"Плюшки" для Кьюшки, перші враження від авто та декілька слів щодо витрат палива Q7 3.0 TDi 4L у міському режимі

Я був впевнений на 100%, що перший пост у блозі "Малої" щодо її експлуатації буде про перебіг проходження нашого першого ТО. Бо майже одразу, як ми привезли автівку до її нової домівки - до Одеси, я замовив першочергові розходники. Але ж Кьюшка, як і полагається грьобаному ВАГу справжній дівчинці, дала зрозуміти, що лише "кавою" наше спілкування не обмежиться))) Про це, розповім у наступному дописі. А поки коротка розповідь про перші враження та перші подарунки автівці (чи собі, дивлячись під яким кутом на це усе подивитись).

Т.я. машина приїхала з Америки, я розумів, що чогось зі стокового приладдя у багажнику буде не вистачати. Або там взагалі нічого не буде, якщо на мене чекав би "джек-пот". Під час "віддалених" оглядань автівки я ще просив підборщика зазирнути туди. Його відповідь тоді приємно здивувала: у багажнику є не тільки домкрат та запаска, але й навіть оригінальний сабвуфер. Вау! Диво прям якесь.

Одного разу ввечорі вирішив я провести ревізію ниші багажника, щоб усе перевірити власноруч. Підіймаю полік багажнику - зйомна ниша-вкладиш на місці. Гуд. Знімаю її. Роздивляюсь, а що ж там знизу:

Справа усе гуд - ключі та крюк на місці:

Знімаємо вкладиш із цим приладдям. Знизу бачимо домкрат:

Супер. Загалом ниша запаски на нашій Audi Q7 4L виглядає так:

Сабвуфер на місці, "усилок" також. А що це червона коробка?

Виймаю її, а там якісь запасні болти. І тут я розумію, що таки чогось не вистачає, бо під коробкою ниша має певну форму, зроблену точно під якийсь інструмент ... І як виявилось, там мав бути оригінальний компресор. Якого нема. Знаходжу у мережі його номер - 4L0012615. Паралельно передивляюсь огляди інших оригінальних компресорів VAG. Але спиняюсь саме на тому, який мав стояти на Кьюшці цього покоління з заводу. Відкриваю ОЛХ. Знаходжу людину, яка продає новий, але без комплекту піни для ремонту покришки. Ціна просто казкова - 1500 грн (35$). Замовляю.

Десь у той самий час я вирішив замовити ELM-сканер. Звичайні універсальні "читалки" вдома є. Але для такої серйозної (у плані обсягу електроніки) машини це не підійде. Левова частка дописів про сканери для ВАГів, які я перечитав, були про "приблуду" під назвою "Вася Діагност". Назва "зходу" відвертала, бо з'являлись сумління щодо походження цієї єрундовини (а вона дійсно кацапська). Якщо не буде адекватної альтернативи, доведеться брати. Але коли я почав читати, як народ там щось програмує, прописує настройки цифрами та літерами, вичитують ті коди у мережі... І попереджають, якщо кодом помилитись, то авто на "кірпич" може перетворитись. Та ну його у пень. Мені аже не 20 років, щоб на це час та нерви гаяти. Дивимось далі. А далі мені траплається європейський продукт - OBD Eleven. Купляю другу серію девайсу - Next Gen. Про функціонал довго писати не буду (інфи у мережі достатньо). Скажу так: ця штуковина своїх грошей варта.

Приїхали обидва девайси одночасно:

Далі з того, що не подобалось у машині - це декілька моментів по зовнішності та по салону. 

Ззовні - тонування. Воно дуже дешевить машину. Але до розтонування руки поки так і не дійшли. Вирішив, що зроблю це після літа, щоб сонце зайвий раз не палило по салону. А там вже оберу якесь майже прозоре тонування та приберу цей лада-баклажан-стайл.

У салоні увесь кайф від вигляду крутезного бежевого інтер'єру псували жуткі гумові килимки:

Мало того, що вони страшні, так ще й з пасажирського боку не ідеально лягали на своє місце, через що іноді дверка закривалась не з першого разу. Жінка мене постійно питає, що з цим робити? Кажу, мовляв, Віка, не зараз. Спочатку ТО, потім усе інше. Але Вічка стоїть на своєму та наполягає, що хоче собі у машину нові килимки. Тут і зараз. І сама їх купить. Питання у тому, чи вона купить "навмання", чи я оберу щось нормальне. І прохає лише допомгти із вибором. Ну ок. 

