Невеличка вилазка до Рейну або день батька трохи інакше, ніж зазвичай

На стику травня і червня були "довгі вихідні" з нагоди Вознесіння Господнього, що припадало на четвер, тому на п'ятницю брався відгул і таким чином утворювалися 4денні вихідні. З на початку навчального року наша донечка приєдналася до осередку Пласту в Німеччині, станиця Райн-Майн-Гессен. Вона утворилася зовсім недавно, лише 3 роки тому, але дітей бажаючих стати пластунами завжди більше за кільскість виховників, готових інвестувати всій власний час в роботу з дітьми. Але мова не про те, а про те, що в ці дати вони організували весняний табір в кемпінгу поблизу містечка Кауб, що на Рейні. Для нашої 7річної донечки це був перший досвід таборування не з батьками, а з іншими дітьми. З логістичних міркувань мені було простіше привезти дитину прямо до Кауба, аніж перти її до Франкфурту, звідки вони всі разом потягами їхали до Кауба. У зв'язку з логістичними труднощами організаторів заодно й допомогли від вокзалу до кемпінгу закинути наймолодших пластунів та їхні валізи😁 Але це була лише половина дня, тому маючи свято та чудову і все ще мало досліджену мною локацію вирішили покататися тамтешніми замками та фортецями. Прямо біля залізничної станції відкривається чудовий вид на замок Пфальцграфенштайн - митний замок, розташований на невеликому острові Фалькенау посеред річки Рейн біля міста Кауб. Він здобув популярність завдяки своїй незвичайній формі, що нагадує корабель. Фортеця ніколи не була захоплена або зруйнована. У наш час дістатися до фортеці можна поромом від містечка Кауб, якщо дозволяє погода і рівень води в річці. З 2002го року замок знаходиться під охороною ЮНЕСКО як частина Культурної спадщини середнього Рейну.

У зв'язку з тим, що найближча метанова заправка була на протилежному березі, а найближчий міст за хз скільки км, тому паромчик з Кауба на протилежний берег - саме те, що треба, тим паче по тій стороні Рейну я ще не катався. 7.6 євро коштує переправа за 1не легкове авто та 2є дорослих (діти до 7 рочків безкоштовно). Переправившись ми поїхали до замку Шталек, що біля містечка Бахарах, яке було як раз по маршруту на заправку. Назва замку перекладається на кшталт "неприступний замок на гірському відрогу". З'явився десь на межі 11го та 12го ст. як південний форпост кельнських єпископів. Це один із найстаріших замків, заснованих на Середньому Рейні. Рейнська асоціація охорони пам'яток та спадщини придбала замковий комплекс у 1909му р. у Пруссії та з 1925го р. перебудувала його як молодіжний хостел. Молодіжний хостел працює й донині, тому відвідування внутрішніх приміщень неможливе, хіба що ви забронюєте житло в ньому. Тим не менш з великої оглядової тераси відкривається гарний вид на Верхню Середню долину Рейну, частиною якої комплекс є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 2002го року.

Задувшись метаном ми повернулися знову на Рейн і наступною зупинкою стали руїни замку Фюрстенберг, що біля містечка Райндібах. Фюрстенберг був збудований у 1219 році за наказом архієпископа Енгельберта 1го для забезпечення володінь Кельнського курфюрстства в регіоні Фіртелер між Манубахом і Бахарахом. У 1689 році , під час Війни за Пфальцську спадщину, французи остаточно зруйнували Фюрстенберг, як і багато інших замків у регіоні, і з того часу він залишається в руїнах. На відміну від більшості замків у Верхній Середній Рейнській долині, він не був відбудований у 19му ст., тому руїни досі зберегли свою оригінальну середньовічну кладку, включаючи сліди штукатурки та фарби. Як і решта замків поруч знаходиться під охороною ЮНЕСКО з 2002го року.

