Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Якраз встиг відремонтувати крило за пару днів до Чайки. Підготувався, все з вечора зібрав, здер наклейку з бортовим "182". Зимою, коли перед сезоном анонсували резервування бортових зарезервував собі бортовий "42". Ще до покупки автомобіля я уявляв його саме з цим номером, тому невелика плата за резервування сповна виправдана в моїх очах. Зпочатку взагалі хотів собі держномер 0042, але 450 доларів якось пожалів на цю затію :)
Отже ранок неділі. Майже проспав. Реєстрація пілотів з 8:00 до 9:00, далі брифінг і виїзди. Швидко в авто і поїхав до Чайки. При під'їзді вже почали з'являтись по дорозі підготовані автомобілі, не один я запізнююсь. Встиг вчасно, але не заправився. Планував зранку заправитись вдома сотим до повного і заскочити на мийку, як в минулому році.
Припаркувався, звісно біля @konelskyi . З ним був ще хлопець з Альфа Ромео туси, який вперше на Чайку виїхав. Поряд з нами припаркувався Mini John Cooper Works GP. Зі слів власника - це лімітована версія, яких всього 2000 штук випустили. Вже з поглядом з профдеформацією відразу глянув, що шини також Nankang NS2R :)
Навіть поряд з Mini Тостер все одно маленький :D
Цього разу конфігурація "Мотозрізка" - найшвидша конфігурація Чайки, яка відрізняється тим, що замість найповільнішого 90 градусного повороту перед трибунами проходиться плавний поворот, в якому швидкі автомобілі спокійно проносять 120 км/год.
Звісно, мене цікавив "Форс", на якому я вже їздив, але "Мотозрізка" виявилась набагато кайфовішою через менший моральний тиск від бетонної загорожі біля трибун. Тепер це моя улюблена конфігурація :D
В цьому році вартість участі помітно підвищилась - 5000 гривень. Відпали пілоти, які раніше приїжджали просто по кайфу кататись, як, наприклад, інший чорний Smart Roadster та Peugeot 107, які відвідали майже всі івенти минулого сезону.
Ціна на оренду шолому і датчиків телеметрії залишилась старою: 100 і 200.
Окрім маленького причепу-кав'ярні, який приїжджає і на Феофанію, був і великий вінтажний хромований американський причіп, в якому упор на кухню, тож зміг перед виїздом перекусити і отримати необхідну дозу кофеїну.
Хоч і вже маю телеметрію, хотів отримати дані з офіційної, хоча неоднократно чув, що на десяту секунди зазвичай не збігається таймер треку з GPS телеметрією.
Тож взяв в оренду датчик.
Короткий брифінг. Звісно, я записався в першу групу - найповільніша для новачків. По швидкостям на прямих з більшістю учасників Родстер не зможе тримати темп і щоб менше пропускати підпираючих і мати більший шанс зібрати повне коло, краще їхати з повільними.
Запускаю телеметрію, камера запустилась, а запис щось не запускається. Немає карти пам'яті *рукалице*. Ладно, відео не буде.
Перша сесія по суті ознайомча. Як приблизно їхати всі повороти на диво запам'яталось, хоч і всього раз був на Чайці. А от для нового для мене повороту мотозрізки не зовсім був зрозумілий підхід.
Найкращий час сесії - 1:38.46. Час, який показав інший Smart Rodster під бортовим номером 103 в минулому році був 1:36.45. Зважаючи на те, що той Смарт був стоковим на звичайних шинах і на мотозрізці я його об'їхав, ставив собі ціль пройти бар'єр в 1:35. Півтори секунди навіть чисто за рахунок напівсліку має бути реалістичною задачею. А тут на дві секунди повільніше за сток. Але це перша сесія, тому поки вкатуємось.
Датчик від організаторів не запрацював, в решти учасників записало в таблиці, які в чат зкидають тільки по одному колу. Тут я прям зрадів, що маю телеметрію, бо в мене б дуже сильно підгоріло, якби не було результатів з часом кола :)
Пішов поміняв датчик.
