MINI Cooper SE (Жаба)

8. "Отріцатєльноє дооснащєніє" опції 674 Harman Kardon.

Я їжджу на BMW X3 (F25), MINI Cooper SE
Харків, Україна

Не впевнений, що хтось опції не допилював, а випилював. 😁


Після 688 опції Harman Kardon в F25, який має 16 динаміків на 9 каналах і потужність "офіційно за чутками" десь в 610Вт, 674 опція Harman Kardon в мініку грала "пріємлємо". Чисто за рахунок малого об'єму кузову. 

Але фактично - так званий "Харман" в мініку це приблизно хайфай на "дорослих" F кузовах - відсутність оптичного входу і відсутність будь-яких даних про потужність у внутрішній документації BMW. На око вухо - якщо ватт 300-400 є, то вже добре.

Даунгрейдитись я не планував, тому була ідея зняти з бОбера нормального Хармана (якого на цей кузов для мене все таки недостатньо) і запхати в Жабу. Оптику протягнути не проблема, штатно воно якось запрацює. Але затримки і весь DSP 100% коту під хвіст, бо можливості налаштувати-сконфігурувати-закодувати (крім кузова в цілому) нема, а найменший кузов, наскільки я пам'ятаю, F10. Більш того, в мініку навіть нема еквалайзера - тільки бас і требл. Усьо.


На даному моменті любителі ОЕМ можуть закривати запис, бо далі буде історія хвороби скакання по граблях під назвою "автозвук" (в легкій формі). 

До цього з автозвуком я не мав нічого спільного, але з турового досвіду трохи знаю, як музика звучить безпосередньо зі сцени, з будь якого кутка зали і з Front Of House - місця в центрі зали, де звукорежисер сидить і робить налаштування матюкається.


З початку листопада я почав потихеньку задовбувати досвідченого в питаннях кількості динаміків і ваттів @oleh_o нубськими питаннями в стилі "чи буде бумкати бас, бо в хармані його все таки недостатньо і чи може пошукати бенг і олуфсен на розборці в Польщі". Дуже вдячний, що Олег стерпів це, але і я старався шукати інфу самостійно і не нагліти. 

Для самостійного понурення можу порекомендувати гарний канал з ідеально зрозумілою англійською і зрозумілим викладанням інформації.

Просидівши ще пару місяців в гуглі вийшло трошки розібратись, що нам буде потрібен підсилювач і динаміки (що логічно).

Як їх вибирати - питання окреме і потрібно докласти немало зусиль, щоб зрозуміти хто такий імпеданс, з чим їдять добротність, чим відрізняється компонента і коаксіальна акустика, чи потрібна поканалка, що таке RMS і чи він відрізняється від ПМС та інші базові штуки.

Але мініку трохи повезло з ріднею - до BMW вже багато обкатаних майже plug-and-play схем, які і вкручують в салонах на потоці так звані "інсталлятори".

З виробників найбільш простим виявилися Audiotec/Fischer. В них навіть є інтуітивний інструмент для максимально швидкого підбору комплектуючих.

Особливо уважні помітять, що там може бути динаміків трохи менше, ніж вже є навіть в базовому Hi-Fi (про стерео я мовчу, бо то срака, вимбачте).

Справа в тому, що аудіофіли вважають, що звук повинен йти тільки зпереду - десь з області торпедо, тому достатньо підключити три компоненти - ВЧ, СЧ і бас з водійської і пасажирської сторони. Така компоновка називається фронт. Цього повинно бути достатньо для звичайного прослуховування музики і відчуття стереоефекту, де це було задумано при запису треку.


Я ж, як людина, яка з 2011 року стояла безпосередньо перед, на, за і інколи над сценою на практично всіх музикальних фестивалях України і (без виєбонів) декількох сотнях концертів не тільки в Україні, але і в новітніх європейських залах - переслідувала трохи іншу ціль. Слухати студійні записи так само, як їх можна слухати вдома в навушниках - абсолютно не мій формат. Бо в авто через шум шин, погану звукоізоляцію скла і таке інше в будь-якому випадку буде гірше і здогадуватись про те, що в цьому місці скрипка в другому ряду взяла не ту ноту можна тільки по пам'яті попередніх прослуховувань. Звісно якщо це не соло Кірка Хеммета, там погано будь-де навіть на запису🙃

Тому сміливо можу заявити, що на мій хлопський розум аудіофільский фронт в авто це дрисня собачача не має зв'язку з реальністю. 