Десь протягом одного дня я обирав виробника. Спинився по ряду причин на виробі компанії EMC-Elegant. А саме на килимках серії Elite. Ціна за комплект для переднього та другого ряду сидінь - 3299 грн (75$). Терміни пошиву озвучили 3-4 робочі дні, але вже наступного вечора відправили мій комплект. Приїхала отака краса:

Окремо хочу звернути увагу на пакування - коробка підібрана просто ідеально. Плюс - приємний сервіс: менеджери швидко та чітко відповіли на усі питання. Молодці! Не шкода жодної гривні, витраченої моєю жінкою))))))

Одразу "інсталюємо" ці оновки у салон:

Ооооооо! Та це ж вже геть інша справа! Якщо вже максимально спробувати "докалупатись" до чогось, то у одного з задніх килимків трохи неправильно встановлено замок (довелось насильно застібати), та десь тиждень у машині був присутній доволі специфічний запах. Але то дійсно дрібниці.

Ось такі подаруночки встигла отримати наша "Мала" за два неповнтх місяці перебування у нашій сім'ї.

Тепер щодо вражень. Машину дарував жінці. Тож, почну з її емоцій. Моя Вічка перші два-три тижні кожного разу, як їздила по справах, телефонувала мені та на емоціях, наче дитина, якій нову іграшку подарували, дякувала та казала: "Яка ж вона класнюча!". Та й навіть зараз, коли йдемо до паркінгу, дуже часто проводить долонею по її мордашці. То ж з подарунком - "потраплання у десятку". І це для мене найголовніше, бо власником та основним користувачем машини є саме Вічка. 

Я турбувавася щодо розмірів машини. Попередній власник подарував її своїй доньці, але та відмовилась їздити, бо машина була для неї занадто великою. І це було у Дніпрі, де трафік менший, ніж у Одесі, а місць для паркування значно більше. Але у Вічки нюанси були лише з виїздом з нашого паркінгу (а виїзд там дійсно, як козяча гірська доріжка). Проте декілька тренувань, і усе ок. Щоправда, нас (обох) дуже виручає передня камера, яка йшла у нашій Ауді по заводу.

Тепер щодо мене. Хоча я по своїй натурі більше прагматик, але машини - то моє слабке місце) Ота прагматичність постійно воює з бажанням експлуатувати гарну, виразну автівку. І от наша Кьюшка - то яскрава іллюстрація на тему моєї внутряшньої боротьби))))

Почну з плюсів. Це дійсно "кайфовоз"! Велика, комфортна, тиха, гарно упакована автівка. Ще й з доволі великим багажником:

Завдяки пневмі ти "пливеш", а не їдеш. Навіть по не самих ідеальних дорогах.

А її вигляд... Вона заставляє обертатись, коли десь її лишаєш.

Окремим пунктом хочу відзначити ниші для всіляких дрібниць. Хоча бардачок у машині ну дууууууже маленький, а у підлокотнику ту нішу для дріб'язку взагалі бардачком язик не повертається назвати, але загалом у машині дуже багато місць для всілякого дріб'язку. Та й не тільки для нього:

Тепер про мінуси. Їх не так багато, але серед них є як дрібниці, так і доволі істотні моменти. По пунктах: 

• Відсутність клавіш управління музикою на кермі. Клавіши на центральній консолі хоча й майже під правою рукою, але користуватися ними не зручно;
• Звук закриття дверцят у машині - наче у корейці. "Брязкання" якесь. Навіть у японців звук приємніший;
• Кьюшка вміє їздити швидко лише по прямій. Хоча технічно вона схожа на Кайенн, але навіть наближено не поводить себе у поворотах так, як той самий Порш чи, наприклад, Х5;
• Ціна та складність обслуговування. Про це я вже у наступному дописі розповім трохи детальніше;
• Розхід у місті. От на цьому питанні я хочу спинитись більш детально.

Коли я обирав майбутню машину жінці та читав блоги інших власників Q7, то багато хто з них називав цю машину економічною, вказуючи розхід палива на рівні 10-12 літрів по місту. Я не дуже вірив, що така "коровушка" у місті може їсти 10 літрів, бо гібридні машини цього класу у ці цифри буде важко вписати. Але я чомусь був впевнений, що літрів 12-13 - це буде її середній розхід у міському режимі. Якось на іншому ресурсі потрапив на допис, де людина писала, що фактичний розхід у такому режимі на Audi Q7 3.0 TDi першого покоління починається взагалі з 14 літрів. І там під записом у блозі тієї Кьюшки була доволі палка дискусія, де хтось погоджувався з цими цифрами, а хтось доводив, що "фантастичні" 10-12 літрів - це середні витрати машини по місту.