Продовживши рух в бік Кобленця ми зупинилися на прогулянку замком 12го ст. Шьонбург. На території замку розташувався молодіжний хостел, а також 2 неймовірні оглядові майданчики. Один з них пропонує вид на північ вниз по Рейну до Обервезеля, на південь вгору по Рейну до Кауба. Другий оглядовий майданчик, розташований на терасі безпосередньо перед замком і пропонує вид на Обервезель з більш високої перспективи. З квітня 2011го р. у 25-метровій надбрамній вежі замку розміщено музей присвячений будівництву замків, збереженню пам'яток та замкам у воєнний час. Навколо замку розташовано 72га виноградників. На крутому схилі вирощують такі білі сорти винограду, як Рислінг, Мюллер-Тургау, Кернер та інші, а також невелику частину сорту Шьонбургер, який отримав свою назву від замку.

Трохи проїхавши до наступного населеного пункта ми припаркувалися в містечку Обервезель поміж двома історичними вежами (Кошача вежа ліворуч та Теляча вежа  праворуч). Між 1220 і 1250 роками, паралельно з будівництвом нових релігійних споруд, було проведено укріплення центру міста. Фортифікаційні роботи, ймовірно, розпочалися з боку Рейну, оскільки природні рови існували з обох боків центру міста, а захист гірського схилу над Міхельфельдом на заході вважався достатнім на той час.

У Високому та Пізньому Середньовіччі Обервезель був незалежним імперським містом у складі Священної Римської імперії, що відображено на гербі міста. Церква Богоматері була збудована між 1308 та 1375м рр. Вона була збудована на місці попередньої церкви, вперше згаданої в 1213 році. Римсько-католицька церква св. Мартіна домінує над міським пейзажем. Сучасна церква веде свою історію з 14го ст. і була побудована на місці папєрєдніка, що не вижив у 30річній війні.

Вже потихеньку вечоріло і ми ще трохи погуляли набережною Санкт-Гоару, з якої відкривався гарний вид на замок Катц, який ми хотіли відвідати під час минулорічної подорожі до дня батька, але зась...

А далі піднялися до руїн замку Райнфельс. У 1245му р. замок був збудований Дітером 5м Каценельнбогеном як замок-митниця для стягнення плати за кораблі, що прямували за течією Рейна. Ландграф Філіп 2й Гессенський перебудував замок на палац епохи Відродження. Протягом століть замок переходив з рук однієї Гессенської династії до іншої і навпаки купу разів доки французькі революційні війська зруйнували фортецю: у 1796 році були підірвані зовнішні укріплення, а в 1797 році - замок і донжон. З 1924го р. руїни замку належать місту Сен-Гоар, яке зобов'язалося не продавати їх.

По дорозі на Кобленц сфоткали з протилежного берега річки замки Штерренберг та Лібенштайн, з яких ми почали наш туристичний маршрут через 3 дні в неділю, коли забирали донечку з табора. Ще їх називають ворогуючими братами, бо розташовані геть один біля одного, а розділяє їх лише 2 щитові мури. Легенда про ворогуючих братів лягла в основу сюжета поеми «Два брати» Генріха Гейне у «Книзі пісень».

В неділю погодка була така собі, тому плани разом покататися тамтешніми замками повноцінно не було виконано 😔 Зробив кілька рейсів з дітьми та їх валізами, бо по дощу навіть найстарші рої не мали бажання спускатися до вокзалу, не кажучи вже про менших... Отже, доки ми доїхали до замку Штерренберг, то дощ вже припинився і можна було трохи погуляти. Штерренберг згадується як імперський замок ще в 1034му р. З 1946го р. замок Штерренберг належить землі Рейнланд-Пфальц. З 1970 по 1977 рік проводилися заходи з консервації та реконструкції: так палац було відбудовано в 1970му р., а ресторан у готичному стилі - в 1972му р. Замок Лібенштайн, ймовірно, був збудований у 13му ст. як господарська будівля для замку Штерренберг. Обидва замки були вотчинами лордів Боландена. У 1977-1978 рр. було проведено масштабну реконструкцію будівель. Головна житлова вежа та її прибудова зараз використовуються як ресторан і готель. 

Спустившись назад у Борнхофен ми зупинилися біля будівлі францисканського монастиря з церквою св. Марії (1435 р.). Цей монастир - одним із найстаріших і найважливіших місць паломництва на Середньому Рейні. 

Далі ми порухалися в бік Кобленця і заїхали прямо на подвір'я замку Філіппсбург. Замок був названий на честь ландграфа Філіппа 2го Гессен-Райнфельського, який замовив будівництво комплексу в 1567го р. Гессенський майстер-будівельник Антон Дауер відповідав за будівництво між 1568-1571 рр., створивши таким чином перший замок епохи Відродження на Середньому Рейні. Через численні реконструкції до наших днів мало що залишилося від оригінальної споруди. Збереглися лише сходова вежа на західному житловому корпусі та дві брамні будівлі з фахверковими фронтонами. Тим не менш, цей комплекс, разом із сусіднім замком Марксбург, чітко ілюструє історичну трансформацію аристократичних резиденцій від середньовічних замків на вершинах пагорбів до ранньомодерних палаців у долинах. З 1997 року замок Філіппсбург належить Німецькій асоціації замків, штаб-квартира якої знаходиться в замку Марксбург, що знаходиться вище.

Замок Марксбург, що датується 13м ст., височіє над містом Браубах, від якого він власне і отримав свою первісну назву. Сучасна назва згадується аж у 1574му році. Це єдиний середньовічний замок на вершині пагорба на Середньому Рейні, який ніколи не був зруйнований. Після масштабних реставраційних робіт тут тепер розташований музей замку, який пропонує повне уявлення про відносно автентично збережений пізньосередньовічний замковий комплекс. Німецька асоціація замків має свої комерційні, житлові та офісні приміщення в романському палаці, тоді як більша частина решти комплексу відкрита для відвідувачів.

Замок Ланек веде свою історію з 1226го р., коли архієпископ і курфюрст Майнца Зігфрід 3й Еппштейнський збудував замок для захисту своєї території в гирлі річки Лан. На відміну від багатьох рейнських замків, замок Ланек не служив митом через свою велику відстань від Рейну, а ця функція дісталася замку Мартінсбург, розташованому безпосередньо на Рейні. З 1930-х років замок відкритий для відвідувачів у певний час.

Гуглокарти підказують, що замок Мартінсбург я відвідав рівно 2 роки тому. Поліз в архів фото - та дійсно, дивно хіба, що то був лише один замок в той день, але очевидно ми просто їздили в гості до дальніх родичів дружини... Зато по фотках видно, що було сонячно тоді))) Мартінсбург був збудований у 1298му р. для збору мита для архієпископів Майнца і спочатку називався замком Ланштайн. Замок оточений ровом ніколи не був зруйнований, але змінювався шляхом доповнень та модифікацій. Між 1719 і 1721 рр. проміжок, що все ще існував на боці Рейну між середньовічною житловою вежею та донжоном, був закритий триповерховою центральною будівлею в стилі бароко. Як і всі вище перераховані замки він теж знаходиться з 2002го року під захистом ЮНЕСКО.

А далі ми просто їхали через дешеву метанову заправку у Вестервальді і я помітив обабіч дороги руїни замку Райхенштайн. Першу документальну згадку про замок Райхенштайн можна знайти в червні 1208го р. в імператорських реєстрах. Замковий комплекс можна відвідати у певний час, а також у замку та навколо нього регулярно проводяться фестивалі та заходи. Окрім фундаментів інших замкових будівель та частково засипаної, колись 40-метрової криниці, характерного вигляду руїнам надають досі височі руїни чотириповерхової житлової вежі.

Ось такі покатеньки були в нас. А тим часом Гольф розміняв 270 т. км.

PS коли пан @Pomidor спитався про один замок в своєму дописі, то в мене все як раз було свіженьке в голові і я швиденько дав відповідь))) А там же ж тих замків та руїн...

Пробіг 270000 км.