Історія: Один з дальняків на Вольвірі. Літо 2024. Ізмаїл <-> Одеса

Здоров👋

Надихнувся я постом @Mari про подорож. Бо згадав що до того як я встановив іжмектор, що я їздив на пані Вольвірі на дальні дистанції. І не раз! Але найперший раз, який закінчився заміною ремня генератора із-за свого не бажання нормально затягнути його, да і то були сто кілометрів то таке. А от поїздка в Одесу, з пробігом у обидві сторони десь 500 кілометрів +, то інша справа)

Ітак. Переміщуємось у 2024-й рік! Літо! Де ще стоїть карбюратор Stromberg 175CD з підозрою на вже зношений жикльор, бо вже тоді по місту була витрата під 15л\100км. При тому що мій "мегаполіс" без інтенсивного руху з пробками! Так от. Треба було з'їздити в Одесу, щоб мені на протезі замінили культєприймач, на поменше, бо набряки на тому що в мене від ноги залишилось зійшли, і щоб нормально ходити можна було, да і Вольвірою користуватись, треба було натягнути майже всі панчохи що в мене були. Та й за одне зпригати на морько подивитись, покупатись, і ще десь по вештатись. Врешті решт я хтів на 6-й кілометр з'їздити, глянути як там дристять хлопці на своїх чортопхайках. Тож зібрали сумочку дорожню, заправили повний бак бензіку тай вирушаємо!

Літо! Жара! Кондєя нема! Але вікна відкрививаються кнопочками, то відкрив я їх. Музичку по гучніше накрутив, добре що я мафон замінив на JVC-шку з блютузом. А також поставив магнітний тримач телефону та розетку DC 12V замість прикурювача і докупив зарядку для нього. То ж ГеПеЕс та музичка по блютузу в наявності.

З ранку як їхав, і до "Маяк" все було більш менш ок! Сонце не так пекло, навіть прохолодно було. А так як частину траси Ізмаїл - Одеса, молдавія забрала собі при розвалу совка, то там стоять КПП, де всіх перевіряють. (Буває навіть ТЦК разом з прикордонниками стоять) Ну мені вже це все не страшне, то ж прикордоннику показую документи, у тому числі посвідчення особи з інвалідністю в наслідок війни. Глянули що в багажнику лежить набір інструментів "Sigma", із запаскою та іншими прибамбасами, та й пропустили мене їхати далі. Я топив десь 120 км\годину. І на карбі, да ще на якому мотор підливало, це притик крейсерскої. Максималку я тоді заміряв, десь 148 км\годину на овердрайві десь 4к обертів, далі просто вона не хтіла розганятись. Ну в принципі, норм швидкість. Доїхав я до Одеси десь за 3 години.

Перед тим як зробити це фото, я спочатку заїхав у протезний "Без обмежень" де обговорили план дій на тиждень. І я думав що впаду непритомний, бо мені тупо бракувало повітря. Як раз ізза того що кондиціонера нема, то бляха я трохи офігів на ній в жарюку далеко їздити. Тим не менш, до готельчику на молдованці. Наче Gold Odessa називається. Що я можу сказати. За свій прайс, офігенно! 5 ночей за 6к на першому поверсі, є і кухня невеличка, щоб собі канапки поробити перед виходом, і пральна машинка, і невеличкий холодильник так що, переночувати можна. Тим паче, раз ви знімаєте такий номер, то очикується що ви будете по Одесі гуляти а не в номері сидіти, вірно?

Так що, незнаю як на двох, але для самого, рекомендую) Після заселення, я зайшов у таврію неподалік, скупився щоб було що поснідати, та й сходив на ланжерон.

По руху по Одесі, скажу так. Тоді мені мотора не вистачало, де я хочу швидко проскочити, ми тупимо. Бо авжеж карб забагато тоді лив суміші. Цікаво які зараз будуть враження, на інжекторі? Ну то вже якось потім. На наступний день, програма у моїй голові, повела мене дивитись на різноманітних карасів у океанаріумі. І військовослужбовцям та особам з інвалідністю є знишка у 50%, тож користуйтеся. Я то думав що там тільки рибки будуть, а вийшло що не тільки) Ось декілька фото звідти.

Так мені прийшов у голову мем який я потім запостив на тг паблік автомобільний "МемЗ". Крч, мені сподобалось. Головне батю з вудкою туди не пускати, бо вже почне варити юху с тих сомиків жирненьких). 