Після Фео я забув накачати шини. Дивлюсь тиск після сесії - 1,9-2,0 зпереду, ззаду 2,1. Зад трохи підспустив.
Переднє колесо таки дістає до підкрилка і навіть до канта крила, через те, що через подовження важелів не лише низ, а і верх колеса видвинувся назовні. На підйомнику без пружини до відбійника підтискали і не терло. Це виходить так сильно вдавлює відбійник в поворотах і це при тому, що там відбійник в висоту всього сантиметри три-чотири.
Дивно себе вів двигун. В минулому році за весь трек день раз було плавання бусту на одній прямій, схоже на підкусування вейстгейту, бо по потужності було відчутто, як розганяється активно, потім прискорення сповільнююється і потім знову швидко прискорється. Цей раз буст постійно плавав, але при цьому оцього сильного прискорення не відчувалось. Розгон був досить плавним, але з явно повільнішою динамікою. Походу комп'ютер різав потужність і схоже, що не по передуву, як це було раніше, а по чомусь іншому.
Думаю блін, може паливо відливає. Бо минулого разу то з повним баком приїжджав, а зараз половина. Після сесії взагалі відсотків 40 залишилось. До наступного виїзду 45 хвилин, поїхав на найближчу заправку. 98го немає, хоч і є наклейки на колонках. А в мене то під сток 98й треба, з буст-апом годі й казати. Вибору немає, вирішив долити 10 літрів 95го, якраз розмішається з залишком в баку і буде краще, ніж чистий 95й.
В другій сесії вже почав дужче щупати зачеп. Зросла мінімальна швидкість і середня. Побачити, що шина з розвалом витягує в піках 1.2G було приємно, хоч це і короткочасно. Але 1.1G виходило тримати досить довго в більшості поворотів.
Два кола не вдалось зкласти через трафік.
Посеред сесії дим в салоні. Перша думка: "МАШИНА ГОРИТЬ?!!!". Може це шина об крило задимілась? Але запах наче на резину не дуже схожий. Зкинув швидкість, наче дим розвіявся, далі газ в підлогу.
Як вже потім зрозумів, коли пройшов шок - я походу аж на середині другої сесії розігрів нарешті колодки достатньо, щоб вони пройшли повну дегазацію і полімеризацію. Це особливість EBC YellowStuff, що вони при перших сильних нагрівах сильно смердять, ну і як виявляється, можуть диміти.
Кращий час другої сесії 1:35.73. Таки обійшов час Родстера-конкурента, але всього на 0,72 секунди. Вийти з 35ти наче має реалістичний вигляд.
Так само плавав буст по датчику і при цьому автомобіль розганявся плавно, але повільно. Дозаправка не допомогла.
Досі не розумію чому, але при тому, що наче й швидкості +/- однакові і траекторі також на вході в поворот мотозрізка почало зносити всіма чотирма колесами і, звісно ESP сильно задавлював швидкість.
Але вау-емоцій такі піруети прям багато дають :)
Відключати ESP я поки не ризикую. Хоч і відверто поведінку автомобіля в плані балансу не сильно розумію, є враження, що зараз баланс в сторону оверстіру здвинувся. Наче як частіше ESP спрацьовує по тому, що починає виставлятись в занос задня вісь.
Після другої сесії почався дощ. Хоч і весь тиждень передавали дощ на неділю, проте до останнього була надія, що буде таки сухо. Для новачка виїзд в дощ/по мокрому - це найстрашніше, адже значно зменшується межа зачепу і втратити керування набагато легше. Поки ховались під навісом чув навіть емоційні розмови якихось молодих хлопців: "Да не буду я в дощ виїжджати!"
