Радий привітати поважних членів спільноти Driver.Top у блозі нашого головного "піджопного" сімейного авто - MMC Galant 9го покоління.
За свою масивну, дуту форму корми, а також дружелюбний дизайн Галант отримав від нас з жінкою прізвисько "Пончик".
Пончик завдяки своїй вірній службі вже давно сприймається не як купа заліза, а як сімейний вихованець зі своєю душею та характером. І хоча Пончик мав бути сугубо автівкою жінки, з урахуванням нескінченного тюнінгового проєкту по моєму авто, Галант більше мене катає, аніж жінку.
Щодо історії, як машина з'явилася у нашій сім'ї. У 2007 році Galant, ще будучі зовсім новим, був куплений батьком моєї жінки у оф.дилера ММС у м. Маріуполь. У 2013 році з пробігом приблизно 280 тис.км автівку було подаровано моїй жінці. На поточний момент ми з жінкою проїхали на даному авто вже більше 100 тис.км.
До речі, вийшла дуже цікава історія дарування авто моїй на той момент ще навіть не жінки, а лише дівчини (тоді жили у різних містах). Телефонує мені якось Віка, щоб похвастатися тим, що тато дарує машину. Цікаво! Звісно, я запитав яку саме? Це ж важливий посаг))) Відповідь - Galant. Питаю який рік? У відповідь: "Точно не пам'ятаю, але здається 2003 або 2005". Ну, ок, а мотор який? "Здається 2.4". Ооооооо! У мене у голові одразу з'явився образ 6-циліндрової Акули! Думаю, мабуть, таки 2003 рік, а об'єм там 2.5, ну а Вічка просто помилилась. Але ні... Кидає Віка фото, і тут я засмутився... Це виявився Галант у останньому кузові... "Неповоротка" корова з дуже специфічним дизайном чисто для американського ринку... До того, як я поїздив на Галанті у перший раз, я читав тести у різних журналах. І там майже всюди Галант "пісочили" і за його бомжацький салон, і за специфічну зовнішність, і за відсутність можливості укомплектувати авто нормальними сучасними опціями. Навіть Камрі 40, яку я, чесно кажучи, завжди вважав "барабаном" і гарним варіантом лише для таксі, і та по салону виглядала на голову вище Гала... Взагалі навіть на сьогоднішній день складається враження, що хтось з керівництва ММС приниципово хотів бачити цю модель у гаммі, а маркетологи зробили усе, щоб вона зникла... Або ж вибрали неправильну стратегію продажів, намагаючись конкурувати найнижчою ціною як головним фактором для вибору покупця. І якщо, коли ти сідаєш до Камрі, то контраст ще не такий принциповий, то вже Теана здається "S-класом" на фоні Галу... Але то таке, не будемо про погане.
І моїй голові одразу народились ідея продати машину, як тільки жінки переїде до Одеси, і купити щось цікавіше. Ці думки були підкріплені тим, що жінці перший час було дуже складно їздити на великій машині по Одесі, з її постійним "двіжем" на дорозі та проблемами з паркуванням після Маріуполя з його пустими дорогами та широченними проспектами. Але як тільки я покатався на машині перший місяць, я одразу влюбився у цей "дредноут"! Жінку відправив до одеського інструктора, який навчив їздити разом з іншим трафком на високій швидкості, орієнтуватися на дорозі без розмітки та паркуватися у термін до 30 секунд (або тест на паркування не складено). Ідею про продаж машини було відкинуто на років 5-7, поки не почала відчуватись нестача "плюшок" на кшталт електроприводів сидінь, гучного зв'зяку, камери заднього виду, багатозонного клімату. Тому лайфхак тим, хто продає машину: будь яким чином намагайтесь затягти потенційного покупця на тест-драйв. Після всяких Лачетті, Ланосів та вбитих насмерть Камрі (нормальні Тойоти того самого віку будуть коштувати на 30-50% дорожче за Гал) клієнт закайфує від плавності ходу та розмірів салону Гала, та з високою вірогідністю купить вашу автівку. Причому, як не дивно, у Одесі Гал у 9 кузові дуже популярний серед дівчат)
Ну і декілька слів по ітогах більше ніж 10-річної експлуатації авто:
Мінуси:
Плюси:
На поточний момент я впевнено можу рекомендувати Галант той категорії покупців, у яких бюджет обмежено 5-6 тис.$ та кому потрібна надійна та містка для великої сім'ї автівка, але хто не готовий морально пересісти на мінівен.
Ну а нижче ви знайдете докази моїх суджень, спираючись на бортовий журнал Пончика)