Радий привітати поважних членів спільноти Driver.Top у блозі нашого головного "піджопного" сімейного авто - MMC Galant 9го покоління.

За свою масивну, дуту форму корми, а також дружелюбний дизайн Галант отримав від нас з жінкою прізвисько "Пончик".

Пончик завдяки своїй вірній службі вже давно сприймається нами не як купа заліза, а як сімейний вихованець зі своєю душею та характером. І хоча він мав бути суто автівкою жінки, з урахуванням нескінченного тюнінгового проєкту по моєму авто, Галант більше мене катає, аніж жінку.

Щодо історії, як машина з'явилася у нашій сім'ї. У 2007 році Galant, ще будучі зовсім новим, був куплений батьком моєї жінки у оф.дилера ММС у м. Маріуполь. У 2013 році з пробігом 250-280 тис.км автівку було подаровано моїй жінці. На поточний момент ми з жінкою проїхали на даному авто вже більше 100 тис.км.

До речі, вийшла дуже цікава історія передачі цієї автівки від батька до доньки. Телефонує мені якось моя Віка, щоб похвастатися тим, що тато дарує машину. Тоді наші стосунки ще тільки починались, і ми взагалі жили у різних містах. "Цікава новина!", - подумав я про себе. Звісно, я запитав яку саме автівку подарували? Це ж важливий посаг для майбутньої сім'ї))) Відповідь - Galant. Питаю який рік? У відповідь: "Точно не пам'ятаю, але здається 2003 або 2005". Ну, ок, а мотор який? "Здається 2.4". Ооооооо! У мене у голові одразу промайнув образ 6-циліндрової Акули! Думаю, мабуть, таки 2003 рік, а об'єм там 2.5, ну а Вічка просто помилилась. Але ні... Кидає Віка фото, і тут я засмутився... Це виявився Галант у останньому кузові... "Неповоротка" корова з дуже специфічним дизайном чисто для американського ринку... До того, як я поїздив на Галанті у перший раз, я читав тести у різних журналах. І там майже всюди Галант "пісочили" і за його бомжацький салон, і за специфічну зовнішність, і за відсутність можливості укомплектувати авто нормальними сучасними опціями. Навіть Камрі 40, яку я, чесно кажучи, завжди вважав "барабаном" і гарним варіантом лише для таксі, і та по салону виглядала на голову вище Гала... Взагалі навіть на сьогоднішній день складається враження, що хтось з керівництва ММС приниципово хотів бачити цю модель у гаммі, а от маркетологи зробили усе, щоб вона зникла... Або ж вибрали неправильну стратегію продажів, намагаючись конкурувати найнижчою ціною як головним фактором для вибору покупця. І якщо, коли ти сідаєш до Камрі, то контраст ще не такий принциповий, то вже Тєана здається "S-класом" на фоні Галу... Але то таке, не будемо про погане.

І моїй голові одразу народились ідея продати машину, як тільки жінки переїде до Одеси, і купити щось цікавіше. Ці думки були підкріплені тим, що жінці перший час було дуже складно їздити на великій машині по Одесі, з її постійним "двіжем" на дорозі та проблемами з паркуванням після Маріуполя з його пустими дорогами та широченними проспектами. Але як тільки я покатався на машині перший місяць, я одразу влюбився у цей "дредноут"! Жінку відправив до одеського інструктора, який навчив їздити разом з іншим трафком на високій швидкості, орієнтуватися на дорозі без розмітки та паркуватися у термін до 30 секунд (або тест на паркування не складено). Ідею про продаж машини було відкинуто на років 5-7, поки не почала відчуватись нестача "плюшок" на кшталт електроприводів сидінь, гучного зв'зяку, камери заднього виду, багатозонного клімату. Тому лайфхак тим, хто продає машину: будь яким чином намагайтесь затягти потенційного покупця на тест-драйв. Після всяких Лачетті, Ланосів та вбитих насмерть Камрі (нормальні Тойоти того самого віку будуть коштувати на 30-50% дорожче за Гал) клієнт закайфує від плавності ходу та розмірів салону Гала, та з високою вірогідністю купить вашу автівку. Причому, як не дивно, у Одесі Гал у 9 кузові дуже популярний серед дівчат) 

Ну і декілька слів по ітогах більше ніж 10-річної експлуатації авто:

Мінуси:

• розхід (у великому місті це 12-15 літрів та навіть більше);
• відустність шумоізоляції (на швидкості від 110 км/год розмовляти у авто вже доводиться доволі гучно);
• дуже бідна комплектація та дизайн салону;
• 4-ступеневий АКПП, яка не дозволяє їздити економічно по трасі;
• зовнішні дверні ручки явно не розраховані під наш клімат з холодними зимами;
• проблеми з деякими категоріями ЗЧ (з відсутністю замінників оригіналу чи взагалі наявністю на складах).

Плюси:

• при адекватній експлуатації він просто невбивний;
• авто дуже комфортне навіть для дальніх вояжей (якщо вони відбуваються не на високій швидкості);
• по ряду категорій ЗЧ дана автівка має доволі дешеві ціни;
• АКПП та мотор дуже непогано збалансовані та з урахуванням тривалої історії вже не мають "дитячих хвороб";
• інженери постаралися зробити так, щоб механікам на СТО було максимально просто проводити обслуговування будь-якого агрегату авто

На поточний момент, накатавшись більше 10 років на цій машині, я впевнено можу рекомендувати Галант той категорії покупців, у яких бюджет обмежено 5-6 тис.$ та кому потрібна надійна та містка для великої сім'ї автівка, але хто не готовий морально пересісти на мінівен. 

Ну а нижче ви знайдете докази моїх суджень, спираючись на бортовий журнал Пончика)