Ретро ДХВ. Ч.1

В одному з попередніх дописів я анонсував встановлення ДХВ, посилаючись на люту втому від перманентної заміни згорілих лампочок. Згідно з правилами ЄС за відсутності денного ходового світла ближнє світло треба вмикати завжди і всюди. Нещодавно дізнався, що такі саме правила вже протягом пари років існують і в Україні, але в Польщі за їхнє недотримання кара прилітає миттєво і невідворотно. 

В свою чергу їздити з ввімкненим світлом мене, чесно кажучи, трохи підбішує, адже треба не забути його ввімкнути, не забути вимкнути, а строк працездатності ламп (особливо лівої) згідно з законом Мерфі спливає завжди в темну пори доби, в дощ та холод. 

Втім, це все пил у порівнянні з перспективою дивитися на оці світлодіодні смужки на власній теплій ламповій ретро автівці. Отже стандартні рішення цієї проблеми - точно не мій варік. Та й проблеми, як такої, насправді нема крім браку дофаміну через давно не модифіковану автівку. Отже замість вирішення справжніх типових для всіх  експатів проблем я вкотре обрав шлях прокрастинації і перемістив фокус до найважливішого питання сьогодення: чи можуть взагалі ДХВ бути олдскульними? 

Європейський стандарт ECE R48 регламентує їхній колір та розташування, зокрема висоту від 250 до 1500мм над дорогою,  відстань не більше 400мм від краю автівки та не менше 600мм між правим та лівим світильником. Про омологацію поки не будемо, бо Польща то все ж не Німеччина, і чужий досвід свідчить про умовну легальність світильників без усіх цих позначок. Отже моя ідея з хромованими ПТФ в ретро стилі у ролі ДХВ має спрацювати. Ба більше, вже свербіло додати Бабці ще якогось дешевого хрому.

В результаті тривалих пошуків чогось із властивостями, що хоча б частково збігаються із моїми уявленнями про прекрасне та фінансовими можливостями, довелося знову звернутися до асортименту мото аксесуарів.

Лінзи для індикаторів Harley Davidson вже стоять в ПТФ мого Челенджера, рефлектори від Харлі імплантовані в фари Мустанга @Jakson, а у Крузера роль ДХВ будуть виконувати passing lights для крузерів (тільки тих, що мотоцикли, а не PТ). Принаймні вони є найближчими за формою та розміром

Серед безлічі ліхтариків з кріпленням біля фари або до крешбару переважна більшість дратувала діодними павуками, орнаментами калейдоскопу та німбами в очах. Зрештою коло пошуку звузилося до декількох варіантів, лише один з яких пропонував тепле галогенне світло з найчистішою формою корпусу за мінімальні гроші. І він єдиний не мав в комплекті кронштейнів, через що довелося окремо докупити П-подібні брекети, сподіваючись на те, що якось присрати це все до автівки все ж вийде.

За відсутності вільного часу фари пролежали на складі пару тижнів, і сьогодні нарешті настав їхній час. Чесно кажучи, я планував впоратися за допомоги канонічної комбінації лайна і палиць і просто прикрутити ліхтарі до бампера, адже їхня вага мінімальна, а пластик PT-шного бампера, в свою чергу, товстий і кремезний, міцніший за метал деяких нових автівок.

Але ж після скидання бампера на стійку довелося рапортувати до Хʼюстона одразу про дві проблеми: 

1) форма бампера в цій частині сферична, завдяки чому кронштейни (і, звісно, фари, як такі) стоять не горизонтально, натомість із величезним «плюсовим розвалом», анфас нагадучи колеса вантажної Татри на хребтовій рамі.

2) кріпити їх, як то має бути, до металевої балки, теж не просто, бо між нею та пластиком проміжок в кілька сантиметрів з пенопластовим абсорбером. 

Отже завдання із зірочкою - закріпити кронштейни на горизонтальній балці, щоб вони не деформували не горизонтальний пластик бампера і не стирчали з нього. Також бажано забезпечити можливість регулювання фар за всіма напрямами без демонтування бамперу. Стало очевидним, що дендрофекальний метод на 15 хвилин тут не спрацює. Принаймні лайно та палки мають бути вишуканими і ймовірно кастомними. 

 Після розмітки бампера зробив маленькі отвори, намітивши свердлом місця на підсилювачі. Опісля просвердлив в ньому отвори під різьбові втулки з різьбою М6. Треба було М8, але «пістолет» у нас тільки під шістку, тож най буде.

В другу чергу виготовив з якоїсь трубки зі смітнику запасів непотрібного мотлоху дві дистанційні проставки і просвердлив пластик під кутом так, щоб ці проставки входили крізь нього щільно та вертикально. 

Далі з того ж джерела поцупив пару гвинтів під Torx з нержавійки та ще пару болтів і гайок для кріплення фар до кронштейнів. Між кронштейнами П-шками та втулками встановив маленькі конусні шайби, щоб запобігти деформації бампера кронштейнами. 

Отже, найскладніший етап позаду, і фари на місці. Часу сьогодні було обмаль, поготів на цей процес замість запланованих десятків хвилин пішло понад три години. Тож в сенсі підключення встиг лише зібрати проводіння обох фар до купи, прикрутити до них розʼєм, затягнути все в гофру та протягнути заготовку до АКБ. 

Далі все буде значно легше, позаяк тут моя компетенція закінчується, а всі оті реле і пайка - не моє. 

Залишку в півгодини вистачило рівно на чашку кави з колегою, пару цигарок і експрес фотосесію обновки на фоні прилеглого до СТО міні лісу. 

В цілому крапельки вийшли прикольні. Зрозуміло, що дуже «на любітєля», як і весь цей low budget проєкт, в принципі, але я, як «любітєль», схвалюю. 

Зрозуміло, що я б хотів поставити їх ближче одна до одної, але тут і так 40 сантиметрами від краю довелося трохи пожертвувати. 

Не знаю коли відбудеться друга частина цього балету, але, чесно кажучи, мене і такий результат (в певному сенсі без результату) вже підбадьорює. 
 

Реклама

Ремонтуємо Li-ion акумулятори — нова послуга в автосервісі Master Service Electro