Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Всім привіт.
Тема сьогодні - задня підвіска. Повсякденне життя машини проходить на доволі рівних краківських дорогах, але іноді трапляються переїзди через рейки де у мене почав вмикатися запис аварійного відео. Минулого року, коли я міняв задні колодки я зняв пластикові накладки подивитися великі сайлентблоки-цукерки, правий відділився від зовнішньої обійми. Лівий тримався але виглядав теж так собі. Інші були потріскані але тримали форму і були всі на своїх місцях.
Інструменти та запчастини я купував заздалегідь тому фінансово це не сильно тиснуло.
Великі передні сайленти-цукерки поздовжніх важелів взяв підсилені MEYLE HD
Всі інші сайленти - Lemförder
Відбійники KYB
Гумові підкладки під пружини - Febest
Подушки стабілізатора Delphi
Розвальні болти, шайби та гайки оригінал FoMoCo
Знімач великих сайлентів купив фірми Satra, вже були їх інструменти та відношення якість-ціна повністю влаштовували.
Але не все було просто знайти. Наприклад універсальний набір знімачів сайлентблоків виявився непридатним для використання, тому що у платформи ECUD сайленти маленькі і зовнішній діаметр самої меншої оправи значно більший за найбільший сайлент. Тому знімач довелося збирати самостійно з головок та шпильки.
Як я і припускав підвіска була вся рідна, слідів на головках болтів не було, вся гума по маркуванню походила з 11 року. Проблем з відкручуваннаям не було, але мій акумуляторний гайковерт бош на 400 ньютонів дуже довго довбався з кожним кріпленням.
Почав з лівої сторони та продовбався з нею пів дня.
З початку мучився з питанням що робити з великим сайлентом-цукеркою, випилювати його, вибивати зубилом чи випресовувати знімачем. На всіх відео в ютубі що я знаходив знімач використовували тільки для запресовування. Лінь виграла та в хід пішов знімач. І виявилося що з усього процесу це було найлегше.
Запресовувати було значно складніше, тому що сайлент весь час намагається піти криво, головне це вчасно помітити.
Сайлени з кісточок виходять і заходять доволі легко, а з серпів виходять не складно, а заходять з великим натягом.
Нижні важелі чіпати не став, так як і припускав розвальні болти закисли.
Наступного дня зробив праву сторону, з отриманим досвідом все було набагато швидше, думаю що при необхідності зможну перебрати всю задню підвіску за день.
Третій підхід виявився невдалим. Развальні болти зрізав без проблем, але з видаленням сайлентів зіткнувся з проблемами, ті що зрізав довелося вибивати, так як знімачем зі шпилькою не вийде, але й і ті що можна знімати знімачем не вийшло - постійно перекошувалися головки. Тай це виявилося не єдиною проблемою, чашки пружин покрилися товстим шаром іржі, і коли я її почав відбивати то виявилося що стінки в деяких місцях прогнили до дірок. Шкода, довелося залишати машину на стійках та йти до дому замовляти нижні важелі.
Про неоригінальні запчастини окрема тема. Ще перед початком робіт я вже замовляв нижні важелі, як раз на випадок якщо щось піде не так, але важелі Delphi що мені прийшли виявилися з проблемою яку я боявся сам зробити - при встановленні нових сайлентів, якщо не використовувати проставки металеві стінки можуть прогнутися всередину. Саме таке я і отримав, але після вдалої заміни сайлентів на менших важелях я спокійно повернув браковані деталі.
Дочекався поки приїдуть важелі та пішов робити четвертий підхід. Сама заміна була проста, але більше часу зайняло навести трохи краси, десь підфарбував підрамник, почистив пружини та та теж задув їх з балончика. І хоч нові важелі Delphi мені теж не дуже сподобалися але попереду буда велика поїздка з Кракова до Харкова, і часу щось ще чекати не було. Але результатом я все одно задоволений. В той же день поїхав зробив геометрію, сама підвіска стала більш зібраною та стабільною по відчуттям, хоча удар на ямах та при перетинанні колій нікуди не дівся.
В процесі замінив деякі кріплення теплового екрану, відновив кріплення вихлопної труби біля заднього підрамнику, та замінив гайки пластикових накладок, рідні фордіськи гайки це якийсь жах.
Після цього підвіска пройшла стресс-тест довжиною 3500 км, зайскладнішими на мою думку були сільскі дороги під Харковом, їздив на дачу у Зміївський район та до родичів у Люботин.
PS: Найскладныше це викунути старі деталі, бо вони здаються ще такими які можуть походити ) гуму звісно на звалище, а важелі виглядаюсь краще нових замінників, але навряд я буду їх відновлювати у польских реаліях )