Я в юності. Часи, коли про ковід ніхто навіть не здогадувався. photo by Vasyl Osadchyi

Точніше, має, але є одне велике "але". В реальному житті на реальному концерті грають виконавці на сцені, а звук в зал подають взагалі не з самої сцени, а десь з боків і знизу та зверху сцени, а в разі великого залу (який будували совєццькі інженери для виставки народного хозяйства, а не для концертів), або open air фестивалю - ще і додатковими динаміками для тих хто не зміг купити квитки в першу фанзону, бо інакше це б було дуже пічально. 

Проекція згори. Внизу - сцена, по центру - т.зв. delay towers.

Про це я ще на початку свого шляху читав статтю звукоінженера The Prodigy під робочою назвою "Festival Sound: Why Is It Always Shit?", бо тоді ще було здивування, чому Evanescence, Guano Apes і Scorpions і навіть ті ж The Prodigy дуже посередньо звучать вживу на опен-ейрі.

2012 рік, фестиваль The Best City (дивно що не в Харкові робили).

Але в нас не кабріолет, так що повернемось до концертної зали, тобто закритого об'єму. Там звукоінженери подають звук в такій кількості\гучності, що відбиваючись від стін він відчутно повертається в слухача з усіх інших боків, заставляючи відчувати атмосферу. Напевно це те, що зараз зумери називають словом "вайб". Тому більшість умовної "сцени" дійсно десь зпереду, але точно і є щось позаду\з боків, і це точно не вакуум або гриміння домкрату в багажнику.

Більш того, на концертах динаміки спрямовані на глядачів (хоча б плюс-мінус). В випадку авто - динаміки в нас в кращому випадку бубнять збоку в коліно і в випадку BMW/Mini - вимбачте, прямісінько в ачько, тобто в сидіння знизу. Про направленість динаміків, і чому подіуми в стійках авто - це не колхозний "тюнінх", а необхідність, можна подивитись гарне відео на тему "куди ділись високі частоти"


Ще трохи почитавши снобські автозвукерські форуми, де при питанні "чому тільки фронт" без розбору відразу посилають найух в бан, я вирішив що конкурси з пластмасовими статуетками мені не потрібні і можна зупинитись на такій схемі, яка не є канонічною. Звісно, попередньо я спробував відключити задні динаміки і послухати чисто фронт.


Ну і вже по традиції, десь під новий рік в мене починається чергова аудіоінсталяція - минулого року це був "дорослий" 688й Харман. Правда тоді в мене вийшло все заінсталювати буквально за пару вечорів по штатним схемам. Цього ж разу, інсталяція зайняла більше тижня саме через кастомність і бажання зробити нормально.

Ось такий комплект під'їхав - по класифікації Аудіотех-Фішер це половинка від Преміум апгрейду, частинка Смарт апгрейду, а ще трьох пар динаміків взагалі нема.

Заінсталювати динаміки нема ніяких проблем. Майже.

Почнемо з мідбасів, бо там же повинен відбутися Match. Короб динаміка був про всяк випадок обклеєний віброізоляцією, бо бачив що всі так роблять. Вкрутити динамік проблем не завдало, але довелось трохи підрізати коврик.

А от з конектором матчу не відбулося. Штатний перехідник вимагає 4 пінів при наявних двох і ще і має якийсь дитячий переріз при 400W, які нам обіцяють в піку. Викидаємо, відпіновуємо штатний конектор, розділяємо кожен дріт на половину (якщо цього не зробити і запхати 2.5мм² під контакт - є великий ризик зірвати різьбу - перевірено) і затягуємо.

Далі по інструкції треба під штатні сітки поставити 4 кільця-спейсери, щоб дифузор, який має більший хід ніж штатні динаміки, не чіпляв сітку. Як це зробити - не уявляю, тому прийшлось спейсери приклеїти до сіток антискрипом і вже потім прикручувати сітку, бо інакше воно висипається.

BTW, оскільки сітка підніметься відносно коврика - приклеїв трохи мультісофту на зворотній бік сітки, щоб всередину не сипалось сміття.

З СЧ і ВЧ динаміками Helix вийшло трохи складніше. По конфігуратору були потрібні кільця-адаптери для BMW, яких не було ніде в Україні.

Знайшов магазин в Німеччині і замовив. До купи докинув ще аудіокабель і монтажний комплект підсилювача. Про це буде трохи нижче.

Чомусь особливо не знімав, але в мене вийшло зробити геніальну схему з прокладанням мінімуму проводки.

