Спільното, хто знає стоп-слово, коли ти вже вписався в реставрацію, але треба якось закінчувати, бо назад дороги немає, а вперед - тільки кредит, депресія і порошкове фарбування?
Коротко опишу, що було в попередніх серіях цієї трагедії.
Хоча “коротко” тут звучить так само смішно, як “бюджетна реставрація Volvo”.
Якщо чесно, настрій у мене максимально чорнушний. Настільки чорнушний, що навіть ця картина не передає всю глибину морального занепаду, який спочатку був ентузіазмом, потім став тривогою, а тепер кристалізувався в чистий цинізм і чорний гумор.
Але всіх же цікавить головне питання:
“А шо пачом?”
Я вас знаю.
Ви не за красою прийшли.
Ви прийшли подивитися, як доросла людина добровільно конвертує гроші в біль.
То я приніс.
Без прелюдій. Але з попередженням:
хто стоїть - сядьте.
хто сидить - ляжте.
вагітних, емоційно нестабільних і власників старих Volvo краще прибрати від екранів.
Тримайте щелепу, бо нижче список того, що вже було мною проплачено:
Total: 243 580 грн.
І тут важливо нагадати:
сама машина мені обійшлася в 2600$, або приблизно 100 000 грн.
Добийте мене.
Але акуратно, бо я вже оплачений наперед.
Це дуже специфічне відчуття, коли ти регулярно носиш гроші, але результату ще не бачиш.
Типу як донатиш у власну екзистенційну кризу.
Проте якийсь час тому почали потихеньку приїжджати запчастини.
І я наївно подумав: “О, може, життя ще має сенс”.
Привіз:
Втулка стаба не підійшла.
Звісно ж.
І, до речі, це теж не повертається, бо упаковку було обережно розрізано.
Тобто деталь не підійшла, але хоча б упаковка померла красиво.
Згодом привіз:
Сальники наче ті, що треба.
Пишу “наче”, бо в цьому проєкті впевненість - це вже ознака психічного розладу.
Далі почалися компроміси та “приколіки”, від яких у нормальної людини сіпалось би око.
У мене вже не сіпається.
Воно просто подало заяву на звільнення.
Бачите оці проставки?
Ми будемо залишати оригінальні, бо нові - тільки в Еміратах, чекати 3 місяці кораблем.
Я не знаю, чому деталі на стару Volvo треба шукати так, ніби це артефакти Атлантиди, але маємо що маємо.
І наче вже не так все погано.
Саме так зазвичай починається наступний акт трагедії.
Ще один прикол: я приблизно 3 місяці шукав 3 сайлентблоки в редуктор.
Отримував повідомлення типу:
“Німеччина. Чекати місяць. 3530391 - 90€ +-. 1359235 - 2×80€ +-.”


І це ще нормальна відповідь.
Бо іноді по мапінгу номерів на деталі ручного гальма система показувала, що одне з них - це накладка педалі, а інше - крючок багажника
Тобто, якщо вірити каталогам, Volvo 960 гальмує багажником і тримається на педальних накладках.
Ну, приблизно так вона зараз цей мес і виглядає в моїй голові(
Перевіряв ще теорію про сайленти з хонди
https://size.name/en/catalog/silentblock?brand=honda&utm
та сайленти які мені потрібні
https://size.name/en/catalog/silentblock?utm
насправді однакові по розмірам.
Думаю комусь цей ресурс size.name стане в нагоді)
Після кількох відмов через 2–3 тижні після проплати замовлення я почав шукати, де ці сайленти можна виготовити.
Паралельно знімав заміри з оригінальних.
Ідея, скажімо так, не найкраща.
Бо там багато стертого, іржавого металу, а кронштейни стали не однаковими в усіх можливих площинах.
Корозія не просто поїла метал. Вона внесла авторські правки.
Думав замовляти тут:
https://zavod-rti.com/sajlentblok-poliuretanovij/ або https://polybush.com.ua/about
Варіант замовити з поліуретану з polypro механік відкинув, бо багато років працював на виробництві поліуретану і знає, що це не зовсім те, що нам треба.
Потім почав розглядати вже фантастичні варіанти типу BNE Shop bneshop або Skandix skandix.
