American Cars Mania XIII. Land Yachts.

Від найочікуванішої події цього сезону, XIII-го фестивалю American Cars Mania, минув вже тиждень. Я потрохи приходжу до тями і потихеньку сортую накопичені фото та спогади.

Про подорож, як таку, та частково про нашу в ній участь я вже розповів в БЖ NEWSTALGIA PT-Cruiser (American Cars Mania XIII. Reflections), отже зараз лише нагадаю про колоритну чергу на мийку:

Та останні закупи в Lidl, куди ми згідно з радянськими правилами таксі не поїхали . 

Шериф Палм Біч це проконтролював:

Тим часом цим дописом пропоную розпочати вже традиційний процес занурення в світ американської автомобільної культури по-польськи. 

Перед тими,  хто ще не читав першу частину репортажу, ще раз похизуюся місцем, яке нам вдалося знайти.

Кутовий майданчик на перехресті рядів - це найліпше розташування автівки на подібних  фестах, і завдяки двом автівкам це місце вдалося тримати протягом всіх трьох днів івенту.

Терпіти не можу це розміщення, як на парковці супермаркета. А так показно, помітно, забезпечує ідеальні ракурси для фото та доступ для всіх охочих, тобто позитивно впливає на відчуття власної величі, поліпшує травлення та добробут у родині.

Крім відповідей на пересічні питання від пересічних людей вдалося поспілкуватися з купою справжніх ентузіастів - власників класичних автівок, питання від яких були із розумінням сабжу. Також приходило кілька членів польської Челенджер групи, які одразу впізнавали автівку, яку бачили на фото, і теж розпитували по суті. А ще були ті, хто бачив тачку рік тому, і питали, які новини за рік. Це напевно вперше у моїй практиці, коли за рік з тачкою не зроблено взагалі нічого крім вимушених ремонтів та обслуговування. 

Ще одним сюрпризом  стала зустріч з друзями з України, зокрема з Андрій, якого - щиро сподіваюся - тест-драйв ANEMOIA рядами фестивалю надихне на повернення в зграю власників modern muscle. 

Втім, до автівок! Розпочну напевно з так званих land yachts, адже саме вони цього разу відігравали провідні ролі.

Класифікувати тисячі автівок взагалі доволі важко, адже критерії навіть і межах одної моделі різних поколінь стають нежиттєздатними. Тож звернуся до неофіційного визначення “наземна яхта”: довжина понад 5.5м, зазвичай з V8, частіше за все виглядає розкішно, все решта є опційним. 

Через цілу низку обставин я ніколи не розглядав подібні автівки, як свої, але щодо їхньої ефектності сперечатися немає сенсу.

Так само, як з боку нормальної людини немає сенсу в цих символах колишньої американської споживчої надмірності, як таких. Але ж краса!

Капоти та багажники довжиною в пересічний сучасний хетчбек, пара дверей вагою в батарею електрокара

двигуни з обʼємом біля семи літрів, желеподібні підвіски, центнери блискучого хрому

вся палітра кольорів велюру, вінілу та шкіри, ніби створені ілюстратором-фантастом якісь природні форми

безліч деталей, кожну з яких можна розглядати окремо, як витвір мистецтва…

«Пропливаючи» рядами аеродрому з тихим скрипінням це все наживо виглядає настільки неймовірно, що підсвідомо намагаєшся протерти очі і придивитися ще раз: невже воно настільки величезне?! 

Якщо класичні спорткари та маслкари суто теоретично ще можуть бути життєздатними в сьогоднішній реальності, то ці динозаври - ніщо інше, як антагоністи героїв сучасного світу: вони такі просто тому, що колись їх могли зробити такими.

І свого часу хтось інший йшов до автосалону та віддавав доволі великі гроші за таку антипрактичну двудверку з потужністю прокатного Фольксвагена та економічністю вантажівки. 

Крім Кадилаків, що однозначно  поза конкуренцією щодо спецефектів (особливо ті, що з аерокосмічного епохи дизайну)

була й низка інших марок, деякі моделі яких свого часу неочікувано увійшли в категорію Land Yachts шляхом неконтрольованого споживання жирів. 

Крайслери, Лінкольни, Меркюрі та фордівські Тандеберди, і звісно Бюіки:

Моїх улюблених boat tail Рівʼєр цього разу було багацько, в різних версіях, кольорах та макіяжі:

Одним словосполученням описати все це можна, як «купа зайвого красивого», і це прекрасно!

Через неймовірну кількість автівок та постійну зміну їхніх локацій, майже неможливо бути впевненим, що заспотив все.

 Та й мандрувати полем через безпрецедентну спеку не дуже й хотілося/моглося. Втім, я намагався вхопити якомога більше цікавого. З легковими фулсайзами на цьому поки поставимо крапку. А далі звісно буде…

Реклама

Ремонт та обслуговування системи кондиціювання