Що ж я можу сказати? За неповні 2 місяці користування машиною я зрозумів, що реальний розхід нашої Q7 3.0 TDi у великому місті за звичайних умов - 12.5 - 14.5 літрів. Чи можна вкластись у 10 літрів? Так. Навіть трохи менше. Але то або поїздки вночі, або ж левова частка шляху має бути у приміській зоні з майже відсутніми світлофорами та пробками. Чи може бути більше 14.5? Взагалі без питань. Навіть біля 19 літрів бачив на приборці, як виходив з машини. І поїздка та була довжиною біля 5 км (тобто не сама коротка дистанція). Щоправда, у салоні 3 людини та забитий речами багажник і салон.

Ваш розхід буде дуже і дуже залежати не тільки (та навіть, мабуть, не стільки) від динаміки вашої їзди, але й від часу доби та "географії" подорожі. Спробую на прикладі своїх спостережень пояснити:

• мої поїздки на роботу (десь 30% спальні райони з пробками, 25% - центр міста, де якось ще можна нормально їхати та 45% - індустріальна зона з мінімумом трафіку та світлофорів). Десь 14-15 км у один бік. Завівся у теплому паркінгу та поїхав. Без прогріву та зупинок деінде. У такому режимі у мене виходить 10.5-11.5 літрів. Одного разу навіть 9.4 бачив на приборці по прибутті до офісу;
• Той самий мій маршрут, але у зворотній бік. Є підйоми. Є зупинки. Тут вже 11,5 - 13 літрів;
• поїздки жінки по справах у центр міста у непікові години (50/50 спальні райони та місто). Регулярні зупинки. Менше 12 літрів вона майже не бачить. Зазвичай розхід складає 12.5 - 15,5 літрів. Іноді до 16;
• короткі поїздки по спальних районах (садочок, магазини, мийка тощо) або ж поїздки по центру міста у пікові години - від 15 до 17,5 літрів. У святкові дні навіть більше може бути.

Усе це - по Одесі, яка знаходиться у топ-20 світу по пробках на дорогах.

І тепер головне питання. Чи можна вважати Q7 3.0 TDі економічною? Мені здається, що скоріше так, чим ні. Чому? Бо за відсутності пекельних пробок вона зі своїм 6-циліндровим 240-сильним 3-літровим двигуном їсть у відповідних режимах на 1-2 літри менше за мій набагато легший Галант з його 4-циліндровим 160-сильним двигуном. І тільки у пробках ситуація змінюється на користь Галанта. То ж як же бути з пробками? А у пробках реально економічним може бути лише гібрид. Тому, любі друзі, купуючи цю машину, не чекайте на диво. Воно буває лише у казках!

І наостанок декілька фото нашої "Малої" поряд з іншими ВАГами, які ми розглядали свого часу як альтернативу:

Коментувати не буду. Просто скажу, що Q7 - красуня! Ми з жінкою любимо надавати людських рис своїм машинам. І от якщо наш Мерседес - то молода "сучка", яка у проміжках між фітнесом та пластичними хірургами відривається на повну та руйнує психіку чоловіків (власника), Галант - то такий собі менеджер-трудяга середньої ланки, який виконає будь-яке завдання за необхідності, то Кьюшка - це реальна "мілфа". Вона дуже красива, але без зайвої експресії та вульгарності. Вміє себе поводити аристократично та витримано. Бігати кроси вона не буде, бо на підборах. Ну, звісно, якщо не спізнюється до салону краси, де запис за 3 тижні. І, як я вже вище писав, "однією лише кавою тут не обійдеться": і на когтики грошей дай, і на процедури для обличчя, і на масажі тричі на тиждень. Ну і їсти у Макдоналдсах та піцеріях краще не пропонувати. Q7 - то впевнена у собі доросла панночка, яку люблять дорослі чоловіки) І вона вже встигла стати крутою подружкою моїй жінці.

На цьому мій короткий, але емоційний огляд закінчено. Сподіваюсь, це було цікаво. А для тих, хто планує придбати Q7 3.0 TDi, це розвіє деяки міфи щодо цієї машини.

До зустрічі у наступній серії наших з Кьюшкою пригод!

Реклама

Комплексне обслуговування автокондиціонерів: повертаємо ідеальний клімат в авто з першого разу