Nordkapp

Пані та панове…маю шо сказать вам:)

І, напевно, розпочну з того, як володіння однією мрією привело мене до здійснення іншої мрії. 

Колись дуже давно, ще коли у мене не було власного автомобіля (але я вже мріяла про Jeep чи Defender), я дізналась шо є таке місце - Нордкап, і туди можна доїхати автомобілем. Це місце - буквально край Європи, її найпівнічніша материкова точка (якщо бути трохи душнілою, реальна крайня точка - мис Нордкін , але саме Нордкап прийнято вважати таким, бо сюди можна доїхати і сфоткатись на фоні безкрайого моря, де далі лише Шпіцберген і Північний полюс). І от весь цей час я марила ідеєю доїхати туди саме на своєму авто, саме на українській реєстрації. 

Так от, доїхала чотири дні тому:)

3500 км через Польщу, Литву, Латвію, Естонію, Фінляндію у Норвегію сама за 7 днів. Не без пригод, але цілеспрямовано і з позитивним настроєм. 

Описувати враження і відчуття, не знаю, чи доречно на автомобільному форумі, але просто повірте, такий роудтріп - це космос. Терапія, захват, виклик, задоволення і все разом приправлене чарівністю природи навколо і духом пригоди. 

Деф - ідеальний друг, і довга дальня дорога - його стихія. Найдовший переїзд мала у 15 годин за кермом і не можу навіть сказати, що втомилась від цього. Тобто, просто втомилась бо це, як не крути, постійна увага і концентрація, але саме від сидіння в автівці і від керування нею - втоми немає. Забігаючи наперед скажу, що я навіть сплю в машині, і навіть це - зручно.

Не знаю, що ще додати, ділюсь цією подією, як фактом. Бо подорож продовжується. Далі декілька фото: