Mopar MEATing 2025. Days 2,3.

Суботнім ранком одразу після чудового сніданку в готелі ми вирушили до майданчику з автівками із сподіванням, що там зʼявилося щось цікаве. І ці сподівання насправді виправдалися, хоча й трошки пізніше.

Попри те, що територія так і залишилася напівпорожньою, якість все ж таки компенсувала кількість. Розпочалося все в той момент, коли серед розмаїття сучасних Charger, RAM та Durango зʼявився яскраво-блакитний Demon. І то був не компресорний дреговий Челенджер, натомість топова версія Dodge Dart з ранніх 70-х, коли Дарт ще не перетворився на нудний бюджетний седан на базі Фіата.

Лише одна ця автівка суттєво підвищила рівень експозиції.

Я запропонував власнику стати поруч з нами, і, отримавши відповідь «дякую, але у нас ще пʼять автівок» зрозумів, що то був лише початок.

Трошки згодом на порожній ряд в двох метрах від Челенджера приїхала ціла група класиків, і все одразу стало схоже на справжній фест автомобільних ентузиастів.

Адже який Mopar meeting може бути без неймовірної Chrysler Impala? Так, двигун 327-й, не топовий, є дрібні подряпинки, оббивка переднього дивану в єдиному місці луснула… Але ж щоб ми всі так виглядали в майже 60!

На фоні Імпали Plymouth Maverick дещо загубився. Хоча і на цей значно більш доступний і суттєво менш привабливий вхідний білет до світу американськлї класики було дуже приємно дивитися:

В свою чергу, Dodge 98 навіть на фоні найдовшого сучасного РЕМа не загубився. Бо 5.8 м довжини важко чимось приховати.

Та й що там казати? Навіть дюжиною років молодший гарно збережений Chrysler Coupe deVille - це дуже, дуже круто і лампово.

Втім не думайте, що за все найцікавіше відповідав GM, а справжніх Мопарів там не було. Бо ціла пачка Чарджерів доводить, що це не так. 

Звісно, сакральний чорний 1969 на залізяках з собачими мисками був поза конкуренцією.

Неймовірної краси кузов! І, що характерно, зовсім не лафетний шоу-кар, а «звичайний» щоденний транспортний засіб із дрібними вадами. Виглядає  приголомшливо і звучить відповідно. 

Але й третє покоління вражає своїми пропорціями. Як цей 1972…

…так і наразі не цілком комплектний 1974 R/T.

Отже попускавши слину на автівки з уявного власного dream garage, ми знову пішли їсти та розважатися.

Зрозуміло, що був і інший, темний бік. І  фіолетовий RS Camaro з емблемами ZL1 і звуком поп-корна, і ось такий Челенджер:

Але ж загальне враження від події воно жодним чином не зіпсувало, ба більше будь-які негативні емоції  можна було компенсувати чимось іншим. Якщо дорослі випускали пару після побаченого в тирі, то дітям на розтерзання віддали Eagle Vision початку 90-х і цілу купу фарби та пензликів.

Донька і Іглом, і горкою поза ним час від часу користувалася і занурювалася до процесу на доволі тривалий термін, надаючи мені змогу роздивитися щось цікаве і в тій частині території. 

А там було на що подивитися, крім цілого ряду РЕМів, Рубіконів та Гладіаторів. До прикладу, ось на такий Хаммер:

Чи вчергове посидіти перед згаданим Кенвортом:

Тим часом ще один трак, який я на жаль не встиг сфоткати, ввечері перетворився на сцену зі світловими ефектами та димогенератором. Звідти аж до півночі польська група грала шалений рокешник, що завдяки загальній атмосфері під пивко сприймався, як справжнє занурення до іншого світу. 

Третій день пройшов так само у постійному спілкуванні із однодумцями, моїх жалюгідних (або ні) спробах розповісти про автівку польською та неминучим переходом на англійську з тими, хто нею володіє. Адже спілкуватися мовою співрозмовників мені наразі ще надто важко. 

АNEMOIA у багатьох викликала щирий захват, хоча і без притаманного сучасному польському суспільству завуальованого хейту теж не обійшлося. Щоправда процентне відношення таких персонажів до адекватних людей було 1 до 20, а можливо й меншим. Найбільше уваги привертав салон та підкапотка, адже я до фесту на відміну від багатьох звісно приготувався. 

Малюнки теж викликали багато інтересу, хоча попри інформативні написи чомусь не всі одразу розуміли, що то не компʼютерна графіка.

До слова, колеги з сервісу американських автівок після тривалої і цікавої розмови буквально змусили мене продати їм оригінал Челенджера з «Точки Зникнення». Отже скоро мій улюблений малюнок прикрасить стіну майстерні DR Garage у Торуні.

У неділю програма повторилася, але до неї додали пінну вечірку і круїз-тріп до Белхатува.

Звісно ж поїхали заразом з півсотнею інших Мопарів, погарчали вісімками, порадували місцевих мешканців.

Покатухи тривали біля години, після чого ми повернулися і запустили програму наново.

На майданчику в неділю теж зʼявилися оновлення. 

Eldorado, хоч який він ошатний, мене не дуже цікавив, натомість Riviera з часів ACM2025 стала одною з моїх найулюбленіших автівок! 

Boattail - one love!

Після обіду та чергового купання дитини в озері ми невдовзі дочекалися нагородження та офіційного закриття цієї триденної феєрії.

Позаяк призи розігрувалися лише між присутніми учасниками, титул найстарішої автівки івенту дістався цьому Chrysler Voyager

Головний приз пішов до чорного матового Хелкета із тонованим лобашем, червоними кільцями в фарах і звісно ж розчіскою під бампером. Oh, well…

В номінації «Кращі диски» проголосували за  один з РЕМів. Звісно там були якісь 23” в шалених кольорах, тож навіть не придивлявся, бо не моя тема. 

Потім були змагання на «кращий вихлоп», в яких я брати участь не хотів, але мене вмовили, кажучи, що оцінюється не лише гучність, натомість “краса” звуку.

Мої враження щодо тої краси дружина влучно спіймала лінзою телефона:

Raspy & rough. Втім, це все ж таки не США, тож зайвих ілюзій у мене не було. Під сценою постояли, лайки зібрали, нових приятелів здобули - програму мінімум виконано.

Я вкотре відмітив наскільки колеса здатні змінити візуальне сприйняття пропорцій автівки…

…дружина отримала нові фотки на фоні Челенджера. А трошки згодом ми зібрали речі і вкрай задоволені уікендом вирушили додому. 

Це було дуже круто! І єдине, про що я шкодую, це те, що не спромігся відвідати ще кілька івентів цього сезону.

Але їх тут просто безліч, і в різних куточках країни постійно щось відбувається (і на щастя допоки не в тому сенсі, до якого я звик протягом попередніх трьох років в Україні). До того ж автомобільні фестивалі, шоу, зустрічі та інші заходи подекуди відбуваються одночасно. Не варто й казати, що в цьому розмаїтті доволі важко розібратися, не маючи досвіду. 

Реклама

Знижка 10% за промокодом!