Невицький замок. MHEV в своїй тарілці

Невицький замок, точніше його залишки, я дивився ще восени 2022. Все тоді ж як і Воєводино. Катався повз незліченну кількість разів, то ж дивно було б не заїхати ще раз, тим більше їхати з Ужгорода там якихось 15 хв.

Запаркувались на узбіччі перед готельним комплексом.

Стежка зроблена оминаючи його, справа вниз

Пройшовши по бетонному шляху попід частиною будівель комплексу далі шлях вдовж огорожі гарно викладеною стежкою. 

По дорозі спостерігаємо велетенські дерева. Gemini стверджує що це бук звичайний. Не ботанік, ймовірно правда.

5 хв пішки і ми на місці.

Біля входу хлопчина-девʼятикласник пропонує невелику екскурсію. Ми то тут бували, знаємо, що особливо розказати нам і нічого, але радо погоджуємось, в першу чергу підтримати молодий бізнес.

Екскурсами в історію я томити вас не буду. «Штучка-інтелект» набреше не гірше за мене. Замок заснований в 13 столітті. 

Вежу відновили в доковідні часи за якись там грант, але в середину людей не пускають, бо зробили то не до кінця. 

До спадщини ЮНЕСКО замок не зараховують, бо готель знищив частину призамкової території. Місцева громада косить траву, прибирає сміття (є лавки і урни перед замком). Шукає варіанти його збереження. Замок має статус памʼятки місцевого значення.

Далі фото решток і вид на річку Уж і навколишні території.

В дописі про одну з подорожей в Ужгород, я писав про Перечин. Так як повертатися в Ужгород нам було 15 хв, а до Перечина 10, то вирішили повторити вечерю в колибі Підкова. 

Мнєсо, звісно, смачне, як і все. Ціни демократичні, але цього разу було якесь свято і один зал був зайнятий ввесь, в іншому і на вулиці - повна посадка. Вечір суботи. Чекали їжу довго, що трохи зіпсувало попереднє гарне враження.

Діти не могли пропустити нагоду ще раз збігати до дуба, котрий жив в 10 країнах і будиночка зубної феї біля нього.

Тепер про авто. Я читав/чув не один глузливий коментар, як тут на ресурсі так і просто від людей, котрі розпитували про авто. Після фрази - в мене в місті виходить 12 на сотню далі нікому не цікаво, що короткі поїздки і таке інше. Нащо той гібрид, і що він економить?

Так от, все стає на свої місця коли проїхатися трохи більше ніж 5 км за раз. Коли трафік щільний і не виходить обганяти, коли катаєшся по пригороду. Отак ми і доїхали з центу Перечина в центр Ужгорода.  

Та і, взагалі, по Закарпаттю в мене виходить 6.7-7.3 л на 100 км, якщо відʼїхати хоча би кілометрів 15, бо тут гарно розігнатися можна тільки на відтинку до Мукачево, і то не завжди. Коротше кажучи, економія тут додатково спричинена природніми факторами, не надто широкими і доволі людними дорогами. Ну і фізику не обманути: ~1,6 тонни з аеродинамікою як у цеглини треба на чомусь переміщати.

Повернувшись в місто ми виявили, що волонтери організували святкування Івана Купала, весь день місто святкувало, були активності і для дітей і для дорослих, а на вечір вирішили спалити чучало окупанта. Все святкування було пронизане активностями направленими на збір коштів для потреб 128 ОГШБр. Що особливо приємно, донатили всі від малого до великого. 

Звісно, пожежна машина стояла неподалік і була на поготові. Окупант згорів швидко, народ пустився в танок.

День догорав разом з вогнем. Дров в багатті було мабуть чи не до ранку. Опів на одинадцяту все ще виглядало ось так.