400тис.км, перший кап.ремонт (ч.3, Блок, колінвал)

1. ГБЦ

2. Розбираємо

Вітаю!

Після того як відвіз блок, колінвал та поршні токарю, смиренно чекав на його дзвінок. По строках зорієнтуватись було важко: є черга замовлень, є позачергові роботи для військових, в перервах між позачерговими роботами для військових та чергою, є термінові роботи для військових, які конкурують з дуже терміновими роботами для військових)))

Але одного дня зорі зійшлися і пролунав дзвінок: "Готово!" Обговорили додаткові роботи, кинув в багажник Lancer'а старі поршня, пром.валік та шестерню масляного насосу і поїхав приймати роботу.

Із додаткових робот обговорювали відновлення/заміну пром.валіку, втулок, шестерню маслонасосу. Токар подивився, сунув валік и шестерню на місце і сказав що все ок і ничого не треба робити.

Старі поршня залишив на перепресування. Чи як мені ото шукати чим нагріти, мудрити із пресовими роботами... А тут хлопці за дуже адекватні гроші розберуть, обміряють, скажуть чи треба щось міняти і зберуть нові поршні. З шатунами виявилось все добре і на наступний ранок я забрав шатуни вже із новими поршнями.

Но я ж такий противний, я все одно все буду ще раз перевіряти/переміряти перед встановленням)))

1. Блок, що із ним після 400тис.км

В якому він був вигляді після розбору та майже року як лежав в кутку гаража - було в попередньому запису.

Веземо до дому, там ще по розглядуємо...

Що ми маємо:

Циліндри розточені під перший ремонт, поршні 79,4мм

Але є і неприємні сюрпризи:

На фото вже результат після шліфування. Зняли 0,15мм. Дуже не приємна корозія була між 2 та 3 циліндрами, та біля каналів охолодження в напрямку цих цилиндрів. Щоб прибрати зовсім, треба ще десь до 0,1мм знімати, а це вже багато. При прийомці вирішили залишити так.

тож, ще раз почистити - помити і почнемо збирати.

Та й наче мив перед тим як до токаря везти, але ж...

В системі охолодження був знайдений "зацементувавшийся" пісок. Ледве відковиряв його. А ще контур мав запах того реношного антифризу на якому їздила машина.

Хімія Dimer той ще горішок. Не дивлячись на те що розбавив 1:6, відмилося навіть те що закоксувалось у відсіку де знаходиться "маслопомийка" системи вентиляції картеру

Але і метал вона добре гризе, особливо який з під верстату щойно вийшов, тому консервуємо оброблені поверхні маслом та йдемо відпочивати й дивитися "кольорові сни" після ароматів хімії)))

Наступний підхід до блоку почався з ревізіі маслоканалів та підготовки постілі під вкладиші.

Ну, наче все, можна починати збирати.

2. Колінчастий вал та Вкладиші в блок

Колінвал за 400тис.км ледве набігав на шліфування в перший ремонт. І то, як би не одна шийка, то і не набігав би взагалі. Токар декілька разів переміряв і розмірковував "шліфувати? чи не шліфувати?"

Всі по нижньому допуску розміру і одна шийка трохи перейшла цей допуск. Вирішено шліфувати в перший розмір, мені якось не дуже сподобалось що в притик по нижньому допуску.  

У порівнянні з родними

Тепер черга "бугєлєй" з вкладишами.

Ну і порівняння рідних вкладишів після 400тис.км і нових

3. Упорні напівкільця

Нові упорні напівкільця мають розмір по товщині 2,310...2,360мм і служать для вибору осьового люфта колінвалу який має бути в межах 0,06...0,26мм. Граничний рівень 0,35мм після якого міняються напівкільця на ремонтні.

Міряю свої: внутрішнє 2,35мм; зовнішнє (те що з боку маховика) 2,26мм.

Треба міняти. З ранку, по дорозі на роботу купляю нові напівкільця, по дорозі до дому, в гаражі де стоїть лада, знаходжу в закромах батьківщини ще комплект напівкілець.

Ну тут вже більш ясно, таких як ліве не випускають як раз вже років мабудь 30...

Но саме цікаве, порівняти рідне біметалічне з новими біметалічними, одні з яких із старих запасів десь 20-річної давнини, а деякі щойно придбані.

Це лютий треш... І як воно з такими запчастинами може нормально робити?

Но далі стало ще цікавіше. Розмірковуючи над тим, що може купити шматок бронзи марок ОЦС / БрБ2 / БРЖ і на роботі попросити виготовити напівкільце як рідне зовнішнє, внутрішнє кільце ставлю в блок рідне. Вибираю з нових найкраще і воно...

... залізає в блок приблизно на 3-5мм і все, клинить.

Цікаво, міряю товщину всіх нових кілець, 2,31...2,34мм. Наче як в розмірі, але не лізуть...

Обережно надфілем зачищаю бурт від зносу на рідному бронзовому напівкільці, поглибшую канавки під масло і ставлю в блок. Пальцями закручую болти "бугеля" і смикаю колінвал в осьовому напрямку. Люфт є, а от індикатору в мене нема. Проте є набір щупів. Штовхаю до упору коліно в напрямку маховика и пробую засовувати щупи між зовнішним напівкільцем і робочою повернею колінвалу в різних місцях.

Посмикавши вал, покрутивши його, повстромлявши щуп 0,15мм в різних місцях між напівкільцем и колінвалом, і все це в різних комбінаціях, дійшов до висновку що осьовий люфт в мене на рідніх напівкільцях десь приблизно 0,15мм, що вкладається в межі нормативного 0,06...0,26мм. Заспокоївся і затягнув останній бугіль паспортним моментом.

Все, можна переходити до поршнів...

Кошторис:

Токарні роботи - 2800грн

Напівкільця - 150грн

Вкладиші - забув ціну)))