Паралельно отримував відмови за відмовами.
Коротше, якщо пекло існує, то там не сковорідки.
Там просто людина шукає сайлентблоки на Multilink I.
Потім я знайшов StrongFlex:
І знаєте що там є?
Повний кіт на Multilink за 1300$.
Знав би я це раніше.
Це ж можна було просто купити все одразу.
https://www.strongflex.eu/de/1133-960-i-multilink
Але ні.
Ми ж не шукаємо легких шляхів.
Ми шукаємо, як витратити 3 місяці життя, 4 нервові клітини і залишки віри в людство.
У результаті на StrongFlex я замовив 3 сайленти на диф.
Довелося розібратися і зареєструватися в NP Shopping.
До речі, checkout на іноземному сайті без VPN не працював.
Бо навіть сайт подивився на мій проєкт і сказав: “ні, брат, я в цьому не участвую”.
Але NP Shopping - реально респект.
Швидкість ахуєвающа.
Красавчики.
І ось приїхали мені 3 сайленти StrongFlex з Польщі.
З лубрикантом.

Я так розумію, це для мене?
Бо мені б не завадило трохи полегшити цю жорстоку єблю, в яку я сам добровільно вписався.
Я вже все приміряю.
Попередньо наче норм.
Складно повірити, бо демотивація вже така, що навіть хороші новини звучать підозріло.
Приміряв у диф.
Кронштейни зараз у токаря, бо там треба зробити обойму, щоб компенсувати відсутній матеріал, який зʼїла корозія.
Тому поки міряю в іншій точці кріплення редуктора до підрамника.
Не ідеально.
Але встає.
У цьому проєкті “встає” - це вже рівень “Господь особисто погладив по голові”.
Далі провели трубопровід до теплообмінника.
Виготовили скобу для кардана замість старої згнилої.
Стара скоба виглядала так, ніби її не зняли з машини, а викопали з місця археологічних розкопок.
Кріпимо сюди
Все крутицця
Чудово
Прєлєсть
Пофарбоване
Крутицця

Я вже майже відчув щось схоже на оптимізм.
Але недовго, бо оптимізм у цьому проєкті - це розкіш, яка не входить у базову комплектацію.
Ще буде захист/пильник від сучасної Mazda 3.
Його трохи підріжуть, і він буде "захищати"
960-ту знизу.
Тобто Mazda 3 стала донором органів для старої Volvo.
Медицина майбутнього, але по-черкаськи.
І тут я щойно отримую новину про задні пружини.
Які з цих пружин замовляти? Я не дуже знаю. Ті, хто займаються підбором професійно, теж професійно не в курсі.
Ті самі, які “невозврат”.
Вони не підходять, бо на 5 см менші, ніж треба.
6200 грн - на вітер.
Так само, як і втулки стабілізатора, бо упаковку відкрили.
Тобто гроші не просто пішли.
Вони красиво вийшли з чату, не попрощавшись.
І тут хтось скаже:
“Ну приблизно 90% замовлених запчастин підійшли. Хіба це не успіх і везіння?”
НІ, БЛЯТЬ.
ЦЕ НЕ ВЕЗІННЯ.
Це комітмент.
Це контроль.
Це участь.
Це перевірка.
Це пошук.
Це дзвінки.
Це каталоги.
Це кроси.
Це сумніви.
Це “а точно воно?”
Це “а давайте ще раз поміряємо”.
Це “а чого воно по номеру бʼється як крючок багажника?”
І це до біса багато часу.
Реставрація старої машини - це коли ти думав, що купив автомобіль, а насправді підписався на довгостроковий психологічний експеримент із елементами фінансового BDSM.
Далі буде?
На жаль, так.
Бо якщо вже горіти — то хоча б із порошковим фарбуванням.
У мене зараз Пижик як авто на кожен день бо іншого нема
Тому зараз стараюсь підтримувати технічний стан та укомплектовувати авто різними дрібницями які були втрачені за весь час
Ви хоть щось їсте ? Бо я бачу що ваше авто вас морить голодом
На даний момент я б аналогічно так поступив і пішов на такий крок.
