Київське море

По Києву аварійні відключення електроенергії, у квартирі закінчилися усі її запаси (навіть у холодильнику перевіряв). Треба йти на вулицю і насолоджуватися морозом, який принесла нам ця зима. Дякую, блін😒. 

Але з авто є певний вибір, чи бродити по засніженому та нечищеному Києву, чи виїхати за його межі у пошуках мальовничих місць. На щастя, навколо міста їх трохи є.
Посидівши трохи над картою, обрано рушати на північ за стіну за Вишгород. Там є Київське водосховище (воно ж море), що слугує резервуаром для Київської ГЕС.

Трафік у суботу був майже мінімальний, від цього їхати вдвічі приємніше.

По селу усі автівки дотримувалися обмеження швидкості - прямо таки, як у ваших Європах, ахаха. Причиною тому була, звісно ж, не відповідальність чи доброчесність перед ПДР, а відчутній шар льоду на асфальті. І його прояв я побачив, коли X5 E70, що їхав переді мною, почав гальмувати, аби пропустити пішоходів, а його почало легенько так нести боком. Неприємно, скажу я вам. Після побаченого вирішив ще збільшити дистанцію до нього, про всяк випадок😅

Проїхавши Лютіж, навігатор (Waze - топ в Україні) вказав повертати у бік лісу. Досить таки інстаграмна місцина, особливо - при правильному освітленні.

Роз'їжджатися із зустрічними авто нескладно, але треба трохи вилізти із колії:

Ну і тут почалося саме цікаве. Головна (якщо її так можна назвати) лісова дорога закінчилася, і щоб доїхати до моря треба повертати от сюди:

Візуально наче нічого страшного. Плюс, F25 - це ж SUV, проїде, не те, що ті седани. Подумав я, але потім згадав слова знайомого джипера: "якщо не впевнений у дорозі попереду, то туди краще не їхати". І дійсно - що там далі, не видно, можливо глибокі калюжі, чи ще якась фігня. Не поїду😅

По карті бачу, що є паралельна цій дорога, повертаюся трохи назад до повороту. Клас, тут видно, що точно не загрузнеш🤣

Радість тривала недовго: через 300 метрів мене чекав головний бос більшості доріг України, що ведуть до водойми - сраний бридкий незаконний шлагбаум. Як же я ненавиджу це. Нагадаю, що у нас діє закон, який забороняє обмежувати доступ до водойми. Але у країні можливостей трішки зелених купюр і місцевий царьок, який повинен сидіти у кімнаті 2х2 років так 20, є успішним власником успішного готелю "відпочинок для столичних мажорів". Готель, що собою і перекриває доступ до води.

Що ж - розворот і повертаюся назад до попереднього проїзду. Встиг побачити, як ним почав їхати L200. Заднім колесом він глибоченько так занурився у воду, але без жодних проблем вибрався з неї. 

Ну а я залишу Ікса тут з іншими авто. Далі - на своїх двох.

Найбільш смішне: серед купи різних авто єдиний SUV, який не поїхав підкорювати лісову стежину, був саме мій. Ганьба😆

500 метрів - і на місці. Не буду більше набридати текстом, дивіться фото😉

Наклацав більше сотні фото, 90% яких підуть у смітник. Давно такої красивої зими не пам'ятаю. Треба ж і авто приділити увагу, а то серед снігу у мене буквально кілька фото є у архіві, та і все на тому. Повертаємося пішки до нашої лісової головної дороги.

З'їхав трохи із дороги, аби не сильно заважати іншим авто.  

Світловий день потроху закінчується, час і повертатися у столицю. З надією, що по приїзду електрика все ж буде. Спойлер: не було😒

Пробіг 109960 км.