Я просто хотів послухати музику…

Всім привіт!

Сьогодні поговоримо про музику. А точніше — про невелике покращення аудіосистеми в моєму Ево.

Адже автомобіль має не лише швидко їхати, добре гальмувати та впевнено проходити повороти. Іноді в ньому хочеться просто ввімкнути музику й насолоджуватися дорогою. Особливо коли стоїш у заторі. Тим паче, що зараз я їжджу із Silencer у глушнику, та й встановлення каталізатора зробило вихлоп тихішим. Тож я нарешті почав чути музику. Раніше, якщо чесно, такої можливості майже не було =)

Отже, почнемо.

Головним пристроєм у мене є Alpine INE-W920R. На мій погляд, старий, але цілком непоганий варіант для тих, хто хоче отримати пристойний звук, а не просто великий екран, здатний показувати карту. 

Разом із магнітолою мені дісталися задні мідбаси Hertz EV 165. Спереду ж у дверях залишилися стандартні заводські динаміки Mitsubishi, хоча твітери вже були замінені на Hertz. Судячи з усього, вони також були з одного комплекту.

Двері та задня полиця в мене вже були частково шумоізольовані. Але свого часу я зробив це не до кінця. Зокрема, шумоізоляції бракувало на дверних картах.

І ось тут у мене виникла чудова ідея: трохи покращити звук і нарешті доробити шумоізоляцію, до якої колись так і не дійшли руки.

Починаємо апгрейд

Для початку вирішив додати шумоізоляцію на дверні карти. Обрав матеріал завтовшки 15 мм.

Окрім самих дверних карт, під «ніж» пішли також центральна консоль — та сама панель, де розташовані важіль КПП і підлокітник.

Одразу забігаючи наперед, скажу, що ваги цей етап практично не додав. Один лист шумоізоляції розміром 370 × 500 мм важить 110 грамів. Усього я використав 13 листів.

Тож маємо приблизно 1,4 кг додаткової ваги на все.

Думаю, для такого результату це цілком прийнятна ціна. Тим паче, що це все-таки Ево, а не автомобіль, у якому кожен зайвий грам має викликати панічну атаку - принаймні у мене =)

Також вирішив замінити штатні передні динаміки. На їхнє місце придбав Alpine S2-S65C.

Тому двері були розібрані, старі динаміки демонтовані та відправлені на заслужений відпочинок, а нові встановлені на подіуми з вологостійкої фанери.

Оскільки я продовжую все зважувати, динаміки теж не залишилися поза увагою.

Нові важать 1050 грамів, тоді як старі — лише 316 грамів. Різниця, як бачимо, досить відчутна.

Самі подіуми я попередньо пофарбував, щоб забезпечити їм додатковий захист від вологи.

І ось тут на мене чекав невеликий сюрприз.

Коли я дістався задніх динаміків, з'ясувалося, що встановлені вони були, м'яко кажучи, не зовсім правильно.

Один із них навіть не прилягав усією площиною до подіуму, а стояв там під якимось дивним кутом. Схоже, попередній майстер вирішив, що акустика має не лише грати, а й демонструвати навички акробатики.

Звісно, усе це було виправлено та перероблено.

Додатково придбав перехідні конектори, щоб під'єднати нові динаміки до штатної проводки без зайвих маніпуляцій. Такі перехідники встановив як спереду, так і ззаду.

Найцікавіше — твітери

А ось із ними виявилося найбільше мороки.

На мій подив, найскладнішою частиною всієї роботи стало протягування проводів до нових твітерів. На це пішло приблизно пів години.

Так, лише пів години. Але саме вони чомусь здалися найдовшими за весь процес.

З пасажирського боку, навпаки, впорався значно швидше.

Самі твітери вирішив закріпити на обшивках передніх стійок лобового скла за допомогою термоклею.

Чи правильно я зробив — сказати складно. Я не акустичний інженер і не претендую на звання людини, яка знає всі секрети ідеального розташування твітерів.

Але, на мій погляд, це був найприйнятніший варіант із доступних.

Можливо, їх варто було закріпити безпосередньо на металевій частині стійки? Але від штатного кріплення, яке там було раніше, залишилася хіба що сама назва.

Тож, можливо, хтось має кращі ідеї або вже проходив через подібне — буду радий почитати ваші поради в коментарях.

Ну що, слухаємо?

Усе було зібрано у зворотному порядку, і тепер можна було нарешті оцінити результат.

Музика справді заграла трохи краще.

Але, чесно кажучи, я очікував більшого.

Так, різниця є. Звук став приємнішим, передня акустика оновлена, дверні карти отримали додаткову шумоізоляцію, а задні динаміки нарешті встановлені так, як і мали бути від самого початку. 

І, до речі, задні теж заграли значно краще. Набагато краще.

Але якогось ефекту «Вау, це зовсім інша машина!» не сталося.

І ось тепер я починаю розуміти, чого мені, мабуть, бракує - підсилювача.

І тут виникає наступне питання: а чи справді він мені потрібен?

Тому що я чудово знаю, як це працює. Спочатку ти просто хочеш трохи покращити звук. Потім купуєш динаміки. Потім шумоізоляцію. Потім підсилювач.

А далі з'ясовується, що для повного щастя потрібен ще й сабвуфер, окрема проводка та, можливо, невелика електростанція в багажнику, щоб розгойдати всю цю музичну систему.

А я ж лише хотів послухати музику.

Схоже, на цьому історія з аудіосистемою ще не закінчена.

"May the boost be with you"

Реклама

Повернемо тепло в салон до перших морозів: запускаємо послугу з промивання пічки авто у Харкові