Позаяк на момент зустрічі з Душею, я ще не давав за неї не лише грошей, але навіть згоди на придбання, мені треба було терміново щодо цієї угоди визначитися. А зробити це було не так вже й легко, бо через сумний вигляд автівки та робочий марафон мені нічого не було зрозуміло.
Автівка перебувала в стані «щойно з аукціону», і в такому вигляді їх зазвичай покупці не бачать, натомість такими їх зустрічають ті, хто робить передпродажну підготовку. Але ж в даному випадку покупець та рятівник - це одна й та сама чудова людина, тобто я.
Пропозиція була наступна: ти сам її доводиш до стану цукерки, і платиш 16500zl (~4400 USD) за стан «як є»: брудний, без літньої гуми, з безладом у салоні та невизначеністю під кузовом. Проте точно з відремонтованим підсилювачем та новою шкірою керма (оце так щастя!)
Якщо без жартів, то ціна дуже солодка, бо це самий низ ринку, де подібних автівок в гарній комплектації і стані майже нема. Втім, і працювати є з чим.
Ззовні: жахливий наліт після тривалої стоянки, що майже не вимивається, шар запеклого сміття на фарбі, купа затверділого бруду у всіх заглибленнях, гумках, тощо. На перших фото Соул виглядав білим, але наживо і зблизька засмутив пожовтілими елементами, кремезним нальотом у всіх щілинах, засохлим лайном і пилом, що діфузував до ЛФП.
Всередині взагалі суцільний треш! Салон брудний настільки, що здається там жила зграя собак.
У німецького власника була дитина, що закидала задній диван якимись солодощами, що згодом розплавилися та вʼїлися до обивки.
Весь салон завалений рідними 18-ми дисками з залишками гуми, які ніхто навіть не думав акуратно покласти, та запчастинами від салону.
До того ж у Соулів 2009 року ж проблема у вигляді пластику, що дуже легко подряпати. Зазвичай навіть доглянуті автівки з невеликим пробігом мають безліч шрамів та рубців по всьому салону. Звісно, тут все було в абсолюті:
На цьому фоні напрочуд чужерідно виглядали нова шкіра на кермі, оптитронна панель приладів та славнозвісні соулівські червоні нетрі ящиків:
Хоч там як, але що ми маємо крім бруду та занедбаності? А немало!
Аудіо з шістьма динаміками, USB та AUX розʼємами та керуванням з керма, люк, підігрів сидінь, кондиціонер, електропідйомники скла всіх дверей (не можу навіть згадати скільки Мерседесів я тут бачив з веслами на задніх дверцятах), електричне складання дзеркал, оптитронна панель приладів, повний комплект поличок, органайзерів та інструменту в багажнику, ПТФ, спойлер на даху, рейлінги, тоноване заднє та заднє бічне скло - непогано для бюджетної 16-річної автівки за 4400$.
Отже мийка! Славетними трьома ведрами тут не обійшлося, натомість процес складався з попереднього очищення, мийки, глибокої очистки всіх щілин та проміжків, схованих місць, включно з задніками дверей, а наприкінці - пінної мийки з воскуванням. Результат півторагодинної праці вразив! Принаймні, в чистому стані Соул став виглядати краще за більшість своїх братів, що я бачив.
Серед суттєвих недоліків лише відпесочені задні чверті біля арок та кромка капоту, що є наслідком специфічної аеродинаміки Соула.
З цим треба буде щось робити, але не терміново, бо в око воно, чесно кажучи, не кидається.
Врешті серед сміття в салоні я ще знайшов комплект ковпаків зі справжнього карбонію, що тимчасово прикрасили 15-дюймові сталеві штамповки з зимовою гумою.
Жахливо, звісно, але ненадовго.
Чистку скла я вирішив залишити на потім, бо найближчими днями КІА все одно нікуди б не поїхав. Час переходити до інтерʼєру. На нього часу пішло набагато більше, адже просте прибирання тут цілком безпорадне. Розпочав з багатошарового багажнику, вкритого багатошаровим брудом, і врешті досяг його незайманого вигляду:
Після години возюкання пилососом та ганчірками з найядернішою хімозою я зрозумів, що треба пускатися берега.
Після торнадора та хімчистки сидіння, полички та ковролін вдалося відновити до майже ідеального стану:
Пластик непогано очистився, але ж численні подряпини на цьому етапі нікуди не ділися:
Ще півтори години обережного чаклування з газовим пальником, і більшість подряпин зникла. Сліди мого втручання у вигляді заглянцованого пластику присутні, але далі все буде виправлятися вже матовими поліролями, а подекуди фарбою та плівкою. В цілому виглядає дуже непогано.
Принаймні, тепер в цьому салоні приємно проводити час, і різниця з тим, що було ще напередодні, просто неймовірна!
Здебільшого на цьому етапі я вже закохався в цього пиздюка і домивав його, як свого. Тим часом питання технічки все ж залишалося без відповіді. Кермо стоїть криво і шалено гепає, гальма шкребуть, вихлоп сече, і це я ще днище тоді не бачив.
Втім, двигун працює ідеально, ніщо не тече, а підвіска у Соула занадто примітивна, щоб нею перейматися. Отже домивав я Душу, як свою. Адже для клієнтів двигун ніколи не миють, щоб це не виглядало, як намагання приховати течу.
Ба більше і Челіку новий член родини сподобався.
Отже хоча до підйомнику я в ці дні так і не потрапив, але рішення для себе і без нього схвалив. Завдаток пішов з кишені, а я вже в темряві поїхав додому з чистою душею.
Пробіг 129953 км.
Я кайфую коли з чогось брудного роблю щось охайне.
Напевно тому мене дуже приваблює кейс купити бите авто з США та відновити його тут до гарного...всі машини брав завжди по низу ринку. Хоча низ ринку не тому що хотів, а тому що не міг ))) але потім доводив до ладу і гарного стану.
А тут в тебе схожий шлях. Із бридкого каченяти зробиш лебедя :)
а що до "з веслами на задніх дверцятах" це да, ще одна блювотна реакція, це ж не ланос 2004 року...
Ну але результат супер! Золоті руки - вони і для прибирання золоті )))
А от диски цікаво, хотілось би бачити якісь з поличками, і потім заниження -30 чи 40 мм. Мало би бути гарно )) Хоча...може це мій несмак так говорить )))
На фото ПІСЛЯ, я так розумію АвтоХімія допомогла.
Якщо серйозно, за такі гроші - це чудовий варіант. А після твого прибирання можна вже за 7к продавати далі)))
Вітаю з поповненням )
Ніколи не розумів як люди можуть до такого стану салон доводити :( вони ж там їздять, має ж самим бути бридко 😐