Далі я вирушив на стендап Лєри Мандзюк. Це та що любить пісюрика мекнути) Хто шарить той шарить) Прикольно було, і локація обрана супер. Атмосферно, класно, і смішно)

На наступний день, з'їздив я у Tuner_Cafe. Дізнався я про це кафе, з інстаграму. У рілзах мені попалось. Типу для поціновувачів автокультури, і всього що з ним пов'язано. Але... Подивився я на це все, я чесно кажучі очікував більшого. Розговорившись з барістою, дізнався що власник кав'ярні змінився, і якось він забив на тематику кав'ярні - JDM. Так можна там подивитись на приборки iз старих Mitsubishi, Honda, Toyota. Також і при вході Civic стоїть. Але мені воно здалось якимсь пустоватим. Тому я там попив кави, з'їв хотдога та й вирушив далі.

Так передивляючись фотографії, згадую що вже увечері я поперся у парк атракціонів! Думав там на люті крутилки піду кататись. Подивившись що там за блювотрони є, щось я перехотів. То ж я пішов на оглядове колесо, а потім на очки віртуальної реальності. І з усього запропонованого в очках я обрав космос. Я думав що то щось спокійне та лайтове буде. Ну починалось воно так, а потім почались космічні баталії усіляки, там стреляє, це все крутиться, там ще через портал якийсь пригнули. Йо**на рот, я наприкінці цього всього дійства, думав що обригаюсь. Але, на щастя, цього не сталось. Моя помилка була, що я будучи у цих окулярах, водив очима, чим добився ще більшого ефекту глюка вестибулярного аппарату добився. Буду знати що треба у цих окулярах дивитись тупо в центр. Пару хвилин після цього я якось допер до лавочки, перевів дух, то й пішов далі у тир. Згадавши БЗВП, та "привівши зброю до бою" а простіше кажучи пристрілявшись, вибив другану брелок) 

Далі я зустрівся з @Chalington і поїхали з ним на пляж, але мені зателефонував протезист, з проханням терміново приїхати, бо якраз культєприймач був готовий, і треба було його поставити. Щож відвіз друга, додому, та й поїхав. Після протезиста поїхав на інклюзивний пляж. І бляха, залазити у воду без протеза, тринда як не зручно. + Інклюзивний пляж увесь в каміннях, то й на одній нозі до води сильно не попригаєш, то люди що були там, мені допомагали залізати і вилізати звідти. Щиро дякую їм за це) 

Нарешті наступила неділя, то можна ж нарешті поїхати на 6-й кілометр! А ДУДКИ ДВІ! Бо з протезом вийшов прикол! Те що якогось фіга в мене культя набрякла, і в новий я так і не зміг залісти. Добре що з собою я брав інструменти, то я заздалегідь, ще у вечері їх взяв у номер, щоб якщо якийсь казус, свапнути культік назад старий. А ізза того що я після пляжу добряче так походив в новому, що нога в мене розболілась, то і в старому було боляче, то максимум я з паличкою походив бо ринку молдованки і просто відльожувався бо у понеділок треба було їхати додому. + Протезиста напряг вийти на роботу у неділю, бо вилізли ще приколи. Заздалегідь скажу, протезисти не винні в тому що це все діло треба підганяти постійно + культя тоді в мене ще не стабільна була, знову ми спіймали набряк, і по доброму тре до нього їздити кожен день, і підганяти це все діло, що було зроблено у майбутньому, і зараз все добре. То ж в неділю я нікуди не ходив.

Понеділок. Час вирушати додому, але не відразу, бо була тривога. І десь по Одесі прилетів чи шахед, чи балістика. Вже не згадаю. Але видно було по всій одесі цей дим. Надіюсь у епіцентрі події, ніхто не постраждав. Назад дорога була по легше, ну і + того що прийшлось постояти трохи на паланці, щоб проїхати той шмат траси, який молдові належить. Але у дальняках, є один величезний + для мене. Це як медитація своєрідна. Час де є тільки ти, кермо, музичка у салоні, та дорога, за якою треба слідкувати, і все. Єдиний час, де тебе не турбують проблеми, де ти відпочиваєш від усіх. Рідні знають що ти за кермом, і зателефонуєш сам коли прибудеш. Новини ти не читаєш, бо зконцентрований на дорозі. І плейліст з твоїх улюблених пісень. 

Ось такими от спогадами, я з вами поділився) Я от хотів би цим літом з'їздити у Вінницю, бо чув що там івенти є по подібним тачкам як пані Вольвіра. Oldtimer.vn називається. Було б круто поспілкуватись з людьми, які теж володіють подібною технікою. Тим паче що організатор цього руuу @DEMETRISS на мене підписаний у інсті, та спілкуємось з ним)

А на цьому в мене все. Навсе вам добре! Мирного неба над головою! Та обов'язково донать на ЗСУ!