В дверях йде штатний дріт від динаміка до переходного роз'єму дверей. А зі сторони кузова в цей роз'єм прямо в штатні місця запіновано СЧ вихід кросовера, який приїхав з хеліксами. Кросовер мирно лежить під торпедо, де для нього досить місця. ВЧ вихід кросовера тягнеться в стійку А до ВЧ динаміка. 

На вхід кросовера був заново протягнутий куплений 1.5мм² дріт і запінований напряму в косу підсилювача Match. Тобто штатна 0.75мм² проводка, яка веде на обидва динаміки не задіяна взагалі. Чому - на це в мене була особлива інженерна ідея для маневру про яку буде трохи пізніше. 

Для задніх пасажирів, also known as "підзвучка" або те, що ви чуєте вухами в концертному залі встановлені....

Так, це динаміки Hi-Fi від бОбера (ті що зправа). З штатним кросовером, ВЧ і в штатну проводку. Забігаючи наперед - в такому конфігу вони звучать абсолютно достатньо, щоб звук не закінчувався одразу за передніми сидіннями. Не просто "пріємлємо" (саме з оцією гримасою), а цілком солідно.


На цьому проста частина закінчується і починаються нудні теоретичні основи електротехніки, бо потрібно встановлювати підсилювач і бажано не спалити машину.

В мануалі до підсилювача написано, що positive wire from the battery to the amplifier power terminals needs to have an inline fuse (50 A) at a distance of less than 12 inches (30 cm) from the battery. If your power wires are short (less than 1 m / 40”) then a wire gauge of 6 mm² / AWG 10 will be sufficient. In all other cases we strongly recommend gauges of 10 - 16 mm² / AWG 8 – 6!

Це наштовхує на мислю, що треба міряти довжину кузова, щоб вирахувати падіння напруги...

Справа в тому, що вольтів в машині всього 12 (насправді, десь 13.5), а при передачі електроенергії на низькій напрузі ми відповідно до закону Ома маємо високий струм, теплові втрати і ще і повинні використовувати кабелі відповідного перерізу. Саме через це на вишках ЛЕП кабелі будуть не сильно товщі, ніж в топових автозвукерів - там це компенсується високою напругою, якої в нас нема.

Таким чином на трьох метрах при 50А навантаженні ми будемо втрачати цілих 6% напруги при кабелю перерізом AWG 8. Це ще добре, що електроенергію ми передаємо недалеко - якщо мій калькулятор не бреше, то за довжини кабелю в 52.88 метри напруга на кінці кабелю буде дорівнювати нулю.

...Або зробити як я і зробив просто купити монтажний комплект з 20мм²/AWG 4. 

Зустрічаємо ETON PCC20. Безкислородна мідь, яка має трохи менший спротив, ніж звичайна (чи десь вдвічі менше ніж обміднений алюміній, який зустрічається в дешевих кабелях), гарна гнучка силіконова ізоляція, гарна колба під запобіжник, трохи гільз і різних запобіжників в комплекті і в цілому адекватна ціна в 50 єуро. Таке рішення вбиває одразу двох зайців - падіння напруги на 3м кабелю буде всього 0.3В і простір для маневру на випадок, якщо захочеться ще більше "ябаса" і саб.

Заводський обжим кабелів був "ну такоє". Плюс потрібно було обжати і інший кінець, тому довелось віджати в справжніх електриків гідравлічного преса.

Хочу окремо зупинитись на тому, що машина на цьому кроці абсолютно повністю знеструмлена (вже давно, але якщо ви цього ще не зробили - це ваш знак) - як ВВБ, так і 12В батареї повністю вимкнені, а клеми відведені від гріха подалі.

Обжимаємо той самий less than 12 inches (30 cm) from the battery і прикручуємо до колби запобіжника. "Вихід" після запобіжника теж обжимаємо гільзою і готуємо до подорожі всередину кузова. Слідкуємо, щоб відрізки силового кабелю "до" і "після" запобіжника не пересікались, бо запобіжник у випадку перетирання ізоляції може бути до одного місця.

Ну а далі нічого хитрого - протягуємо через підходящу заглушку кабель в кузов і тягнемо до штатного місця над аркою лівого заднього колеса. 


Тепер до танців на граблях, теоретичних розрахунків і дичини з німецькими інженерами.

Нагадаю - In all other cases we strongly recommend gauges of 10 - 16 mm² / AWG 8 – 6! 

Уважно подивившись, я вже побачив помилку. Бо AWG 8 - це трохи більше ніж 8 квадратів, але ніяк не 10. Але проблема в іншому - конектор живлення не виглядає таким, що в нього хоч якось може влізти 10 - 16 mm².