1.а. Досвід роботи механіком від 5 років
1.б. Вогонь зі сраки і любов до марки
2.а. Мати свою діючу майстерню
2.б. працювати в майстерні з доступом до приміщення в неробочий час
2.в. мати гараж, обладнаний як автомайстерня
3.а. Мати доступ до токарки, піскоструя, порошкової покраски за цінами вище ринкових
3.б. мати свою токарку, піскоструй, місце для покраски деталей з витяжкою
4.а Мати дохід, який дозволяє виділити штуку євро в місяць на машину
4.б. вдумчиво і повільно підбирати кожну деталь, і будувати роками, бо тільки тоді коли є настрій і ресурси
4. в. Ввязатися на голому ентузіазмі, все просрати, вигоріти, почати ненавидіти себе і свої проекти, поповнити своїм проектом безчисленну кількість "недостроїв", просрати кучу отпусків і часу проведеного з сім'єю і думати "чому я не зупинився раніше"
В моєму випадку я при всьому бажанні, при наявності "шила в п'ятій точці", 1а, 2б, 2в (частково), і половини 4б - башкою розумію що мені в таке влазити взагалі не можна. Тільки гратися з тим що на ходу, кожний місяць виділяючи пару соток євро чисто на запчастини, і по вечорам закриваючись або в майстерні, або в гаражі.
Але в мене є мотивація - я хочу побити мій час круга на автодромі, і час круга новішої машини мого ж класу.
Яка мотивація в тебе? Де тобі треба зупинити "реставрувати" і почати хоча б частково їздити, а не "володіти"? Їздити дуже мотивує. Іноді треба паузу зробити щоб набрати кисня в легені, обдумати свої подальші дії, поїздити на машині і сто разів задатися питанням "чи варто продовжувати, і що саме я хочу отримати", і тоді вже далі кудись рухатися.
А по поводу бюджета... Є на росії Клім Байков, ралліст, Європу раніше їздив, зараз не знаю, так він робив "проект реставрації" Вольво 245. В нього була ціль - поїхати в відпустку на цій машині, була дата, коли машина мала бути готова, і все інше "умовно не мало значення".
Бюджет там перевищив орієнтовний... в багато разів. Але в відпустку він на ній поїхав. Паралельно там була глибоко відкрита тема різного підходу до реставрації, і те, що різні люди по різному сприймають сам сенс (глибину) ремонтних робіт. Особливо на моменті "входу" в процес "реставрації автомобіля ". Цікавий бортжурнал, рекомендую ознайомитися, якщо не бачив
після мене в неі вклали 700 уе ще і стала повна ляля ... і в ітоге угла вона в Чернівці за 7500... з оригінальним пробігом 250к.. але ж хто вірить...
так шо старе лухарі потребує інвестицій -які робляться для душі... по факту ніхто не оцінить
1. Не можна дивитись на картинку в цілому. Це пригнічує. Треба дивитись виключно на крок вперед, на ту ділянку, яка робиться зараз. Теорія малих кроків. Потім, коли усі ці малі кроки буде зроблено, можна вже буде подивитись назад і жахнутись та загордитись одночасно ))
2. Не можна вести фінансовий облік. Я от не знаю точно, скільки витратив на машина. Купив за 5500, зараз воно нормально так зайшло за 10, може й дійшло до 15 - я не знаю )) Так легше жити. Є гроші - тратяться, нема - чекається, поки з'являться )
Зате коли заїжджаєш уже після всього на геометрію, і механік вилазить з-під машина з квадратними очима "ТАМ УСЕ НОВЕ!!!" - це прикольно. І бонусом, коли геометрія сходиться ідеально.
ПС. Дякую за пару цікавих посилань.
ваш коментар нагадав мені за ресурс size.name який я додав до допису
The car community is just
men complementing each
others' bad financial decisions)
Тримайся!😁
Реставрацією я не займався, але можу зрозуміти. Час, сили, ресурси...
Для себе давно прийняв той факт, що гроші - це лише ресурс і якщо витрата цього ресурсу не породжує інші труднощі, то немає про що шкодувати. З усім іншим так само, це ж все приносить задоволення, як не крути.
Перша фотка шо то мене порвала в хлам! ))))