Хочу залишити для історії опис покупки Walter`a ♥️
Початок повномасштабного вторгнення дуже змінив мій підхід до життя - перестав думати, що часу ще багато. Навпаки, виникло відчуття, що завтра може не настати. Тому влітку 2022-го року я почав шукати «машину для душі». Е24 тоді зовсім не було на продаж, тож я дивився на Е12, Е21, Е28. В Ізмаїлі довго продавали цікаву Е12 зі свапом на М50В20, у дуже доброму стані - просили близько 6–7 тис. $. Я навіть був близький до купівлі, але не наважився - і вона пішла. Та все ж це було б радше «половина мрії», а я хотів саме Е24.

У 2023 році у Львові з’явилася бордова Е24 кінця 70-х за понад 30 тис.$. Це був космос для мого бюджету, і машину забрав відомий поціновувач BMW з Рівного, обмінявши на Mini Cooper. Знову жодної Е24 на горизонті. У літку 2024 я натрапив на оголошення про Е24 у Вінниці - без двигуна, частково розібрану, за 3000$. Побачив оголошення о 23-й годині й до другої ночі фантазував, як відновлю її, ставлю М62В44, їжджу містом… Вранці вже домовився, що знайомий у Вінниці внесе завдаток, але коли о 9:00 подзвонив продавцеві - машина була продана. Це був перший реальний момент, коли я відчув: Е24 десь зовсім поруч.
Далі траплялися різні варіанти: «розірвана» Е24 за 6 тис.$ із відрізаним стаканом, фактично лише документи; цікаві Е28, серед яких 535 із Запоріжжя, про яку я серйозно думав. У той самий час я дивився багато контенту про «акул» на YouTube, зокрема канал Tohas auto. Там була червона Е28 524 TD, яку він приводив до ладу й навіть показував на OldCarLand. У 2024-му він вирішив розіграти цю машину за донат. Я не виграв, але одразу написав: може, переможець не захоче залишати собі класичну BMW? Так і сталося - переможець вирішив продати. Машину я оглянув, але її стан виявився значно гіршим, ніж я очікував, і я відмовився.

І саме тоді, восени 2024 року, на одному з сайтів з’явився він - Е24 635 CSI 1979 року, майбутній Walter. Машина стояла в Києві в гаражі з 2022-го, після того, як її вивезли з Харкова. За словами попереднього власника, він вивіз машину за півгодини до прильоту у його двір. Walter`a могло і не бути…
Коли я приїхав дивитись машину, у гаражі не було світла, довелося брати переноску в сусідів і майже годину лазити навколо. Двигун заводився важко, працював криво, точно не на всі циліндри. Виїхати з гаража було проблемою. Але в голові й серці я вже вирішив - це моя машина. Ми довго торгувалися, майже два тижні.
І тут трапився ще один символічний момент: гортаючи «Кабінет водія» у пошуках гарного номеру, я знайшов АА 0635 ОХ - ідеальне віддзеркалення моделі. Забронював його одразу, навіть не маючи гарантії, що покупка відбудеться.

05 грудня 2024 року - я взяв евакуатор, який був зі мною цілий день. Ми пройшли експертизу просто на евакуаторі, адже головне у старих авто - документи. Завантаження було складним, адже передня губа майже чіпляла землю. Але врешті Walter приїхав до нового дому вже з документами на моє ім’я. І навіть після цього я не міг повірити: мрія здійснилася, у мене є Е24.
З того моменту почалися місяці його відновлення.
Підписуйтесь, далі точно буде.
-----------------------
Публікація зроблена за статтею "Авто серпня" - https://driver.top/communities/dt_press/684671
Стосовно того, що "жити треба тут і зараз, бо завтра може не наступити" - це абсолютна правда, просто хтось це зрозумів в 16 років, хтось в 35, хтось не зрозуміє до кінця життя і так і буде себе в чомусь обмежувати, відмовляти в елементарних задоволеннях, працювати на ненависній роботі і відкладати свої плани і мрії "на потім", коли буде кращий час. До нещодавнього часу я робив так само, чекаючи кращої нагоди для того щоб ....... Кращого часу, ніж той, який є зараз, не буде. Треба жити тут і зараз.
Просто щоб дійти до цієї думки, треба пройти певні випробування, пережити якісь потрясіння і т.д. (не обов'язково пов'язані з війною). І після цього по інакшому починаєш дивитися на життя. У мене все так і склалося, шкода тільки, що я через це пройшов у дорослому (відносно) віці, в не у 22 роки.
Вибачте за потік свідомості, але хочеться донести свої думки до тих, хто ще цього не зрозумів.
Дуже вагався, за кого віддати свій голос в номінації "Авто року", обирав між "Білою Королевою" Едуарда і "Вальтером". Безумовно, обидві автівки чудові, але все ж мій вибір за останнім)