Утікаючи від спеки минулого тижня, опинився на дачі. Бо переносити +35 краще не на розпеченому асфальті вулиць міста, а серед зелені, в садку.
Правда, висіти в гамаку все рівно не виходило, назбиралось чимало різних нагальних ремонтних справ, зокрема хотів нарешті зварити поруччя на ґанку, бо задумана, як вертикальна, клумба з бруслини перед будинком стала горизонтальною і покрила собою уже весь парапет. Для цього в багажник був завантажений зварювальний напівавтомат з балоном, вдогонку до генератора (відключення світла по селах - річ стала) і усілякого іншого інструменту.

А в суботу 27-го проходив етап EMMA, робота чекала декілька рочків, то ще день потерпить, і давши невеликого гака мальовничими околицями свіржського замку і траси через Бібрку, покотився. Потусив, наспілкувався, й під вечір рушив назад, щоб кілометрів за 10 до дачі почути гуркіт від лівого заднього колеса.
От чого не сподівався, того не сподівався - вирвало відновлене мною кріплення амортизатора:

Зварене воно було з двійки, підсилене одиничкою - нормальний такий бутербродець, але чи то сталь виявилась не надто якісна, чи то я так їжджу і повороти закладаю надто круті, а може усе й одразу.
Та до місця призначення треба доїхати. Скориставшись із наявного в багажнику, закріпив шток, щоб він не вискочив знов назовні, в арку, й неспішно пошкандибав. Добре, що пружина в підвісці стоїть окремо від амортизатора, і саме на неї опирається кузов.
Уже піддомкрачуючи машина на подвір’ї, розмірковував: от які шанси? Амортизатор могло вирвати будь-де і будь-коли, за тисячу кілометрів від дому, в безлюдному місці - де завгодно. Але це сталось за 10 км від дачі, куди я саме цього разу захопив зі собою зварювальне обладнання. Випадок? Збіг обставин? Ангел охоронець постаравсь, щоб він був здоров? )
В захламленій стаєнці знайшлася грубенька залізяка, яка пролежала в мене років 30 напевно, щоб заводський отвір в ній ідеально підійшов під шток.
Напруга 18В, подача 5 м/хв, трошки кривувато, бо темно і незручно в багажнику, але з хорошим проваром - готово.
І через годинку - біленький пісочок місцевих мальдів, нагріте до температури компоту озеро, навіть проточна вода не рятує, чудовий захід сонця. Які шанси? )
Уже дома, в гаражі, треба буде все почистити, задути епоксидкою й фарбою, може ще якось додатково укріпити, подумаю.
Чесно кажучи, як мінімум тиждень перед цим відчував, що автомобіль став не такий стабільний, гірше тримав "пральну дошку" задніми колесами. Напевно пішли тріщини, і кріплення амортизатора почало "плавати". Навіть грішним ділом трохи нарікав на більштейн, бо як так, навіть 10000 км ще не проїхав. Але амортизатор в порядку, намагаючись вернути його з арки назад на своє місце, навалився усією масою, й ледве втиснув. Після ремонту машин знову стоїть, як вкопаний, можна закладати повороти далі )
1
1
1