На щастя дощ був короткий і до часу мого виїзду на третю сесію вже по суті був напів-сухий асфальт, хоча і в сесії перед моєю вилетів Евік з траси. На щастя наче лайтово. В деяких поворотах по внутрішній траекторії стояли калюжі і потрібно було на півметра ширше брати. Але загалом нічого страшного. Швидкості в поворотах по-менше і G-сила менша. В середньому кола сессії вийшли десь 1:40.50. Вже на останньому колі наче ще дужче підсохло і вирішив вже агресивніше поїхати поставивши час 1:37.80, що все одно швидше за кращий час першої сесії на 0.66с.
Чесно, очікував гіршого, але й дійсно траса була в напів-сухій кондиції.
Розстроїло, що вже не вдасться покращити час дня, адже можна було ще краще проїхати, навіть не дивлячись на втрату потужності двигуна.
До останньої сесії вже покриття повністю висохло, з'явився азарт покращувати час кола. Вже в авто, готовлюсь до виїзду з техпарку до накоплювача і тут починається дощ. Прогрівочне коло ще накрапає, а далі вже нормальний пішов. Звісно, час ще в середньому на секунди дві-три повільніший став, склоочисники включені в режимі без паузи. Але було навіть прикольно. Пару разів було, коли зад заносило прям в дріфтову постановку, що не встигав відловити ESP, але при цьому руки самі рефлекторно повертали передні колеса в сторону заносу до стабілізації. Не те б, що це якась прям вау реакція, але все одно з посмішкою сам собі "Ах, мужик! Красавчик! Шариш в цій темі!" :D
Загалом мені вдалось кайфонути від дощової сесії. Якихось моментів, щоб поплив всіма колесами від втрати зачепу не було, але ж, звісно, і перед поворотами раніше і більше гальмував. Тим, як відпрацювали Nankang NS2R в дощ лишився задоволений.
Після сесії дощ відразу й закінчився :)
Зносу в шини практично немає, тільки ледве почали лохматитись краї канавок протектору. Мені здається твердішу цивільну шину більше пожувало на виїзді минулого року. Виходить перегріти шину мені не вдалось, або можливо і догріти і лишився не використаний зачеп. Видно полосу, яку нарізало кантом крила. Навіть бобишки лиття зтерлись лише під кінець трек дня. Натертість є по всій ширині шини. На Чайці -3.5 розвалу вдалось більш повноцінно використати, аніж на Фео. Такими темпами мені цього комплекту шин не те що на цей сезон, а ще й на добру половину наступного вистачить. Думаю, можна спокійно переходити на м'якші чіпкіші шини, щоб якраз комплекту вистачало на сезон, бо все одно на наступний сезон вони втратять велику частку зачепу через деградацію від термічних циклів.
Крену прям надто багато. Видно, як колесо прям на арку лягає, при цьому як сильно розвантажується внутрішнє колесо. В ідеалі потрібні жорсткі пружини, але без переналаштування амортизатора, що в Україні якісно ніхто не зробить (якщо раптом знаєте спеціалістів, які не під стенс перелаштовують клапани амортизаторів, а саме під спорт з обладнанням для перевірки, маякніть), можна зробити поведінку автомобіля нервовішою і погіршити результати.
Ще по фото видно, як підламується боковина задньої шини - проситься більше розвалу. Це якраз додасть зачепу на задню вісь, щоб зменшити оверстірність і загальний рівень гріпу збільшиться.
Задня вісь теж досить сильно крениться, але, звісно, не так, як передня. В ідеалі мабуть стабілізатори і на зад і на перед додавати. Але зі схильністю до оверстіру задній стабілізатор може зробити тільки гірше. В стоці ззаду стабілізатора немає, крен мінімізується за рахунок високого рол-центру.
Нарешті в мене є фото з треку, да ще на такому червоно-чорному стилі :)
Загалом трек-днем задоволений, хоч і не отримав завітний вихід з 35ти секунд. Рік очікування другого візиту Чайки себе виправдав і на контрасті з Фео таки схиляюсь до того, що мені на Чайці відчувається комфортніше і безпечніше.
