Так вийшло, шо кузіна вийшла заміж за італійця ще у сивому 2001 році, мати зʼїздила до них у гості у тих роках і під враженням від Колізею, Челєнтано і Бєлуччі, не розібравшись у суті питання, придбали вони із батьком оце чудо у салоні, самої базової комплектації, батько взагалі дуже тяжів до усього найбазовішого :) Яка там доля спіткала того фіату я не дуже в курсі, одного разу їздили на ньому Одеса - Харків, ще коли від був +- новим, а потім він в основному стояв у гаражі, а потім років 7 просто неба. Батько хотів його продати за 3$, тому він так і стояв собі. Зараз батька не стало, і я вирішив дати йому другого шансу, хай ще повозить трошки дівчину. Бо за 20 років він і життя то не бачив пробіг 108 тис.