Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Шось не було того настрою писати,та все ж ….Завари чайок друже,спробую про приємне .
Сьогодні вже жовтень,а поїздка та була аж в травні.Така у нас традиція з дружиною колись була,в іншому житті – їздити на свою річницю в нову країну чи місце,де ми раніше не були і брати звідти магнітика на згадку.
Ну такоє,я важчий на підйом в цих питаннях зараз,добре,що є кому пенделя чарівного дати.У кожногось місце сили якесь особливе,у Таньки мої,наприклад,Синевир.А у мене його нема мабуть,точніше є,але це не конкретне місце,а просто дорога і кермо.Бо саме так можна поринути у роздуми,а ще наговоритися про все з близькою моєму серцю людиною,а ще дивитися,яка ж наша Україна гарна.
Був ще один важливий момент в цій події.Вже хз скільки років ми їздимо в гори(десь 13),але перший раз без дітей,без друзів і без собаки🐶 .Ну «Поймут не только лишь все, мало кто может это понять»,але ми були як рибки,яких випустили з акваріуму в море.І шо робити ,коли не треба нікого возити по форелевих фермах,зоопаркам,всіляких там локаціях мейнстримних і колибах?,– не вгадаєте.У нас зʼявився час поспілкуватися з місцевими про все,бо для них за ці роки ми вже давно не туристи,ба більше,один із них показав нам ті місця ,про які ми раніше навіть не здогадувалися.
40 хвилин гепання по гірським дорогам,але воно того варте.Як різко в ліс ми заїхали,так і різко з нього попали в високогірний хутір з населенням 32 людей на висоті десь 1000м.Я думав,що вже все бачив,але Карпати таки вміють дивувати,і так кожен раз:).
Наш чарівник,який показав ці дикі місця.
Звичайно фото не передасть,але дух захоплює,просто повірте 🙂
Той самий хутір,де навіть звʼязок не ловить.Думаю у цих інтровертів психіка міцніша решти))
Хата,біля якої блискавка вбила стару бабку,коли та перед грозою вийшла поговорити по телефону.
Звичайно ми були по всім тим мейнстримним місцям,ну бо форель тут найсмачніша,а ще давно не був музеї «Село» в Колочаві ,ну і ,звичайно вузькоколійка.Про саме озеро Синевир довго писати не буду,когось воно вражає,когось - ні.А я тут просто люблю сидіти і слухати тишу.Правда одна річ мене таки вразила: це аномально низький ,як для весни,рівень води озера.Місцеві розказали,що вже 1.5 місяці немає дощів,хоч і зима була доволі сніжною.Дивно було це чути тоді,як Вінниччину всю весну заливало,зазвичай навпаки.Але Синевир від того гірший не став,все той же спокій і рівновагу в цьому буремному світі він дарує,ну принаймні нам.(блд ,а казав що багато писати не буду).
Тут зупиняємось з 2012го року.
По дорозі назад теж без поспіху заїхали на Тустань.Так так,Ви можете сказати: «ну це взагалі заїжджена локакація,і на що там дивитись в тих камінцях?».Просто у мене до історії трохи інше відношення,подобається мені торкатися того каміння і знати,що якийсь мій предок теж торкався 6-8 сторіч тому цьогож місця,уявляти події,які тут були,а аудіо гід та інтерактивна карта чудово пробуджують фантазію.
Тустань фортеця(точніше її залишки)
Також рекомендую попасти,хто не був,у Підгорецький замок.Теж місце з цікавою історією і розташуванням,яке черговий раз показує,що рука совка тільки грабує,а не створює.Добре,що замок поступово відновлюється,зализує старі рани.
Тут реально є де походити і подивитись.
Головне вайб цієї подорожі,що ми вперше за багато років їхали без чіткого маршруту і без поспіху.
Стоп ,це ж автомобільна спільота,– мій Кодіак закладає гірські серпантини на 5 з плюсом,а ще це ах-нна тачка на дальняк,це факт.Вже навіть трохи звик і готовий закрити очі(чи вуха) на гримучу рейку,яку сервіс мені гордо називають «конструктивною особіностю заводської будови»🤦🏻♂️,от шо вони пиздять😁?А ще вона така економна,що аж нюхає,справжня мрія напівдіда дачника.
Повернулись додому з помітним плюсом до настрою.Зарядила і дорога,і Карпати,і ми одне одного,на деякий час заряду вистачить 😎.Магнітик цей раз не брали,він у нас в серці.
Яка мораль ціє басні?– радуйте одне одного і міняйте картинку по можливості.Це допомагає не йобнутись в цьому дурному світі.
Всім миру,а кацапам пекла,обняв…