Варіантів запхнути туди AWG 4 - взагалі ніяких. Зменшувати перетин шляхом відрізання лишніх жилок теж не виглядало як варіант, бо кабель все одно в дуже товстій ізоляції. Халепа.

Трохи помірявши дірочки, дійшов висновку, що наче треба купувати мінімально рекомендований AWG 8 і невідомі раніше штуки під назвою дистрибьютори, або простіше - трійники-перехідники.

Їх є два типи - плюсові (з запобіжником) і масові (відповідно, без). 

Обжимаємо всі вільні кінці і йдемо шукати місце для установки дистрибьютора.

Робити силовий кабель довшим і ховати дистрибьютор в ніші багажника мені відверто не хотілось. По-перше - це лишні метри кабелю (згадуємо про падіння напруги), а по-друге - треба різати обшивку і вкручувати саморізи в полку. 

Для плюсового дистрибьютора знайшлась вільна шпилька на арці, а в запасі - пластикова гайка від локеру. Ще трошки двохсторонньої 3М і майже ідеально.

З масовим вийшло теж непогано.

Замість пробки була встановлена закладна від того ж локера і дистрибьютор прикрутився на місце. Його я звісно не сфоткав, бо з масою питань було найменше. 

Але уявіть мій подив, коли оці два кінця AWG 8 кабелю

не залізли в роз'єм підсилювача. Руки опускаються, зрада. 

Так я вбив два вечори, читаючи форуми, де інсталятори показують, що в них AWG 8 залітає аж бігом.

Навіть розібрав конектор і вже думаючи, що прийдеться десь шукати AWG 10. 

І тут я побачив маркування BVZ 7.62HP. Гугл привів до виробника цих "чудових" конекторів.

Даташит каже Clamping range, max. : 10 mm². Авжеж, ага.

А от трохи нижче вказана правда - w. wire end ferrule, DIN 46228 pt 1 вже max. 6 mm².

Це означає, що обтиснутий накінечником кабель AWG 8 не влізе. 

Це фіаско, братан...

Але розібравши конектор я побачив, що скоріше за все, проблема в затовстій ізоляції. Ізоляція на останніх 3-5 см була знята (про всяк випадок, в різних місцях на плюсі і масі) і замінена на термоусадку. 

Вже трошки не лізе сам накінечник, але не в людини, яка має гідравлічний прес...

В такому вигляді був зафіксований фініш.


Далі в підсилювач був залитий заводський пресет від виробника щоб просто щось почути.

І те, що я почув заставило мене сумніватися в людях, які хочуть собі штатну опцію заради опції. 

Неналаштована система грала на порядок (так, в десятки разів) краще, ніж штатне рішення. Я не очікував, що при відсутності сабвуферу можна наблизитись до нормального звучання басу і бочки. Так, це все ще не фестивальні сабвуфери, які заставляють дрижати всі внутрішні органи в людей за 10м від сцени, але відчути, що сидіння вже передає вібрації навіть на половині гучності - це було здивування.


Десь годину я слухав музику сам, потім ще був закликаний незалежний слухач, який зараз слухає мого Хармана в бОбері частіше, ніж я, а саме - майже кожен день по декільку разів.

Заради троллінгу я залишив фронт ВЧ, СЧ і середній канал і відключив всі задні динаміки і мідбаси. 

На старті на обличчі дружини читалося німе "ти куди всадив 1500 доларів?" і сумніви в моїх розумових здібностях та адекватності. Після того, як я повернув задні динаміки вираз все ще був підозрілим. А от коли ввімкнулись мідбаси - брови взлетіли швидше за балістичні ракети. 

Найкращим епітетом, який я зміг придумати напевно буде "Кліфу Бертону повернули бас гітару". 

Якщо хтось не в курсі мема - переслухайте в навушниках оригінальний Ride the Lightning. Грає як штатний харман - трохи грязнувато і без натяку на чіткий та об'ємний бас 😁

Також після апгрейду в Ларса з'явились досить чіткі тарілочки, а не оте muddy, що було до цього.

Послухавши ще десь годинки півтори різні жанри, я вирішив що ціль досягнута і треба зупинитись, поки не пізно.

Через день дружина вже жалілася, що Харман в бОбері - все таки не то пальто. 


Ну а в наступній частині ми спробуємо дістати туза з рукава і можливо навіть налаштувати систему. Stay tuned!

Реклама
Зимова вигода: знижка -1000 грн на ремонт авто!
Опубліковано: вчора о 14:41
Подія: 08 січня 03:31
0 1 0

Коментарі

Щоб залишати коментарі, потрібно авторизуватись.