У травні 2021 року я придбав свою першу машину — Škoda Fabia II.
На момент купівлі це був просто автомобіль, який мав виконувати свої основні завдання: бути першим, простим, комфортним і ремонтопридатним. Попри це, звісно, він мав подобатися мені й зовні.
Спочатку я розглядав декілька варіантів у бюджеті до $6500. Перше, що хотілося, — це, звісно, моя дитяча мрія — Honda Civic 1999 року. Чому? Бо ця автівка сподобалася мені ще з часів NFS Underground. Подивіться самі на цю красуню:
Звісно, не тюнінгований варіант, а просту — стокову. Але реалії 2021 року показували, що цілих за кузовом варіантів уже майже не залишилося. Та й тих, що залишилися, було всього кілька екземплярів, і далеко не факт, що вони були хоч якось живими, хоча зовні й могли здаватися цілком нормальними.
Ще розглядав Golf 4 2003 року, Nissan Almera 2006 року, навіть особисто дивився Hyundai Elantra 2009 року. Але тут так само: Golf хоч і мав вигляд «свіжішого» авто, все одно залишався старим. Цікавого варіанту Nissan я так і не знайшов, та й зовні він мені подобався не дуже.
А от на Elantra ми їздили дивитися з товаришем. Проїхавшись, я зрозумів, що це «корито» від перекупа, та й загалом автівка мені зовсім не сподобалася.
І лише згодом, що називається, мені «запала до душі» Škoda Fabia II покоління. Не знаю навіть чим саме — мабуть, тим, що спереду та збоку вона мала свій вигляд і власну особистість, хоча дизайн задньої частини мені й досі не дуже до душі.
Ще тішило, що це була ніби «молодша версія» Golf 5, на який мені тоді не вистачало бюджету. А от на Fabia II 2013 року якраз сторгувалися за $6550.
Що називається: приїхали — побачив — забрав.
Щойно сів за кермо, одразу зрозумів: це моє авто. Мені тут усе подобалося, особливо свіжий 2013 рік, пробіг 121 500 км на момент купівлі та чудовий стан.
Минуло вже 5 років і 4 місяці. За цей час Fabia встигла проїхати зі мною близько 50 000 км. Це те авто, на якому я кайфую й досі, яке врятувало мене, коли на початку повномасштабного вторгнення довелося проїхати через пів країни, і яке продовжує виручати мене зараз.


І за цей час моє ставлення до неї змінилося від простого «це моя перша машина» до «це мій проєкт — моє відображення творчості», якщо так можна сказати.
Після покупки почалося найцікавіше — знайомство з автомобілем уже не на тест-драйві, а в реальній експлуатації. Поступово я почав розуміти, що знаходиться під капотом, як усе це працює, за що відповідають різні деталі та як вони пов’язані між собою. Тоді я ще навіть не здогадувався, що ця машина залишиться зі мною на наступні п’ять років.
До речі, ГБО вже було встановлене, щоправда, не вписане в документи — офіційно я зробив це вже сам. Для мене це був дуже приємний бонус. З часом я повністю замінив систему на нову, залишивши лише балон. У наші часи ГБО — це справді крутий бонус.
Спочатку я взагалі не планував робити з Fabia якийсь великий проєкт — усе якось вийшло само собою. Спершу просто хотілося трохи змінити окремі деталі, які я хотів бачити саме на своїй машині. А далі одне потягнуло за собою інше.
Тим більше, що на початку я взагалі не мав жодного розуміння, як і що працює в автомобілі. Максимум моїх знань про підкапотний простір тоді — куди заливати омивач і моторну оливу 😅
А згодом, коли перші емоції від покупки поступово проходять, у голові з’являється щось на кшталт: «А що, якщо покращити ось це?» Потім погляд падає на щось інше — і вже хочеться «доопрацювати» й це 😁
Тут, як на мене, головне — вчасно зупинитися, не перейти власні «червоні лінії» та не скотитися в колгоспінг, прикладів якого в мережі вистачає.
У моєму випадку все почалося з оптики серії «Monte Carlo». Потім з’явився передній спліттер зі стійками, я прибрав хром, додав глянсові елементи на кузові. Поступово зміни торкнулися й салону — він також уже давно далеко не стоковий.
При цьому головна ідея для мене залишилася незмінною — не робити «тюнінг заради тюнінгу», а поступово привести автомобіль до власного стилю. Саме тому шильдик «Limited Edition» тут красується не просто так. Це не примха, а відображення мого творчого та технічного внеску в цей автомобіль.
За ці 5 років не було якихось значних вкладень в автівку. Усе штатно: ТО та інші розхідники. А якби я не був таким прискіпливим до кожної дрібниці, кожного скрипу та зовнішнього вигляду, то вкладення були б взагалі смішними.
У підсумку, якщо дуже приблизно порахувати, то за 5,5 років я сумарно витратив на неї близько 150 тисяч гривень — з урахуванням власних примх і бажань. Якби я був більш «пофігістичним» у стилі «їде — і нормально», то ця цифра була б значно меншою.
Але є ще дещо важливе, що я отримав від цієї машини, окрім творчої частини.
Перші 2–3 роки моїх знань і вмінь вистачало лише на мінімальні речі під капотом. Але з часом, коли почалися проблеми з пічкою, антифризом та іншими системами, я поступово почав розбиратися, як узагалі все це функціонує — від А до Я.
І тут почалося найцікавіше: чому саме так? А якщо зробити ось так? А чому так не працює? І таких випадків було достатньо.
Мені почало подобатися розбиратися в проблемі та робити все самому. Хоча іноді це й виводило з себе через нерозуміння, з часом я зрозумів головне: якщо не опускати руки, а справді занурюватися в проблему, то майже все можна розібрати, зрозуміти та зробити самому.
І саме від цього я досі отримую задоволення — від того, що можу зробити щось сам, і від того, що за ці роки вже сформувалася певна «база знань» та навичок.
Саме такою, як на мене, і повинна бути перша автівка — та, з якою ти поступово починаєш не просто їздити, а й розуміти, як вона влаштована.
Підсумок:
5 років і 4 місяці — достатній термін, щоб зрозуміти автомобіль не за оглядами в інтернеті, а через власний досвід.
Чи купив би я її знову тоді, 5,5 років тому? Однозначно так!
А що маємо зараз?
Планується редизайн, і він уже поступово втілюється. Знімається вся зайва «іграшкова мішура», а автомобіль повертається до більш строгого та лаконічного стилю — але вже зі своїм власним баченням.
Коли все буде завершено — буде новий фотосет. Зміни будуть як зовні, так і всередині, і вони будуть цікавими.
За цей час Fabia стала для мене втіленням творчості та розуміння того, що таке автомобіль, як він працює і, найголовніше, — вона досі приносить мені задоволення від володіння.
Далі буде.
p.s. Буду радий ваші придтримці в номінації "Авто місяця"!
1
1