 6HP-26 , то можна знизу в саму коробку вкрутити болт і включиться нейтральна, але підлізти туди неможливо, навіть домкрат не влазить. Лишався варіант згрузити одразу на лапи підйомника, але і це виявилось проблемою, бо лапи від підйомника не могли пролізти в той маленький зазор між кузовом і лаветою який лишила нам пневма. Десь дві години тривала ця вигрузка, але завдяки піддомкраченням машини під задні ричаги і підставленням брусків ми потрохи виставили всі чотири лапи і підняли машину без будь-яких пошкоджень.

Машина на землі, а водій лавети нарешті поїхав. Ну що? Настав той час, передивились всі рідини, ролики, встановли новий акум на своє місце і нічого не заважає спробувати хоч крутнути двигун. Момент істини, включаю запалення, далі роблю ще півоберта і....ніфіга, наче в щось вперлося і не дає крутити, пробуємо ключем вручну прокрутити колінвал, з думкою, що можливо воно просто залипло за стільки років і не може своїми силами сам зірвати. Крутимо вручну, а воно далі не йде і думаю собі: "все...приїхали, чого боявся, те і маю", але після ще однієї спроби і приклавши більше зусиль, мотор вручну прокрутився і дав надію на життя. Ще раз сідаю за кермо, спроба №2 і толку нуль, виникає підозра до роботи стартера, можливо він підклинив. Беремо молоток і стукаємо по ньому на піднятій машині і паралельно пробуємо заводити її. Пару легеньких ударів по стартеру і машина прокрутила двигун і завелась прям з півоберта, наче як і не стояла 5 років. Радості не було меж, щасливі були всі. Двигун працює і це вже добре на перший погляд, а поки ми стояли і слухали його роботу, то навіть незауважили як пнема піднялась і вирівнялась. Глянули також до куліси яку зламали в США на аукціоні і зрозуміли, що в який з режимів коробки ми кулісу не ставимо, то передачі всеодно не перемикаються. Мій товариш-майстер все поремонтував на перший час за 10хв і настав момент перевірити коробку. Перемикає на всі передачі і вже добре. На сьогоднішній вечір цього було достаньо і настав час вигнати машину на парковку СТО і повртатися додому, а завтра продовжувати робити дефектовку всього по максимуму.

Отже, цей "кіт в мішку" виявився цілком живим, що не може не тішити, одним словом можна сказати, що мені просто повезло викупити таке авто в адекватному стані, але адекватний стан це не про мене, бо має бути ідеальний стан для "авто на все життя".

Хто зміг осилити всю історію до кінця той і молодець:)