ІЖ Москвич 412 "Кабачок"

З самого дитинства я захоплювався автомобілями і марив масштабними моделями. Якось мій хресний подарував мені мою першу масштабну модель і з неї почалося моє тривале хобі, яке триває досі. Пізніше пересів на журнальну серію Автолегенди і пізнав "весь сок" радянської автопромисловості. Та шо там приховувати, здається що фанатом 24 волги я був з пелюшок, а тим більше в кузові універсал. Але знайти таку машину зараз в хорошому стані, досить важко, так як і тоді вона була великою рідкістю. Потім відвідуючи сайти з продажу автомобілів я виношував ідею покупки як 24 волги седан так і "горбатого" запорожця десь два роки, але зупинився саме на Москвичі. Адже москвич, на мою думку, чудово втілив в собі перетин американської, європейської та радянської автокультури. Я знайшов дуже хороший варіант і стежив за оголошенням десь 4 місяці. Ближче до весни я пішов на огляд машини і був приємно здивований, адже попередній і єдиний власник (який годився мені в дідусі) добре зберіг кузов і тим більше інтер'єр авто. Крісла та задній диван, до речі, були заховані під двома шарами чохлів. Ніяких натяків на "колхоз", або тюнінг я не знайшов (окрім дзеркала, яке акуратно було вклеїне ізолентою в сонцезахисний козирок над пасажирським кріслом). Машина простояла в гаражі останні 5 років, оскільки дід пересів на щось інше, але завелася нормально і на тест драйві поводилася адекватно, як на таку старушку (подумав я, але потім мій брат сказав мені що я їздив на трьох циліндрах, якийсь "еко" режим). Я вирішив що треба брати, тому що в такому стані і з можливістю переоформити таких машин я більше не знайшов. Так, з технічної та естетичної точки зору доведеться багато попрацювати, щоб їздила і виглядала вона так як тоді, коли зійшла з конвеєра, але я впевнений що це буде весело і цікаво. Сподіваюся взяти участь в різних автовиставках і фестивалях і, можливо, очолити на ній чийсь весільний кортеж :)

upt: продав авто на початку 2023 року.